15 грудня у Києві в прес-центрі УНІАН відбулась презентація результатів моніторингу впровадження інструментів електронного урядування в органах місцевого самоврядування у 100 найбільших містах України.
Дослідження реалізоване коаліцією неурядових організацій: ГО «Подільська агенція регіонального розвитку», Асоціація міст України, Асоціація органів місцевого самоврядування «Міста електронного врядування України», ГО «Європейський діалог», Громадянська мережа «ОПОРА».
Метою проведення моніторингу було визначення ступеня використання в діяльності органів місцевого самоврядування елементів електронного урядування для забезпечення оперативного та безперешкодного інформування населення, сприяння прозорості місцевої політики та протидії корупції, зростання якості надання адміністративних послуг, активізації громадськості та її залучення до суспільно-політичних процесів. Це вже третій щорічний моніторинг, реалізований коаліцією громадських організацій з ініціативи ГО «Подільська агенція регіонального розвитку».
.jpg)
В рамках моніторингу був сформований рейтинг органів місцевого самоврядування у сфері використання елементів та технологій електронного урядування за кожним із критеріїв оцінювання – ефективність роботи веб-сайту міської ради, функціонування системи електронного документообігу та організація діяльності центру надання адміністративних послуг.
Систему електронного документообігу використовують 47 великих міст України із 100 досліджуваних, повідомила директор муніципально-громадського центру електронного урядування Оксана Гречко. «У 47% опитаних міських рад впроваджено систему електронного документообігу. Зараз 16 міст також готуються до впровадження цієї системи», - сказала вона.
За словами експертів, що проводили дослідження, система внутрішнього документообігу найкраще розвинена у Вінниці (89% від максимально можливого), Києві (85%) та Дніпропетровську (70%).
Як повідомив представник Національної академії державного управління при Президентові України Андрій Яскевич, існуюча система документообігу є недостатньо розвиненою, погодженою і фактично функціонує як електронна пошта та розсилка документів. «Проблемним є той факт, що в цих 47 містах існує більш як 15 видів програмних продуктів, не рахуючи модифікацій. Звідси виникає питання про труднощі узгодження як горизонтальної, так і вертикальної комунікації з органами влади, об'єднання їх в одну систему і можливості функціонування цілісної системи на рівні держави», - сказав Яскевич.
.jpg)
Сумарно за п’ятьма категоріями оцінювання ефективності офіційних веб-сайтів міських рад найбільшу кількість балів одержали міста Київ, Славута та Шостка – 211 балів (85% від максимально можливого). Друге місце розділили сайти Вінниці, Лубнів, Рівного та Сум – 208 балів. На третьому місці сайт міської ради Івано-Франківська (198 балів). Більше половини балів від максимально можливого отримали сайти 78 міст (76 %).
.jpg)
У 2015 році на багатьох сайтах міських рад прослідковується тенденція до збільшення кількості інформації щодо адміністративних послуг. Якщо минулого року понад 90% сайтів містили лише інформацію щодо переліку та опису адміністративних послуг, які надаються міською владою, то цього року це стосується також контактних даних та режиму доступу до ЦНАП, а також класифікації адміністративних послуг (за суб’єктами надання послуг, за сферами діяльності, за життєвими ситуаціями).
За результатами дослідження, майже на всіх сайтах відсутня інформація про майновий стан депутатів міської ради. Лише на шести сайтах така інформація представлена частково. Інформація про склад депутатського корпусу відсутня на чотирьох сайтах, проте повна контактна інформація (поштова адреса, номери засобів зв'язку, адреси офіційного веб сайту та електронної пошти) наявна лише на 12 сайтах. Також майже на усіх сайтах відсутня інформація про кількість коштів, виділених з депутатських фондів на потреби громадян.
Лідерами з розвитку внутрішнього електронного документообігу у 2015 році залишилися Вінницька та Київська міські рада, які минулого року також очолювали цей рейтинг.
Покращення помітні у сфері надання адміністративних послуг. Лідерами цього року стали одразу п’ять міст – Вінниця, Київ, Івано-Франківськ, Луцьк, Харків.
Більше інформації про результати моніторингу та методологію оцінювання читайте у звіті.