Археологи знайшли у Вінниці артефакти починаючи з трипільського періоду

З 2013 року Інститутом археології Національної академії наук України на замовлення департаменту архітектури містобудування та кадастру Вінницької міської ради було проведено археологічні дослідження. Про результати цієї роботи розповіла під час засідання виконавчого комітету міської ради начальник відділу культурної спадщини та дизайну департаменту архітектури і будівництва Оксана Горбань.

Територію Вінницьких Мурів археологи досліджували у 2013-2015 рр. Обстежували території кафедрального Спасо-Преображенського собору. Під час дослідження археологи знайшли залишки керамічних виробів, а також декілька поховань, у тому числі скелет народженої дитини, чоловіка жіноче поховання у дерев’яній труні (на чолі залишилися відбитки шкіряної пов’язки) та фрагменти поховань. Оксана Горбань розповіла, що всі зафіксовані поховання були спущені з верхніх нашарувань ХVІІІ-ХІХ ст, можливо, після будівництва нового костьолу на іншій ділянці вище, коли на цьому місці якийсь час існувало кладовище».

«У результаті археологічних розкопок на території кафедрального Спасо-Преображенського собору у 2013-2015 роках вдалося виявити залишки муру більш раннього часу, що являв собою стіну з аркою, фрагмент дерев’яної споруди, що попередньо датується кінцем ХV – початком ХVІ ст. та кілька споруд ХVІІ-ХVІІІ ст., поглиблених у материк. Наявність залишків підземного ходу й підземних споруд, монет початку ХVІ ст. та матеріалів литовського часу дозволяють зробити попередні припущення про існування на цій території міста ХV-ХVІ ст. Більш ніж три тисячі археологічних знахідок передано у Вінницький обласний краєзнавчий музей», - повідомила Оксана Горбань.

Археологічні об’єкти на Замковій горі вивчали експедитори у 2015-2017 рр. Сам замок стояв на скалі, яка була знищена у ХІХ ст. під час добування каміння. Основною метою розкопок 2016 року було визначення місця розташування рову між замком і поселенням ХІІІ- ХVІ ст., на якому у ХІХ ст. розташовувалося міське кладовище. Другою метою було виявлення планувальної структури поселення, що обслуговувало замок.

«Метою досліджень 2017 року було виявлення на території пригородку Литовського замку, відомого за історичними даними поселення давньорусько-золотоординських часів, яке передувало литовській колонізації, та залишків замкових валів і рову, що відділяв замок від пригородку», - каже Оксана Горбань. Археологи розкопали 74 поховання у 2016 р., 15 - у 2017. З них лише 30 – цілісні. Решта скелетів були зрушені, у багатьох відсутні черепи, які знайдені окремо від ям поховань.

«На теренах Замкової гори зафіксовано три основні історичні періоди: трипільський, давньорусько-золотоординський та литовський. Про це свідчать виявлені матеріали. Звертаючи увагу на те, що у 2005-2006 роках на цій території було відкрито кілька помешкань ХІІІ-ХV ст., а у 2016-2017 не вдалося знайти жодного житла, можна припустити існування на території поселення не рядової, а садибної забудови. Цвинтар, швидше за все, почав діяти з кінця ХVІІ – початку ХVІІІ ст. Відкриття поховання священика, що датується попередньо за хрестом кінцем ХVІІ – початком ХVІІІ ст., дозволяє припустити існування в означений період на цій території церкви, яку пізніше було перенесено в інше місце. Знахідка імовірних залишків рову підтверджує інформацію стосовно того, що замок стояв на скалі, на які згодом був зроблений кар’єр», - додала начальник відділу.

У департаменті архітектури і будівництва радять продовжувати розкопки не тільки на території Замкової гори, а й на городищах, і поселеннях в інших місцях Вінниці.

«Археологічні дослідження міста Вінниці – це важливе питання. Історію свого рідного міста треба вивчати, і саме археологічні розкопки – це один з ланцюжків всіх наукових історичних процесів щодо вивчення історії міста Вінниці. Відповідний проект рішення і доповідь підготуйте на сесію міської ради», - сказав міський голова Сергій Моргунов.