У Вінницькому національному технічному університеті вшанували пам'ять героя АТО Юрія Бабка

28 вересня, у Вінницькому національному технічному університеті відбулося відкриття меморіальної дошки колишньому студенту факультету машинобудування та транспорту, герою АТО Юрію Бабку. Він загинув 14 липня 2015 року на Луганщині, біля села Сизе, під час виконання завдань з перевірки надійності мінних укріплень поблизу українсько-російського кордону. Разом з ним полягли і четверо побратимів - військовослужбовці Виноградівського батальйону «Тиса» 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади (ОГПБр). Підірвалися на розтяжці. Юрію було лише 26 років. До армії пішов добровольцем, служив старшим солдатом і сапером.

Знаково, що подія відбулася саме у 28-ий день його народження і стала можливою завдяки спонсорській допомозі генерального директора ПАТ “Вінницяобленерго” Андрія Поліщука. Ідея та організація відкриття меморіальної дошки герою належить кандидату технічних наук, професору ВНТУ Леоніду Поліщуку.

На урочистості з нагоди відкриття меморіальної дошки зійшлися викладачі, студенти ВНТУ на чолі з ректором Володимиром Грабком, приїхали рідні Юрія, його друзі, знайомі, односельці, однокласники та однокурсники, побратими, волонтери - всі, хто його любив, знав, поважав, хто був з ним по життю в одному строю. Право відкрити меморіальну дошку надали найріднішим людям - батькові та сестрі з племінником, а також бойовим побратимам - Віталію Деркачу, Василю Олійнику, Руслану Ткаченку, Олесю Пугачу та голові ГО "Вінницький союз учасників АТО" Роману Смішному.

Після освячення меморіальної дошки ще довго згадували героя і говорили про нього лише хороше.

- Важко говорити про Юру у минулому часі, але так сталося. Це вже другу меморіальну дошку ми відкриваємо на честь студента нашого університету. Перша присвячена Володі Мусі. Такі заходи необхідні нам, живим. Треба, щоби всі пам'ятали і не забували своїх героїв, завдяки яким можемо жити і працювати, - наголосив ректор ВНТУ Володимир Грабко.

- Жахлива звістка про загибель Юрія вразила всіх викладачів та студентів нашої кафедри, біллю відізвалась в серцях, адже зовсім недавно Юра ще ходив на лекції, складав іспити, отримав диплом про завершення навчання, мріяв про своє самостійне життя. Запам'ятався скромним, порядним, дещо сором'язливим студентом, завжди відрізнявся дисциплінованістю. Я зберігаю журнали за всі роки свого викладання. І ось напередодні подивився один з них. Так за моїми дисциплінами, що я викладав, Юра пропустив лише 2 заняття. Не лише мені, а багатьом з викладачів він запам'ятається світлою, чесною, порядною людиною. І сьогодні наш Юра повернувся до своєї “альма — матер” навіки вкарбованим образом на цій пам'ятній дошці. Відтепер він щодня зустрічатиме студентів нашого факультету і закликатиме їх до небайдужості, відповідальності перед собою, перед своєю родиною, батьками, перед університетом, викладачами, перед своєю країною, - сказав кандидат технічних наук, професор ВНТУ Леонід Поліщук.

- Він був веселим, з гарним почуттям гумору, мав Божу іскру, був людиною з великої літери. Якби таких людей, яким був Юра стало побільше, то і війна б давно вже закінчилася. Слава Україні! - згадував Олесь Пугач, бойовий побратим Юрія. З ним він воював під Дебальцевим.

- Досі не вірю, що мій брат не з нами, і щодня виглядаю його на дорозі, якою завжди усміхнений приходив до дому. Нехай тепер і вам він посміхається з цієї дошки. Дякуємо усім за нашого Юру, дякуємо тим, хто доклав стільки зусиль, аби створити цю пам'ятку. - сказала рідна сестра героя Оксана, яка виховувала його без мами з 13-ти років.

Висловити свої слова вдячності герою мали змогу всі бажаючі.

Наприкінці заходу Леонід Поліщук подякував ще студентам, викладачам, спонсорам , волонтерам – усім, хто долучився до створення та відкриття пам'ятної меморіальної дошки.

- Дякую Юриним рідним і близьким, що він був такий серед нас, дякую його побратимам, що були поруч, дякую спонсорам, дякую волонтерам, особливо, Катерині Валевській, яка приїхала до нас з Києва із колекцією прапорів. Ми сьогодні маємо можливість долучитися до її акції під назвою “Велика Українська Хода”, з якою вона пересувається з міста до міста. І хочемо вручити їй прапор імені Юрія Бабка. Нехай Україна знає, що ми шануємо його пам'ять і ніколи про нього не забудемо, - наголосив Леонід Поліщук.

За словами ж самої Катерини Валевської, незабаром, а саме 14 жовтня, на Святу Покрову та у День захисника України, прапор імені Юрія Бабка, вже 230-ий з колекції, буде піднято волонтерами на найвищу точку нашої держави - гору Говерлу.

- Саме там думки українців, які занотовані на цих прапорах, мов молитви, стануть ближчими до Бога, до усіх наших героїв, які там, на небесах. Вічна їм Слава! Герої не вмирають! – промовила волонтерка.

Мітинг тривав майже 2 години, а після того біля меморіальної дошки, звідки тепер завжди усміхнено дивитиметься Юра Бабко, ще довго горіла поминальна свіча, як символ невгамовного смутку та печалі за героями. Вічна їм пам'ять!

Додамо, указом Президента України № 330/2016 від 11 серпня 2016 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", Юрія Бабка нагороджено орденом Богдана Хмельницького III ступеня посмертно. Поховано героя в рідному селі Павлівка Калинівського району Вінницької області.