Сьогодні, 14 грудня, до Вінниці приїхали учасники Всеукраїнської акції «Потяг Єднання України «Труханівська Січ». Це вже 10-та поїздка Україною молоді, волонтерів, учасників Майдану та митців. Ранок вони зустріли у Хмельницькому, а по обіді вже були у Вінниці. Спершу поїхали на Алею Слави центрального міського кладовища до могили Героя Небесної Сотні, вінничанина Максима Шимка, щоб вшанувати його пам'ять. Після чого рушили на площу Шевченка, де поклали квіти до пам’ятника Великому Кобзарю і поспілкувалися із журналістами.
У Вінниці учасники акції «Труханівська Січ» вже не вперше, але в минулі поїздки побачити цю частину історичного центру міста не встигали. Ділячись враженнями про площу, названу ім’ям видатного українця, яку реконструювали у 2014-му році, гості відзначили, що дуже вдалим є задум авторів пам’ятника зобразити Тараса Шевченка у молодому віці.
«У вас дуже гарний пам’ятник, і окрема дяка за те, що Шевченка показали саме таким. У вас чудова площа імені Тараса Шевченка, і є площа Героям Небесної сотні. І потрібно усвідомити, що це дві різні площі і зовсім різні історичні події», - зазначив учасник «Потягу Єднання» Микола Бондар.
Учасники «Потягу Єднання України «Труханівська Січ» відзначили, що вінницький пам’ятник Шевченку «живий», і тим і цікавий.
«Таким молодим Шевченко зображений у Вінниці не випадково. Тут йому 35 років, саме в цей час він подорожував Поділлям, творив тут і писав. Наш фонд був причетний до встановлення цього пам’ятника у місті. А сьогодні наш фонд взяв на себе ще одну відповідальність: встановити у Вінниці гідний пам’ятник Героям Небесної Сотні», - розповіла голова правління БФ «Подільська громада» Леся Найчук.
Учасник Революції Гідності Роман Кучерявий, згадуючи свою історію під час подій зими 2014-го, нагадав про те, що суспільству треба пам’ятати тих патріотів, які загинули за новітню Україну. Юнак втратив руку під час подій на Майдані. «Я лікувався в Америці, діаспора допомогла встановити протез. Мав можливість залишитися там, але повернувся до України і навіть воюю добровольцем в одному із добровольчих батальйонів. Я ніколи не думав, що у 20 років стану інвалідом. Війна не вічна, вона закінчиться, і ми маємо розбудовувати країну, бо нам тут жити. Люди мають вивчати свою історію. У Небесній Сотні у мене загинув не один друг, тому важливо про них пам’ятати і вшановувати їх пам’ять», - каже Роман.
Мама загиблого Максима Шимка Зоя Кузьменко, яка теж є учасником акції «Труханівська Січ», також висловила свою думку щодо вшанування пам’яті Небесної Сотні та встановлення пам’ятника Героям у Вінниці.
«Я переконана, що на площі Героїв Небесної Сотні має бути цей пам’ятник. Якщо немає пам’ятника історичній події - тоді вона змивається, про неї забувають. У нас є «Сокіл» на площі Європейській, але усі вважать, що то пам’яті загиблим в АТО, бо це зараз болить людям», - говорить Зоя Семенівна.
Після спілкування із представниками мас-медіа учасники акції відвідали Європейську площу, щоб покласти квіти до пам’ятного знаку Небесній сотні та загиблим Героям АТО, та завітали до педагогічного університету ім. М. Коцюбинського. Де відбувся концерт і відзначення дипломами тих людей, які протягом року допомагали в організації акції «Потяг Єднання України «Труханівська Січ». Наступним пунктом призначення стане Одеса, звідки вони рушать на Схід в зону АТО.