28 жовтня під час позачергового з’їзду партії УНА-УНСО в Києві було обраного нового керівника націоналістичної політичної сили. Ним став вінничанин Сергій Чумак, який до цього очолював Вінницьку обласну організацію партії.
На голосування було винесено дві кандидатури: легендарний командир УНСО, ветеран багатьох військових конфліктів на теренах екс-СРСР Валерій Бобрович та Сергій Чумак. Переважною більшістю голосів з’їзд підтримав кандидатуру вінничанина.
.jpg)
Сергій Чумак (ліворуч)
"Думаю, що делегати прийняли таке рішення, позаяк партії наразі потрібен рух вперед та певні зміни. Валерій Бобрович для нас всіх лишається великим моральним авторитетом, він буде моїм заступником та командиром громадської організації УНСО", – розповів Vежі в ексклюзивному коментарі новообраний керівник УНА-УНСО.
За словами Чумака, передусім партія під його керівництвом має намір зосередитися на активнішій боротьбі щодо визволення побратимів-унсовців Миколи Карпюка та Станіслава Клиха. Нагадаємо, що Клих та Карпюк засуджені в Росії за сфабрикованими звинуваченнями на тривалі терміни ув’язнення: їх звинувачують у військових діях проти російських федеральних військ під час війни в Чечні.
Сергій Чумак (праворуч)
"Окрім того, ми хочемо активізувати свою роботу щодо підвищення боєздатності загонів територіальної оборони, а також відновити регулярні зустрічі з громадянами в регіонах", – сказав Сергій Чумак.
Нагадаємо, що останні два роки в.о. керівника УНА-УНСО був Валерій Бобрович, до нього партію очолював також вихідець з Вінниччини Костянтин Фуштей.
Для інформації.
Згідно з матеріалами Вікіпедії, в 1992 стрільці УНСО брали участь в успішному умиротворенні кримських сепаратистів, придушенні сепаратистського руху на Закарпатті, який керувався представниками УПЦ Московського Патріархату. З початку конфлікту в Придністров’ї УНСО взяла під захист українське населення, отримало перший бойовий досвід.
В 1993 у боротьбі проти абхазьких сепаратистів у Грузії брав участь добровольчий корпус УНСО «Арго», котрий особливо відзначився в боях під Сухумі та в Кодорській Ущелині. У вересні 1993 УНСО проводить акцію протесту проти підписання союзного договору з Росією. Під тиском Росії, Верховна Рада приймає закон про заборону воєнізованих формувань, маючи на увазі УНСО.
У лютому 1994 в Києві масово затримують активістів УНА-УНСО та декотрих ув’язнюють, в тому числі кандидатів у народні депутати. Проте УНА-УНСО проводить трьох народних депутатів до Верховної Ради та депутатів до багатьох місцевих рад.
В грудні 1994, коли російські війська вторглися на територію Чеченської Республіки у Грозному починає діяти Інформаційний Центр «Вільний Кавказ», яким керує Сашко Музичко «Білий». Підрозділ УНСО «Вікінг» забезпечує охорону іноземних журналістів, які робили репортажі з зони бойових дій.
18 липня 1995 року активісти УНА-УНСО разом з іншими патріотами зуміли поховати Патріарха УПЦ КП Володимира на Софіївському майдані. У відповідь тодішній режим припиняє реєстрацію партії УНА.
Під час акції «Україна без Кучми» УНА-УНСО охороняє наметове містечко на Майдані, організовує спротив по всій Україні. Події 9 березня 2001 біля Адміністрації Президента призвели до репресій проти організації.
У жовтні 2005 на з’їзді УНА головою УНА-УНСО було знову обрано Героя України Юрія Шухевича, який керував організацією до 2014 року до обрання народним депутатом України.
Під час Майдану 2013–2014 УНСО стало основою військово-політичного руху Правий Сектор в багатьох регіонах України. УНСОвці захищали студентів під час розгону силовиками мітингу протесту 30 листопада, становили найбільш бойову частину Майдану. 22 січня в бою на вул. Грушевського був вбитий снайпером Михайло Жизневський «Локі», один з найактивніших УНСОвців. 20 лютого 2014 року на Майдані загинули ще двоє бійців УНСО.
17 березня 2014 спецслужби РФ викрали одного з керівників організації Миколу Карпюка, якого судять у Грозному, Чечня.
24 березня 2014 у Рівному невідомі вбили Олександра Музичка «Сашка Білого», одного з лідерів УНСО.
Після переходу Росією весною 2014 у відкритий, хоч і неоголошений наступ, на східні території України УНСОвці їдуть на схід у складі батальйонів «Айдар», « Азов», «Донбас». Також був сформований добровольчий батальйон УНСО, який увійшов до складу Збройних Сил України. З жовтня 2014 бійці батальйону виконують бойові завдання в зоні АТО неподалік від Маріуполя і в інших гарячих точках
В 2014 здійснюється пілотний проект Міністерства Оборони України та УНСО у Вінниці. Силами організації створено навчальний центр імені Євгена Коновальця, де добровольці УНСО проходять професійний вишкіл перед оформленням до лав Збройних сил України.
У квітні 2015 було відновлене політичне крило — проведено з’їзд та створено партію УНА-УНСО.