Заступник міністра охорони здоров'я Пало Ковтонюк приїхав заспокоїти громаду щодо госпітальних округів

Створення госпітальних округів – інструмент для підготовки переходу від бюджетного фінансування до страхової медицини. Про це йшлося  під час прес-конференції в облдержадміністрації за участі заступника Міністра охорони здоров’я України Павла Ковтонюка, присвяченій проблемним питанням формування госпітальних округів у Вінницькій області.

Павло Ковтонюк  зазначив: «Процес створення госпітальних округів передбачає впорядкування медичної інфраструктури в усіх регіонах України. Кабінет міністрів України та Міністерство охорони здоров’я слідкують за методологією та технічними критеріями формування округу, а громади визначають яких медзакладів і скільки вони потребують. Госпітальний округ повинен мати такі межі і такий набір закладів, щоб в перспективі на його основі можна було створити ефективну і сучасну медичну мережу. Справа держави – гарантувати надання якісної медичної послуги і оплатити її».

Відповідно до роз’яснень заступника Міністра охорони здоров’я України, робота над створенням госпітальних округів триватиме до кінця 2017 року та відбуватиметься в 3 етапи:

1. формування меж госпітального округу;
2. створення госпітальної ради;
3. розробка плану розвитку госпітального округу.

Наразі триває перший етап роботи, проекти з18 областей України передано на погодження в центральні органи виконавчої влади, після чого їх має затвердити Уряд.

У 2017 р. місцевим радам кожного округу (районним, міським, ОТГ) буде необхідно створити спільний майданчик для ухвалення рішень та розробки спільної позиції щодо майбутнього округу – Госпітальну раду (дорадчий орган, рішення якого мають ухвалюватись місцевою владою). До неї увійдуть представники кожного міста обласного значення, району та ОТГ госпітального округу пропорційно до чисельності їх населення.

Госпітальна рада має розробити багаторічний План розвитку госпітального округу, який формуватиметься на 5 років і міститиме щорічні проміжні показники досягнення результатів. План розвитку, розроблений госпітальною радою, буде затверджуватись спільним рішенням місцевих рад – учасників госпітального округу.

Джерелом фінансування розробленого госпітальним округом багаторічного плану розвитку госпітального округу можуть бути: місцеві бюджети територіальних громад, недержавні інвестиції, спонсорські та благодійні внески, кошти міжнародної допомоги та інші джерела.

Павло Ковтонюк наголосив, що дуже важливо для місцевої влади в рамках роботи над госпітальними округами визначити шлях першочергових інвестицій: дороги для доїзду швидких, пріоритетні медзаклади тощо. Крім того, пропонується в регіонах провести перемовини з перевізниками, аби створити маршрути транспорту, який би з сіл та містечок довозив людей безпосередньо до лікарень. Це покращить доступність до медичної допомоги в перехідний період.

«Гарні дороги – не менш важливий елемент медичної інфраструктури, ніж лікарні»,- підкреслив Павло Ковтонюк.

У свою чергу голова облдержадміністрації Валерій Коровій акцентував увагу на тому, що проблема з утворенням госпітальних округів у Вінницькій області виникли через недостатню поінформованість населення, органів місцевого самоврядування і медичної громадськості: «Чекаємо прийняття типового положення про госпітальний округ, що давало б підставу провести дискусію про госпітальні округи, їх кількості та меж. В області створено робочу групу з питання госпітальних округів, засідання якої відбудеться сьогодні за участі заступника Міністра охорони здоров’я України Павла Ковтонюка. Робоча група має напрацювати та внести свої пропозиції».

Також на 3 лютого призначено позачергову сесію обласної Ради, на якій буде в т. ч. обговорюватись питання про госпітальні округи.

Довідково:

Госпітальний округ – функціональне об’єднання закладів охорони здоров’я, розміщених на відповідній території, що забезпечує надання вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги населенню такої території.

До складу госпітального округу повинно входити не менше однієї багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування першого та/або другого рівня та інші заклади охорони здоров’я. Перелік медичних втручань з надання вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги затверджуватиметься МОЗ, так само як і примірні табелі матеріально-технічного оснащення лікарень.

Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування 1-го рівня має обслуговувати не менше 120 тис осіб, 2-го рівня - не менше 200 тис осіб.

Межі та склад госпітальних округів повинні визначатись таким чином, щоб жителі, які в них проживають, мали доступ до вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги у межах свого госпітального округу. Адміністративним центром госпітального округу визначається населений пункт, як правило, місто з населенням понад 40 тис. осіб, в якому розміщена багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування другого рівня.

Зона обслуговування госпітального округу визначається своєчасністю доїзду до багатопрофільних лікарень інтенсивного лікування, що не повинен перевищувати 60 хвилин, та бути еквівалентна радіусу зони обслуговування 60 км.