Сьогодні у міській раді презентували довідник «Вулиці Вінниці: з історії декомунізації», який буде поширений у бібліотеках та навчальних закладах міста. А також онлайн-базу даних з інформацією про сучасні та історичні назви вулиць та площ міста «Вулиці Вінниці» (www.testmap.vmr.gov.ua). Наразі вона діє у тестовому режимі і з часом буде доповнюватись. Цікаво, що тут вперше презентовано унікальну карту Вінниці 1811 року. Також є «плян округового міста Вінниці» 1927 року, німецька мапа 1942 року тощо.
Проект «Вулиці Вінниці» в цьому році став одним з переможців конкурсу, який організовує міська влада між громадськими організаціями, та отримав фінансування на реалізацію з міського бюджету. Його ініціювали і реалізували ГО «Подільська агенція регіонального розвитку» та ГО «Вінницьке історичне товариство» за підтримки. Сьогодні було презентовано результати проекту.
Проект включає кілька елементів, серед яких – створення паперового довідника «Вулиці Вінниці: з історії декомунізації» та мережеву платформу «Вулиці Вінниці» для користувачів Інтернету.
Друковане видання призначене не лише для ознайомлення з новими топонімами вінничан, а й буде цікавим для тих, хто вивчає історію міста. У довіднику пропонується перше узагальнення результатів декомунізаційного процесу у Вінниці 2015-2016 років. А також – інформація про першу, «національно-демократичну», хвилю перейменувань у місті 1989-1996 років, загальний нарис з історії перейменувань міських вулиць XIX-XX століть. Днями видання зявиться у електронному варіанті на сторінці Вінницького історичного товариства. А 420 його примірників будуть розповсюджені у бібліотеках та навчальних закладах міста.
.jpg)
«У цьому довіднику є не лише та інформація про перейменування вулиць, яку оприлюднювала наша комісія, а й, так звана, «внутрішня кухня» нашої роботи – на яких принципах і засадах приймалися рішення про перейменування, – розповідає автор довідника, доктор історичних наук, доцент кафедри історії та культури України Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського Тетяна Кароєва. – Ця робота буде цікавою для вінничан не лише зібраним матеріалом по декомунізації, історії перейменувань, а й картами, в тому числі 1811 року. Також складовою проекту стало створення мережевої платформи – це історія топонімів міста в електронному варіанті. Хочу звернути увагу на те, що у людей, які перші заселяли деякі вулиці Вінниці, можуть виникнути питання щодо дат, які ми пропонуємо, особливо по історії перейменувань Вінниці п'ятдесятих шістдесятих років. Справа в тому, що всі дати ідуть за архівними документами, тобто за офіційними рішенням міської влади, а рішення про виділення землі приймалось раніше. Під час роботи виникали складності з відновленням перейменування вулиць у зв'язку з відсутністю архівних документів. Наприклад, документи тридцятих років були спалені у 41-му році. Були складності з відновленням топонімів колишніх сільських рад, приєднаних до міста».
.jpg)
Голова ГО «Вінницьке історичне товариство» та керівник проекту «Вулиці Вінниці» Олександр Федоришен зазначив, що реалізація проекту дуже актуальна та важлива. «Дуже багато людей запитують, де можна дізнатись історію перейменування вулиць, і мережева платформа є потужним першим кроком у цьому напрямку. Зараз вона працює у тестовому режимі, найближчим часом буде представлена на сайті Вінницької міської ради. Ресурс буде поповнюватись й надалі. Тут представлено ряд карт різних років, в тому числі й 1811 року – це унікальна мапа, яка вперше вводиться в науковий обіг. Збільшивши її можна познайомитись з цікавими підписами картографа, побачити тодішній історичний центр тощо. Також на платформі можна ознайомитись з картою центральної частини міста 1837 року, «пляном округового міста Вінниці» 1927 року, німецькою мапою 1942 року. На зображенні ліворуч є список вулиць з історією перейменування, який допрацьовується. Наприклад, натиснувши на вулицю Соборну, ми побачимо всі етапи її перейменувань: 1996 – Соборна, 1944 – Леніна, 1941 – Українській проспект, 1921 – Леніна, 1910 – Миколаївський проспект, 1830 – Поштова, 18 століття – Капуцинів, 1650 – Нова вулиця, 17 століття – Велика», – каже Олександр Федоришен. Як зазначив історик, на майбутнє хотілося б додати історію самих вулиць, найважливіші об'єкти культурної спадщини.
«Я вдячний ГО «Вінницьке історичне товариство» за те, що вони так професійно підійшли до створення мережевої платформи. Завдяки такому методичному та креативному підходу можна створювати різні сервіси для громадян міста. Це перший електронний ресурс про історію перейменувань вулиць Вінниці, сподіваюсь, що в подальшому з’являться й інші історичні ресурси», – каже директор департаменту інформаційних технологій міської ради Володимир Романенко.