Три машини, завантажені гуманітарною допомогою загальним тоннажем біля 14 тон, сьогодні рушають з Вінниці до українських захисників на передову. Її спільними зусиллями збирали вінницькі підприємці, навчальні заклади, комунальні підприємства та звичайні вінничани. У неї увійшли продукти харчування, засоби гігієни, миючі засоби, одяг. Розвезуть допомогу по всій передовій.
Вінниця третій рік поспіль допомагає військовим, які обороняють Україну на Сході. 17 травня до хлопців на передову в зону АТО рушила чергова «гуманітарка». Вінницькі підприємці надали власну продукцію, а школярі та вихованці садочків принесли домашню консервацію та малюнки.
«Я в шоці від Вінниці. З перших днів війни вже три роки ми їздимо на фронт і те, що робить Вінниця, повинно бути зразком і прикладом для всієї України, - каже волонтер Юрій, відомий як «Степанич». - Сьогодні побачив дитячі малюнки - я не можу на це спокійно дивитися. Велика вдячність дітям та батькам, за те, що не забувають, що там сьогодні іде війна, що там стоять наші чоловіки і жінки, які захищають мир в наших домівках. Зараз у армії практично все є. Головне, що ми веземо – це тепло і турботу. Хлопці повинні відчувати, що ми єдина країна, що вони охороняють наш мир та спокій, і наші діти можуть посміхатися, завдячуючи тим, хто ту нечисть сюди не пускає. Тому вважаю, ще наш прямий обов’язок їздити до хлопців регулярно і показувати те, що вони нам потрібні. Вінниця відправляє допомогу раз-два на місяць, коли на загальному фоні люди «здуваються». Коли ось так приїхали і загрузили три машини, а нам кажуть приїжджайте через тиждень ще – це вселяє оптимізм та віру у майбутнє».
«Відправляємо багато: продукти харчування, білизну, речі, побутову хімію, питну воду, зараз хліб з пекарні свіжий підвезуть, кожна школа зв’язала по маскувальній сітці. Хлопці їдуть не з пустими руками. Вантаж поїде до Авдіївки, а потім його будуть розвозити по всіх лінії. Міська рада традиційно забезпечила волонтерів паливом та допомогла відремонтувати мікроавтобус», - розповідає секретар міської ради Павло Яблонський.
Восьмидесятирічна Олександра Рудь напекла для хлопців більше сотні пиріжків. «Я коли лягаю і встаю - молюся за наших дітей. Два роки тому я ходила в госпіталь і подивилася на цих дітей, які лежать без ніг та рук, які вони виховані з маленьких років, що це наша держава і за неї потрібно держатися, боротися, - я три місяці заспокоїтись не могла. Потім почала шукати волонтерів і почали пекти пиріжки та готувати консервацію, щоб передавати хлопцям на Схід, - каже Олександра Борисівна. - В неділю я пекла печиво, у понеділок - пиріжки з горохом, стерла до них часнику, а вже вчора пекла здобні пиріжки з яблуками. Дала ще помідорчики, аджики, трохи зелені».