Скасування мораторію та відкриття ринку землі сільськогосподарського призначення в Україні дозволить збалансувати інтереси сільгоспвиробників різного масштабу, в той час як в поточній аграрній моделі сформувались викривлення на користь агрохолдингів.
Про це під час дискусії в ході круглого столу на тему: "Чи здатен земельний ринок посприяти істотному збільшенню кількості та економічному зміцненню фермерських господарств?" заявив Борис Кушнірук – голова експертно-аналітичної ради Всеукраїнського аналітичного центру. «Через низьку орендну плату зараз виграють агровиробники, але програють селяни, які недоотримують значну частину доходів», - сказав експерт. Відкриття ринку землі стимулює збільшення ціни на земельні ділянки, що в свою чергу стимулюватиме підвищення орендної плати яка зараз знаходиться на неспівставно-низькому рівні в порівнянні з маржинальністю агровиробництва.
На його думку, в моделі великої аграрної держави має бути змішана система, яка поєднує великі аграрні холдинги, орієнтовані на експорт та невеликих фермерських господарств по 200-500 га, які б зосередились на виробництві продукції з більшим рівнем доданої вартості, зокрема, органіці чи садівництві. «Ці напрямки потребують значно більших інвестицій у землю тому для цієї категорії – дрібних виробників запровадження ринку землі має бути серйозним стимулом»,- підкреслив він.
Дмитро Яблоновський, експерт Центру економічної стратегії також погоджується, що навіть довгостроковий договір оренди не гарантує збереження інвестицій. «Тому зараз вирощувати складні культури, саджати сад не завжди є стимули», - відзначив він. Також на його думку відкриття ринку землі завдяки появі в АПК твердої застави дозволить розширити можливості кредитування. «Ті, хто обробляє, зможуть купити додаткову техніку, та, що дуже важливо, інвестувати в переробку, що дозволить створювати продукцію з більшою доданою вартістю», – сказав він.
Анатолій Мірошниченко, експерт Reforms UA підкреслює, що розвиток дрібного та середнього фермерства є найкращим сценарієм для держави та суспільства як із екологічних міркувань, так і з точки зору соціальної структури села. На його думку, поступове скорочення фермерських господарств, тенденція до якого сформувалась на початку нульових, обумовлена перш за все відсутністю ринку землі. «Нинішня роль фермерів у сільгоспвиробництві і житті країни загалом не може влаштовувати. Це шлях в нікуди, до вимирання села, що ми зараз і спостерігаємо. Відродження і збереження села пов’язане із фермерством, а, отже, із ринком земель і скасуванням мораторію»,- підкреслив він.
На думку Павла Кулинича, старшого юридичного радника з питань земельної політики проекту USAID «Підтримка аграрного і сільського розвитку», мораторій на продаж земель сільгосппризначення однозначно можна кваліфікувати як мораторій на розвиток фермерських господарств, передовсім – сімейного фермерства.