«Держава – страхує, лікар – лікує, громада – господарює», - заступник очільника МОЗу розповів про особливості створення госпітальних округів

В Україні розпочався процес створення госпітальних округів. На Вінниччині він виявився чи не найгучнішим – громадяни у різних районних центрах протягом січня неодноразово виходили на акції протестів, побоюючись що чергова спроба Міністерства охорони здоров’я реформувати медицину спричинить закриття лікарень.

Роз’яснити принцип створення госпітальних округів і навіщо він взагалі потрібен до Вінниці 1 лютого приїздив заступник голови МОЗу Павло Ковтонюк.

Навіщо потрібні госпітальні округи?

"Природно, що у людей виникають питання, але на Вінниччині вони стоять дуже гостро. Насправді, про госпітальні округи говорилося вже дуже давно і ми врешті вирішити втілити цю ідею. Вона дуже проста й полягає у тому, що мережа закладів вторинної медичної допомоги – тобто там, де люди лежать на стаціонарних ліжках, повинна бути впорядкована і приведена до якихось якісних стандартів. Аби наблизити цю якісну стаціонарну допомогу до людей", – пояснює Павло Ковтонюк.

Заступник голови МОЗу повідомив, що за статистикою Україна в Європі на другому місці за кількістю стаціонарних ліжок на одну людину. Але ця кількість є неефективною. Тому міністерством вирішено перейти на нові принципи фінансування.

"Уже з цього року міністерство разом з Урядом починає впроваджувати новий принцип фінансування медицини, де ми оплачуватимемо кожну послугу, а не просто утримувати стіни медзакладів. Цього року такий принцип буде стосуватися первинної медичної допомоги, коли кошти підуть за кожним пацієнтом до того сімейного лікаря, якого пацієнт обере. А з наступного такий принцип буде застосований до лікарень вторинної ланки. І якщо на первинці цей процес є легшим, то для лікарень все значно складніше. Тут фінансування здійснюватиметься із Фонду медичного страхування України. І потрібно буде вирішити – чи може лікарня надавати достатню кількість послуг необхідної якості, аби отримати від Фонду достатньо коштів? Про це треба думати зараз, тому й наразі створені госпітальні округи, які є інструментом для вирішення цього питання", – роз’яснює Павло Ковтонюк.

«Лікарня – як СТО»: громада сама обирає де обслуговуватися

За словами замміністра, нинішній поділ Вінницької області на три госпітальні округи є неостаточним, проте обумовлений світовими стандартами Всесвітньої організації охорони здоров’я.

"За цими стандартами лікарня, в якій на рік відбувається менше 400 пологів на рік вважається небезпечною. Тому що кваліфікація лікаря залежить від того як часто йому доводиться виконувати свої професійні обов’язки. 400 пологів – це в середньому один випадок на день. Я б навів приклад станції технічного обслуговування: я б не завіз свою машину до спеціалістів, котрі ремонтують один автомобіль в день то й рідше", – вигадав метафору пан Павло.

Пояснив також, що громадяни, обираючи ту чи іншу лікарню, до якої звертаються за медичною допомогою, таким чином і створюють реальну картину якості надання цих послуг в медзакладі. Лікарні, які не дотягують до таких показників, закривати не будуть, але вони мають бути перепрофільовані – у хоспіси або ж центри реабілітації. Таким чином Павло Ковтонюк підвів до головного меседжу такого реформування: розвиток лікарень залежить від громади.

"Госпітальні округи є інструментом не скорочення, а розвитку лікарень. Все залежить як забажає громада. Тому в 2017 році місцевим радам кожного округу (районним, міським, ОТГ) буде необхідно створити Госпітальну раду – спільний майданчик для ухвалення рішень та розробки спільної позиції щодо майбутнього округу. Це дорадчий орган, до якого увійдуть представники кожного міста обласного значення, району та територіальної громади госпітального округу пропорційно до чисельності їх населення. Далі Госпітальна рада повинна розробити багаторічний план розвитку госпітального округу, який формуватиметься на 5 років і міститиме щорічні проміжні показники досягнення результатів. План розвитку, розроблений радою, буде затверджуватись спільним рішенням місцевих рад – учасників госпітального округу", – каже представник МОЗу.

Власне, план розвитку є надважливим документом для госпітального округу – від нього залежить обсяг фінансування кожного медзакладу, який отримає статус лікарні інтенсивного лікування. Тільки після того, як план буде готовий, уряд виділить необхідне фінансування на кожного пацієнта. Яким саме буде обсяг фінансування на кожного пацієнта – наразі не визначено. МОЗ тільки визначається із собівартістю.

Щодо меж округів, то вони визначені таким чином, що базові медичні послуги пацієнт має отримати за годину доїзду (наприклад, пересічні пологи), а більш спеціалізовані послуги – в межах двох годин (наприклад, пологи із ускладненнями).

Чи можна відмовитися від формування госпітальних округів?

Фактично, як пояснив Павло Ковтонюк, такий вибір є у кожної громади. Але, в такому разі, фінансування від уряду заклади не отримають.

"Якщо не приймають таке рішення в громаді – це їх повне право. Ми працюємо за принципом: «Держава – страхує, лікар – лікує, громада – господарює». В іншому випадку лікарня фінансується за кошти місцевого бюджету чи інші доступні їй ресурси", – сказав Ковтонюк.

"Я не бачу предмету дискусії. Гадаю, треба якнайшвидше прийняти положення про госпітальний округ, – одразу ж зреагував на таку позицію міністерства голова Вінницької ОДА Валерій Коровій. – Ми до 1 липня повинні вже підписати відповідні угоди".

Проте, розставити крапки над «і» вимагали представники кількох районних лікарень, котрі прибули на зустріч із замміністра. До прикладу, що робити з інфраструктурою у селах – чи враховано у цей час доїзду пацієнта до лікарні стан доріг?

"Наша вимога – щоб людина за годину отримала якісну допомогу в закладі інтенсивного лікування. Тому й ми хочемо, що госпітальні ради розробили цей план розвитку, де буде враховано і маршрут пацієнта. Ми в міністерстві не бачимо хто як дістається до медзакладу. Але статистика і шляхи доїзду є в лікарнях екстреної медичної допомоги, у самих лікарів. Тому ми даємо максимально можливостей людям на місцях для розроблення цього плану і маршруту", – сказав представник МОЗу.

За висновок зустрічі можна взяти сказану самим паном Павлом фразу, котра якнайкраще характеризує цю медичну реформу: «Ми не змушуємо. Ми встановлюємо правила гри». Змінювати правила МОЗ уже не буде. І зсувати часові рамки запровадження цих правил також не планує. Сьогодні 3 лютого ще була  позачерова сесія обласної ради, де це питання було  головним на порядку денному. Й хоча депутати ще вчора говорили про те, що будуть надсилати звернення до МОЗ та Кабміну з проханням призупинити формування госпітальних округів, та це лише відтягне дату підписання самої угоди про створення даних формувань.

Для інформації:

Госпітальний округ – функціональне об’єднання закладів охорони здоров’я, розміщених на відповідній території, що забезпечує надання вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги населенню такої території. До складу госпітального округу повинно входити не менше однієї багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування першого та/або другого рівня (ЛІЛ-1 та ЛІЛ-2) та інші заклади охорони здоров’я. Перелік медичних втручань з надання вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги затверджуватиметься МОЗ, так само як і примірні табелі матеріально-технічного оснащення лікарень. Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування 1-го рівня має обслуговувати не менше 120 тисяч осіб, 2-го рівня – не менше 200 тисяч осіб. Межі та склад госпітальних округів повинні визначатись таким чином, щоб жителі, які в них проживають, мали доступ до вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги у межах свого госпітального округу. Адміністративним центром госпітального округу визначається населений пункт, як правило, місто з населенням понад 40 тисяч осіб, в якому розміщена багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування другого рівня.