Археологи знайшли артефакти, які свідчать про те, що Вінниця – «старша» за віком

У Вінниці під час археологічних досліджень в 2017 році на Замковій горі знайдено артефакти, які свідчать, що наше місто засновано раніше, ніж в Литовський період.

Про це на своїй сторінці у мережі Фейсбук написав міський голова Сергій Моргунов.

"Археологи знайшли на Старому місті фрагменти кухонної кераміки IV-III тис. до н.е., залишки житла, ключ давньоруського типу, фрагменти залізного котла, кераміки та масляний світильник ХІІІ – ХІV століття. Знахідки відносять до Золотоординського періоду. Ці артефакти та ті, що були знайдені під час археологічних розкопок в 2015 та 2016 роках, є ще одним доказом того, що Вінниця старша, ніж прийнято вважати, та формувалась як місто в другій половині ХІІІ століття", - написав Сергій Моргунов.

На сайті Інституту археології Національної академії наук України також розміщена стаття кандидатки історичних наук, старшої наукової співробітниці Виногродської Лариси, яка більш детально розповідає про знахідки, зроблені у Вінниці.

"В липні — серпні 2017 року Волино-Подільська експедиція ІА НАН України провела дослідження на території Литовського замку у Старому місті. Було зібрано залишки матеріальної культури ХІІІ—ХVІІ ст. та трипільського часу, а також відкрито дві споруди трипільського і давньорусько-золотоординського часів.

В 2017 році продовжено розкопки на території Литовського замку в Старому місті. Метою робіт було виявлення на території пригородку Литовського замку поселення давньорусько-золотоординського періоду та залишків замкових валів і рову, що відділяв замок від пригородку. Сам замок було знищено у ХІХ ст. кар’єром для здобуття каміння. Наприкінці ХVІІІ ст. на цій території виникло кладовище. Воно існувало майже до кінця ХІХ ст. і ним було зруйнувано пригородок. У 50-ті роки ХХ ст. кладовище було знівельоване а разом з ним і більша частина культурних нашарувань ХІІІ—ХVІ ст. Але частина об’єктів і поховань, що були заглиблені у материк, збереглася і була досліджена.

У цьому році продовжено відкриття рову між замком і пригородком, що було розпочате у минулому році і закладено новий розкоп на території пригородку. Культурні нашарування включають в себе три основні прошарки, насичені відповідними матеріалами: литовський, давньорусько-золотоординський та трипільський. Крім цього було відкрито дві споруди. Одна з них являла собою кострище трипільського часу, трохи поглиблене у материк, діаметром 1,6 х 1,5 м і до 0,4 м завтовшки. У шарі вугликів і попелу від перепаленого дерева знайдені фрагменти столової і кухонной керамики ІV—ІІІ тис. до н.е. У квадратах 7АБ — 8АБ відкрито залишки частково зруйнованого похованнями житла середини-кінця ХІІІ ст. з глинобитною піччю на підсипці з дерев’яним опічком. Підлога перед піччю була підмазана світлою зеленоватою глиною і затоптана попелом з вугликами. Нажаль, чітки контури житла не вдалося простежити. У заповненні житла знайдено залізний ключ давньоруського типу, два фрагменти залізного котла з загорнутими назовні вінцями та фрагменти кераміки ХІІІ — початку ХІV ст. У культурному шарі знайдено масляний світильник ХІІІ—ХІV ст". - пише Л. Виногродська. 

 Вид на трaншею 1 зі сходу з піччю (на передньому плані) та вогнищем (на другому плані)

Вогнище трипільського часу

Піч з житла