Лариса Білозір: Потрібна ефективна робота трикутника «громада-влада-бізнес»

19 квітня в Києві відбулася Міжнародна конференція «Розвиток сільських територій в умовах децентралізації: стан, можливості та ризики» за підтримки Міністерства регіонального розвитку, Інституту громадянського суспільства, проекту ЄС "Підтримка політики регіонального розвитку в Україні", проекту ДЕСПРО, Міжнародного фонд "Відродження".

Конференція стала конструктивним майданчиком для обміну думок і пропозицій представниками центрального, регіонального та базового рівнів. Ключові питання, які були висунуті: як відродити розвиток сіл і сільських територій за рахунок переваг, які пропонує реформа місцевого самоврядування. Були запрошені представники міністерств, областей, районів, сіл, представники агробізнесу, щоб досягти формування ефективного діалогу між місцевою владою та підприємцями задля розвитку територіальних громад. Концентрація професійного людського ресурсу на рівні села та розроблення містобудівної документації (генпланів) - першочергові фундаментальні завдання, які на думку представників громад сприятимуть правильному розумінню алгоритму дій у контексті стратегічного розвитку сільських територій.

Вінницьку область представляли Лариса Білозір, голова постійної комісії з питань місцевого самоврядування та адміністративно-територіального устрою, євроінтеграції, міжнародного і міжрегіонального співробітництва Вінницької обласної ради, Андрій Кавунець, перший заступник керівника секретаріату Вінницької обласної асоціації органів місцевого самоврядування, Віктор Ольшевський, сільський голова с. Сніткова Мурованокуриловецького району.

Виступ сільського голови Сніткова, який активно провадить політику сприяння інвестицій та розвиває промислове садівництво та ягідництво в себе в селі, в результаті якої залучено 20 млн. грн. інвестицій в село, а місцеві жителі отримали роботу визвав бурю аплодисментів та схвальних відгуків.

Депутат Вінницької облради, Лариса Білозір підняла питання щодо причин, через які процес об'єднання громад затягується у Вінницькій області та в Україні загалом.

«Багатьом громадам та головам сільрад бракує підтримки та знань щодо особливостей об'єднання. Зачасти,  саме районні ради не завжди готові сприяти і підтримувати цей процес, адже в результаті  об'єднання районний бюджет втратить 60 % надходження з Податку на доходи фізичних осіб, який може складати мільйони гривень для об’єднаної громади і ці кошти в результаті об’єднання отримає саме громада. Для об’єднання громад потрібно, щоб ефективно працював  трикутник "громада-влада-бізнес", потрібно, щоб усі його складові були активними та зацікавленими у співпраці. І якщо у цій ланці хоч хтось один пасивний то результату не буде», - наголосила депутат облради та продовжила, що саме тому основним завданням районних адміністрацій, районних рад, міських селищних та сільських голів і соціально відповідального бізнесу, нині є активізація членів громади, створення громадських організацій, ініціативних груп, інформаційно-ресурсних центрів і т.д.

Серед переваг об'єднання головним депутат вважає фінансову децентралізацію. «Окрім надходжень від ПДФО та біля 30 інших податків в бюджет громади, важливим є, що громади отримають кошти від Державного фонду регіонального розвитку на розвиток інфраструктури, об'єм яких розраховується по формулі, де перевага надається саме сільському населенню. Чим більша кількість сільського населення і території, тим більшу субвенцію вони отримують», - відзначила Лариса Білозір.

Так, за інформацією депутата в України  кожна з 159-ти об'єднаних  громад отримала від 960 тис грн до 23 млн. Так, Калинівська об'єднана громада отримала біля 2 млн. грн, а Студенянська понад 3 млн грн.

Також, під час виступу вона зазначила про важливість прийняття в першому читанні законопроекту 4355, співавтором якого є народний депутат з Вінниччини Микола Кучер. Цей законопроект передбачає передачу територіальним громадам права розпоряджатися державними землями, а значить і надає можливість для додаткових фінансових надходжень для розвитку громади.  «Це надзвичайно важлива подія для села, адже громади мають право управляти своїми землями, а не центральна влада з Києва, яка побудувала на цьому бізнес», - додала депутат.

Крім того, в ході Конференції керівник групи експертів з питань сільського господарства Європейської Комісії Ніколас Верде відзначив, що децентралізація не означає, що нам потрібно відмовитись від сильної централізованої політики в окремих сферах – боротьба з корупцією, привабливий інвестиційний клімат. Децентралізацію забезпечує сильна державна вертикальна політика.

 А радник Комісара ЄС з питань сільського господарства та розвитку села Греєм Медовз сказав, – «В ЄС ми почали розвивати політику регіонального розвитку ще в 1973 році і досі цим займаємося. Якщо ви подивитесь на ЄС ви побачите, що тут багато досягнуто, але ще й попереду багато завдань. Для України більш важливим є збереження кількості населення на своїх територіях. Це збереже цілісність території. Розвиток сільських територій має стати комплексною політикою держави».