Організатор конкурсу краси Євген Майданик: «Першу корону для Міс-Вінниця виготовили з ложок»

Доки вінницькі красуні активно готуються до змагань, організатор Євген Майданик та незмінний партнер конкурсу і, за сумісництвом, автор омріяної корони переможниці Олександр Дерун, розповіли про те, що відбувається за лаштунками заходу та пригадали, як починали співпрацю: «У 1998 році, готуючись до  дебютного конкурсу, я відправив свого заступника на базар, щоб він знайшов і купив якусь діадему, тому що я насправді не знав, де ще її придбати, - розповідає Євген Майданик. -  Він розпитував тамтешніх продавців, мовляв,  де тут є діадеми. Його направили за назвою до фірми «Діадема». «А ми майже одразу пристали на пропозицію створити корону, хоча навіть не були знайомі з організаторами, - каже комерційний директор ювелірної компанії Олександр Дерун. – Це була наша перша пряма реклама і відтоді ми, попри попередню домовленість про десятирічну співпрацю, вже майже вдвічі довше підтримуємо конкурс». Однак на той час юридичні колізії не дозволили ювелірам подарувати корону організаторам, тому  останні були змушені купувати срібло для виробу окремо. «Законодавство і можливості були такі суворі, що я мусив надати срібло, тому нашому підприємству довелося офіційно купити дві срібні ложки та передати їх на перевиготовлення, а з них вже зробили першу корону на конкурс Міс-Вінниця», - пригадує Євген Майданик.

З того часу символ конкурсу жодного разу не мав однакового вигляду: «Це щоразу індивідуальний дизайн. Срібло та каміння сваровські з  огранкою у 57 каратів, як у діаманта,  – це напрочуд важливо. Така діадема дуже гарно виглядає зі сцени, сяє, - ділиться тонкощами творчого процесу Олександр Дерун. - Одного разу на конкурсі бачив корону, яка зблизька була вражаючою, видно, що автори старалися, натомість, зі сцени вона палала незрозумілими вогнями, відбиваючи сценічне освітлення, це навіть комічно виглядало. Крім того виріб був заважким, з’їжджав з голови та потрібного враження на глядачів не справивив. Тобто у короні  важливі технологічність, краса та ефектність. До речі, вінницький конкурс краси чи не єдиний в Україні, на якому дівчатам корону дійсно дарують. Окрасу для переможниці протягом місяця створюють чотири фахівці. Я впевнений, що найдорожчою у ній є саме кропітка людська праця, тому вартість виробу ми не розголошуємо принципово».

Випадковості та цікаві збіги на цьому не закінчилися. Так само вдача призвела до восьмирічної співпраці з хореографом шоу Сніжаною Байделюк: «У 2003 та 2004 дівчина брала участь у нашому конкурсі. Наталя Зозуля – на той час постійний хореограф, одного разу мусила поїхати у період підготовки до заходу. Тоді я згадав про Сніжану - хореографа студії «Натхнення», тим паче вона кухню конкурсу знає з середини, як ніхто – так ми і спрацювалися», - говорить організатор. Тренування проходять тричі на тиждень по півтори години. Хореографія завжди різна, адже загальна тематика шоу щороку інакша, а вже під неї створюється вбрання і пишеться сценарій. Дівчата змушені тренуватися на підборах, шліфуючи ходу. Не лякає а ні незручне взуття, а ні інші складнощі учасниць із досвідом. «Значно легше минає підготовка у конкурсанток, які беруть участь не вперше. Два тижні на початку взагалі дуже важкі, а от якщо дівчина вже бувала у нас, то із нею набагато легше працювати. І це стосується не лише хореографії. Я вважаю, що потрібно випробовувати долю і не раз. Досвідчені конкурсантки мають відмінності у поведінці, більше скажу - вони абсолютно інакші, морально загартовані, адже за півтора місяці підготовки пройти через усіх друзів – подружок, які говорять одне – думають інше, через пресу, яка пише усіляке – це нелегко. Цьогоріч в соцмережах навіть влаштували конкурс «антиміс», але це потрібно пережити», - підводить риску Євген Майданик.

Ті ж, хто стійко минає усі перепони на шляху до перемоги та отримує корону, представляють місто на конкурсі Міс-Україна. «До речі, ми єдине місто України, яке після конкурсу майже гарантовано відправляє дівчат на всеукраїнські змагання. Адже зазвичай їхній оргкомітет проводить свій власний кастинг, і дає оголошення про старт відбору в Інтернеті. І туди вже значно більше народу приїжджає, тому що чимало дівчат бояться програвати публічно. Одна справа, коли ти пройшла усі етапи відбору у Вінниці, про це написала преса, а інша – тишком- нишком поїхала на кастинг, якщо не пройшла, то ніхто і не дізнався», - говорить Євген Майданик. «Ми навіть під час відбору, дотримуємося критеріїв  Міс-Україна. Маленький зріст, непропорційність, навіть у вродливих обличчям дівчат, – це вади для зазначеного конкурсу, проте не усіх це стримує від спроб позмагатися за титул», - дивується Олександр Дерун.  «Бувають, чесно кажучи, «неврожайні роки», - додає Євген Майданик. - Нам дійсно дуже сумно, коли у залі сидять ті, хто гарніший від учасниці на сцені. Тому ми завжди наголошуємо, що обираємо не найкрасивішу вінничанку, а найкрасивішу конкурсантку Міс – Вінниця». 

Міс-Україна 2011 Ярослава Куряча

На очікуване запитання щодо цьогорічних родзинок шоу, Євген Майданик  дає традиційну відповідь: «Я не дуже люблю запитання на кшталт: що нового буде у конкурсі цього року? Завжди відповідаю, що дівчата нові, артисти, виступи – чимало. До речі, артистів ми не оголошуємо, тому що це, насамперед, конкурс краси, а не виступ зірок. Та й нервова це справа: п’ять років тому за місяці три до конкурсу, у грудні,  домовились про виступ з Мікою Ньютон, оголосили, а в січні вона перемогла у відборі на «Євробачення». Телефонує і каже , що ніяк не приїде – підготовка триває повним ходом, але ж ми не могли підвести глядачів! Насилу вмовили, вона приїхала за кілька хвилин до виступу у Вінницю, навіть склянки води не випивши, одразу на сцену. За 20 хвилин вже була дорогою на Київ», - закінчує бесіду Євген Майданик.

Цьогоріч і дівчат, і шоу побачити на власні очі запрошують 6 березня до музично-драматичному театрі ім.М.Садовського.