До Вінниці привезли ковчег з мощами святого великомученика Димитрія Солунського

2 листопада на запрошення митрополита Вінницького і Барського Симеона до Вінниці у супроводі митрополита Верійського, Науського і Кампанійського Пантелеімона (Греція) прибув ковчег з мощами святого великомученика Димитрія Солунського.

У Спасо-Преображенському кафедральному соборі мощі урочисто зустрів митрополит Симеон з духовенством міських храмів. Після того, як мощі були занесені до храму митрополит Симеон виголосив слово, у якому подякував владиці Пантелеімону за участь в урочистостях Вінницької єпархії та надану можливість молитовно вклонитись мощам святого Димитрія Солунського, а також попросив молитв за Україну, її народ та мир у державі.

Після цього митрополит Пантелеімон звернувся до владики Симеона, духовенства та вірян з вітальним словом, у якому зазначив: «У ці дні ви будете мати посеред вас, серед цього храму, того, кого Православна Церква називає захисником Вселеної. Приходьте до нього, приносіть йому свою радість і горе, свої життєві проблеми та переживання і він швидко почує вас, і буде вашим особистим захисником».

 

Після цього розпочався святковий молебень з акафістом великомученику Димитрію. По завершенні відправи сотні вірян молитовно вклонились святині.

 

Довідка:

Митрополит Верійський, Наусський і Кампанійскій Пантелеімон (Елладська Православна Церква) відомий тим, що завдяки його зусиллям багато років тому в Салоніки з Італії були повернуті мощі великомученика Димитрія Солунського.

Як розповідав митрополит Пантелеімон, цілком ймовірно, мощі святого Димитрія були викрадені хрестоносцями в період з 1204 по 1223 роки, коли вони володіли містом. Італійський дослідник К. Міччі в дисертації, присвяченій історії мощей (захищена в 1962 році в Латеранському університеті), пише про те, що мощі «беззаконно» відвіз якийсь монах, який супроводжував хрестоносців в четвертому хрестовому поході.

 

З тих пір пройшло вісім століть «мовчання» і «невідання» про долю мощей, зокрема, в грецькому світі.

В кінці ΧΧ століття мощі були знайдені в селищі Сан-Лоренцо (San Lorenzo in Campo) в єпархії Католицької церкви Pesaro недалеко від Анкони. У Сан Лоренцо їх доставили, можливо, з Монферрата, куди було вивезено безліч святих мощей з Константинополя, Фессалоник та інших грецьких міст. Тут вони були покладені під престолом храму і замуровані в ньому.

20 червня 1520 року в результаті землетрусу престол зруйнувався, і відкрилася дерев'яна, червоного кольору скринька зі святими мощами. Усередині цієї скриньки перебувала свинцева табличка з написом: «Тут спочиває тіло святого Димитрія» (hic requiescit corpus sancti Demetrii), що датується кінцем ΧΙΙ або початком ΧΙΙΙ століття. З XVI століття в Сан-Лоренцо і околицях свято святого Димитрія, яке відбувається в західній традиції 8 жовтня, відзначалося з особливою урочистістю. Вісім днів, включаючи день свята, оголошувалися вихідними.

 

З Сан-Лоренцо мощі посилалися в Рим для підтвердження їх достовірності. У Римі була залишена частина мощей, а решту повернуто в Сан-Лоренцо. Нові підтвердження справжності мощей з боку Католицької Церкви були надані 31 травня 1779 року і 2 вересня 1968 року.

В середині ΧΧ століття напередодні Другої світової війни грецький професор Г. Сотіріу, який займався пошуком мощей святого Димитрія, дізнався про їх шанування в Сан-Лоренцо. Однак військові події перешкодили продовженню пошуків. Уже пізніше їх продовжила археолог Марія Феохарі.

Результати її досліджень були названо 15 червня 1978 на засіданні Афінської академії наук.

Через кілька днів 20 червня 1978 року в Солуні стався страшний землетрус. Ця дата хронологічно співпала з датою прибуття мощей святого Димитрія в Сан-Лоренцо в першій половині XVI століття. 12 серпня 1978 року всі жителі Фессалоник гаряче просили святого покровителя міста позбавити їх «від страшного лиха землетрусу».

 

Митрополит Пантелеімон, котрий був у той час протосинкелом (секретарем) Фессалонікійської митрополії, дізнавшись про відкриття Марії Феохарі, в кінці серпня 1978 року рушив до Італії «на розвідку». Спочатку приїхав до Мілана, потім в Абатство Сан-Лоренцо, що розташоване в 500 км на південний схід від Мілана.

Важко передати ті почуття, що охопили молодого архімандрита, клірика храму святого великомученика Димитрія, коли в абатстві невеликого містечка Сан Лоренцо він знайшов цей безцінний скарб - святі мощі покровителя Солуні. Він був добре прийнятий настоятелем абатства і отримав в дар ковчег із маленькою частинкою мощей, з яким він, не пам'ятаючи себе від радості, повернувся в Фессалоніки.

Незабаром архімімандрит Пантелеімон, на цей раз вже з офіційним листом від митрополита Фессалонікійського Пантелеімона, знову прибув в Сан Лоренцо. Прохання про передачу мощей було подано на розгляд місцевому католицькому єпискоу єпархії Фано Констанцо Міччі, який виявився автором дисертації про мощі святого великомученика Димитрія. 17 жовтня архімандрит Пантелеімон зустрів в Мілані Фессалонікійського митрополита, з яким вони разом вирушили в Сан Лоренцо.

По дорозі митрополит дуже турбувався, переживав, чи зможуть вони отримати мощі святого великомученика Димитрія. У той час, як архімандрит Пантелеімон, якому слід було б хвилюватися ще більше, зберігав повний спокій. Напередодні йому приснився сон. Він бачив, що знаходиться в абатстві Сан Лоренцо. У Ценральному соборі в пошуках мощей святого великомученика Димитрія він знаходить його главу, кладе її на тацю і прикрашає червоними хризантемами. У Греції хризантеми цвітуть в жовтні і так і називаються «квітами святого Димитрія», а час їх цвітіння іменується «літом святого Димитрія».

 

У Сан-Лоренцо грецької делегації був наданий привітний прийом, однак на неї чекали і серйозні випробування. Для передачі мощей крім схвалення єпископа була потрібна згода настоятеля абатства Сан Лоренца і всіх членів цього чернечого братства. У відповідь на полум'яну промову архімандрита Пантелеймона перед членами братства спочатку було мовчання, оскільки ніхто не хотів розлучатися з мощами. Потім католицькі шанувальники святого Димитрія стали задавати зустрічні питання: «А де ви були протягом восьми століть? Чому ви не намагалися відшукати мощі вашого святого весь цей час?». Отцеві протосинкелу довелося відповідати на запитання мешканців міста Сан Лоренцо, відкриваючи невідомі для них сторінки історії Салонік. Він говорив і про те, що крім духовної присутності небесного покровителя ураженому землетрусом місту необхідна й «тілесна присутність» святого. Потім почалася внутрішня закрита нарада, ті, хто був категорично проти передачі мощей, вступили в бурхливу суперечку з тими, хто був готовий ними поділитися. Грецькі посланці не розуміли італійську мову, але відчували напруженість цього моменту, від якого залежало настільки багато ¬- повернення «святого святих» їхньому рідному місту, другій столиці колись славної Візантії.

І дійсно, в своєму сні архімандрит Пантелеімон прозрів майбутнє. На нараді було вирішено передати тільки главу святого великомученика Димитрія, а решта мощей через рік - щоби передача мощей пройшла більш безболісно для місцевих жителів. 23 жовтня 1978 року голова святого великомученика була урочисто доставлена в Салоніки, а 25 жовтня відбувся хресний хід, на який вийшли всі солуняни від малого до великого. Глава святого Димитрія була поміщена перед головним іконостасом в базиліці святого Димитрія.

За рештою мощей грецька делегація приїхала через 2 роки. Згодом для мощей святого Димитрія був споруджений ківорій, що знаходиться збоку з північного сторини центрального храму.

Фото: Прес-служба Вінницької єпархії