У Вінниці вже три роки тривають археологічні розкопки на території кафедрального Спасо-Преображенського собору. За цей час там виявили фрагмент дерев’яної споруди, що попередньо датується кінцем ХV – початком ХVІ ст, залишки підземного ходу та підземних споруд, декілька поховань, половинку торгової свинцевої пломби, тощо. Наявність залишків підземного ходу й підземних споруд, монет початку ХVІ ст. та матеріалів литовського часу дозволяють зробити попередні припущення про існування на цій території міста ХV-ХVІ ст. Про це йшлося сьогодні під час засідання виконкому.
У 2013-2015 роках Інститут археології Національної академії наук України на замовлення департаменту архітектури містобудування та кадастру Вінницької міської ради проводив археологічні дослідження у місті. Вони велися на території пам’ятки архітектури та містобудування національного значення «Домініканський монастир» (вул. Соборна, 23/П. Осипенко, 1, Спасо-Преображенський кафедральний собор) та частково розпочато дослідження на Замковій горі.
У 2013 році у траншеї №1 на території пам’ятки «Домініканський монастир» було відкрито частину цегляного муру з прохідною аркою. У західній стіні траншеї був знайдений підземний хід. Під час досліджень було виявлено, що підземний хід йшов далі на захід. Зафіксовані невеликі провали вказують на розгалуження цих підземних ходів. На всій площі траншеї №1 трапляється в основному кераміка 17-18 століття, зафіксовано фрагменти керамічних виробів 16 століття. Асортимент посуду досить великий, в основному це кераміка столового призначення, фрагменти дрібних тарілок. Дуже цікавою знахідкою став кахель з вишуканим рельєфним зображенням грифона та рослинним орнаментом, виконаним в ренесансному стилі за думкою фахівців можливо італійського походження. Такі речі притаманні західноєвропейському мистецтву кінця 16 початку 17 століття.
На глибині 4,5 метрів виявлено череп людини, особливості будови якого дозволяють припускати, що він належить чоловіку 30-40 років. На черепі простежуються сліди прижиттєвих травм, скоріш за все, нанесених зброєю, – слід від шаблі. Знайдено також сланцеву пластину ХVII ст. з борговим записом польською мовою. На глибині 5,6 метрів знайдено фрагмент кістяного двобічного гребінця, зробленого з рогу корови.
У траншеї №2 було виявлено фрагменти різночасових матеріалів, заповнення яких вказують, що на цій ділянці тривалий час існувала дерев’яна і кам’яно-цегляна забудова. Тут знайдено багато фрагментів керамічного столового кухонного посуду, горщиків 16 століття, мисок, полумисок і глечиків. У 2013 році в траншеї №2 знайдено три часткових поховання 17-18 століття, у тому числі в західній частині траншеї – череп літньої жінки (можливо, відбувалося перепоховання решток), та два чоловічих поховання. А 5 серпня 2013 року у День археолога за допомогою металошукача була виявлена дуже цікава знахідка – бронзовий двосвічний канделябр на круглій підставці. На траншеї №3 виявлено продовження цегляного муру з прохідною аркою.
По закінченню археологічних досліджень у 2013 році було проведено роботи з консервації цих розкопок. У 2014 році роботи продовжилися. Під час вибірки споруди траншеї №2 було знайдено половинку торгової свинцевої пломби круглої форми із двома отворами. На лицьовому боці пломби зображено дві башти замку. У верхній частині – вздовж краю зберігся фрагмент напису латиною «Секрет». Можливо це не пломба, а печатка. Тому наразі фахівці досліджують це питання. Також є знахідка свинцевої печатки або пломби, на якій зображене клеймо дуже схоже з родовим знаком молдавських господарів 15-16 століття.
У траншеї №2 було знайдено декілька поховань, в тому числі скелет новонародженої дитини, поховання чоловіка у поховальній ямі та жіноче поховання у дерев’яній труні, на чолі черепа якої залишився відбиток шкіряної пов’язки. Також знайдено відбитки кахелю, які зафіксовані на уламках глинобитних стін груби початку ХVІ ст. Біля розвалу печі знайдений комплект посуду, що складався з двох горщиків, макітри та кришки до горщика (кін. ХV – І пол. ХVІ ст.).
У 2015 році також продовжилися розкопки. Вони тривали з 14 липня до 25 серпня. Здебільшого всі артефакти було знайдено під час розкопок траншеї №2. Виявлено поховання, чоловічий скелет у ямі, і фрагменти керамічних кахлів різних часів, серед яких трапляються рештки декоративного фриза та кахлі початку 20 століття навіть у стилі модерн з рослинним візерунком.
«У результаті археологічних досліджень, що виконувались 2013-2015 рр. на території внутрішнього подвір'я колишнього Домініканського монастиря в двох розкопах виявлено різночасові архітектурно-археологічні об'єкти. А саме, залишки кам'яних фундаментів та стін ХVІ-ХVІІ століть, залишки дерев'яної споруди ХVІ ст. та цегляна стіна ХVІІ – початку ХVІІІ століття. Наявність залишків підземного ходу й підземних споруд, монет початку ХVІ ст. та матеріалів литовського часу дозволяють зробити попередні припущення про існування на цій території міста ХV-ХVІ ст.», – каже в.о. директора департаменту архітектури, містобудування та кадастру Вінницької міської ради, головний архітектор Олександр Рекута.
Також у 2015 році було розпочато археологічні дослідження на території «Замкової гори», що знаходиться між вулицями Г.Успенського та Жовтневою.
«Ми однозначно повинні берегти нашу історичну спадщину. Багато вінничан, мабуть, пам’ятають, у якому стані були Мури, умовно кажучи, кілька десятків років тому і у якому стані вони нині. Тоді історичну пам’ятку, яка має важливе значення для історії Вінниці, фактично перетворили у господарські будівлі, гаражі, склади тощо, – каже в.о. міського голови Сергій Моргунов. – Взагалі, спеціалісти пропонували нам три місця для проведення розкопок – це Мури, Замкова гора та район Сабарова. Ми зупинилися на Мурах, адже в результаті вже проведених досліджень виявилися деякі факти, які ніде не зафіксовані у першоджерелах. Крім того, ми однозначно повинні зберегти Мури. У рамках наукової і практичної концепції збереження Мурів потрібно відпрацювати всі заходи, необхідні для реставрації на майбутній період».
Також Сергій Моргунов зазначив, що потрібно попрацювати над створенням музею на цьому об’єкті та популяризувати історичну спадщину міста. «Ми повинні попрацювати над цим питанням у співпраці з вінницькою єпархією, наскільки нам відомо, є повне розуміння того, що потрібно працювати саме в реалізації концепції «Вінницькі мури». Це лише початок роботи. Ми виявили навіть і дерев’яну культову споруду і, по непідтверджених оцінках, науковці оцінюють її приблизно 14 століттям, але поки що немає ще повного розуміння, що саме це було. Але що цікаво, там є елементи і італійської культури ренесансу, і польські артефакти, але саме головне, що там було життя, і саме період починаючи з 14-16 століття там відбувалися різні процеси: будівництво, перебудови тощо. А це фактично центр нашого міста на сьогодні. Тому ми й надалі повинні працювати в цьому напрямку. Пропоную на наступний рік почати розкопки на Замковій горі».