Найближчим часом у Вінниці планується створення амбулаторій загальної практики сімейної медицини в новобудовах мікрорайонів Агрономічне, Тяжилів, П’ятничани; подальша модернізація Центру матері та дитини з розширенням перинатального центру; завершення міжнародних погоджувальних процедур і початок будівництва Регіонального центру серцево-судинної патології. Про це та інші заходи йшлося під час щорічного засідання колегії департаменту охорони здоров’я.
21 березня у Вінниці відбулося щорічне засідання колегії департаменту охорони здоров’я. На ньому розглядалися результати роботи медичній галузі за 2016 рік та плани на поточний. Для наближення медичних послуг до населення в минулому році проходила робота з розширення мережі амбулаторій сімейного лікаря у віддалених мікрорайонах міста. Розпочала роботу нова амбулаторія загальної практики сімейної медицини КЗ ЦПМСД №5 по вул.Д.Нечая,77а. Загалом в місті діє 31 амбулаторія загальної практики сімейної медицини (ЗПСМ), в тому числі 16 – відокремлених, де працює 177 сімейних лікарів на 247 дільницях.
У минулому році проведено чимало робіт по ремонту закладів медицини. У міській клінічній лікарні №1 відремонтовано дах та приміщення інфекційного відділення (корпус 2), реконструйовано відділення реанімації. Створено та функціонує хоспіс у МКЛ №3.В минулому році у Центрі первинної медико-санітаної допомоги №4 проведено гідроізоляцію та утеплення фундаменту будівлі, ремонт кабінетів, сходових клітин, вхідного тамбура. У лікарню швидкої медичної допомоги придбано фіброгастродуоденоскоп, плазмовий діатермокоагулятор та УЗД апарат. Високовартісне обладнання закуплено у Муніципальний лікувально-діагностичний центр: Дiатермокоагулятор стоматологiчний KHORS, комплекс реографiчний комп’ютерний RHEOTEST 4-х канальний, систему ультразвукову дiагностичну Vinno E-10.
У 2016 році у Вінниці почали робити деякі види оперативних втручання, які раніше не виконували. 9 червня вперше в Вінницькому регіоні в Вінницькому регіональному клінічному лікувально-діагностичному центрі серцево-судинної патології була проведена операція аорто-коронарного шунтування. В 2016 році спільно з лікарями Вінницького обласного клінічного онкологічного диспансеру за участі професора Авдосьєва Ю.В., завідувача рентген-хірургічного відділення ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії ім. В.Т. Зайцева НАМНУ» розпочато новий напрямок – емболізацію та хіміоемболізацію неоперабельних форм раку.
«В рамках спільного із СБРР будівництва Вінницького регіонального клінічного лікувально-діагностичного центру серцево-судинної патології виготовлена проектно-кошторисна документація. Завершена українська експертиза, проект затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016р. Продовжується підготовка тендерної документації по будівництву майбутнього кардіоцентру та закупівлі першої черги обладнання для існуючого кардіоцентру. Продовжується виконання програми «Інформатизація галузі охорони здоров’я» - впровадження медичної інформаційної системи «Доктор Елекс». На даний час в міських медичних закладах створено 423 робочих місця», – каже директор департаменту охорони здоров’я Олександр Шиш.
Як зазначив Олександр Шиш, серед пріоритетних завдань департаменту на 2017 рік – адаптація структури галузі охорони здоровʼя міста в умовах реформування, модернізація лікувально-діагностичної бази міських ЛПЗ, впровадження новітніх медичних технологій. Щодо модернізації галузі, в планах – створення відділення екстреної медичної допомоги в лікарні швидкої медичної допомоги, завершення міжнародних погоджувальних процедур і початок будівництва Регіонального центру серцево-судинної патології. Крім того – подальша модернізація МЛ ЦМтаД з розширенням перинатального центру – створення етапу реабілітації недоношених новонароджених дітей, закупівля медичного обладнання та реконструкція приміщень. Створення амбулаторій ЗПСМ в новобудовах мікрорайонів Агрономічне, Тяжилів, П’ятничани.
Підсумки колегії підбила заступник міського голови Галина Якубович. «Дякую всій наші медичній галузі за роботу в непростих умовах. Зрозуміло, що є над чим працювати. По перше, кадрова політика. По друге, покращення матеріальних баз закладів і в цьому напрямку ми поступово рухаємось. Я хочу акцентувати увагу на тому, що в кожного керівника має бути перспективний план розвитку свого закладу, доведений департаменту. Також потрібно працювати над заходами з енергозбереження, ми бачимо, як зараз економлять на енергоносіях заклади освіти. Щодо позабюджетних коштів, то ми розуміємо, що без них галузь не зможе працювати навіть на тому рівні, на якому вона зараз є. Але потрібно, щоб цей процес не торкався лікарів, щоб ці кошти проходили прозоро через термінал на рахунки закладів і централізовано вже використовувались на ті чи інші необхідні витратні матеріали», – каже Галина Якубович.