У Вінниці відбувся 2-й форум розвитку громадянського суспільства Вінниці «Точки взаємодії»

15 грудня у креативному просторі «Артинов» представники влади та громадськості обговорювали, як підвищити ефективність співпраці. Це один з елементів системної роботи мерії, який спрямований на активний діалог з мешканцями міста. Форум розвитку громадянського суспільства Вінниці «Точки взаємодії» пройшов у Вінниці вдруге.

Стратегія розвитку «Вінниця 2020» визначає формування сильної місцевої громади одним з головних пріоритетів розвитку міста. Для цього потрібен активний та системний діалог між владою і громадянським суспільством. За словами директора КП «Інститут розвитку міст» Аліни Дяченко, у Вінниці зареєстровано 1307 громадських організацій, із них 572 - це ті, які протягом останніх років перереєструвалися і отримали статус неприбутковості. Звіт своєї діяльності за 2016 рік подали 630.

«Ми зібралися уже вдруге для того, аби поговорити про точки взаємодії, які можуть бути між громадянським суспільством та владою. Минулий форум нам дав багато імпульсів на майбутнє. Зокрема, мабуть, найбільший імпульс – створення Центру підтримки інституцій громадянського суспільства Вінниці, який ми незабаром відкриємо у будівлі по вулиці Пушкіна, 11. Сподіваюся, що цей форум нам дасть також багато натхнення і розуміння, як далі можна взаємодіяти», - зазначила під час відкриття Форуму директор КП «Інститут розвитку міст» Аліна Дяченко.

 

За її словами, цієї осені на замовлення міської ради із залученням експертів з Києва, було проведено фокус-групове дослідження потреб громадських організацій міста Вінниці.

«Було залучено близько 20 громадських організацій до цього дослідження. І ми запитували, які позитивні тенденції помітили за останні роки, які є виклики чи негативні тенденції. Громадські організації відзначили, що вони помітили і відчувають, що значно більше наразі впливають на ті процеси, які відбуваються у місті. Також вони звертають увагу на те, що самі вінничани активізувалися. Майже всі учасники фокус-груп відзначили, що є високий рівень взаємодії у влади і громади у Вінниці. Однак громадські організації говорили і про те, що їм не вистачає консолідованості. Є певна неузгодженість у діях, існує певна конкурентність серед громадських організацій. Також вони зауважили, що їм не вистачає спільної стратегії дій», - додала Аліна Дяченко.

 

Міський голова Вінниці Сергій Моргунов, який у рамках Форуму зустрівся з громадськістю, підкреслив, що участь самих людей у формуванні сильної територіальної громади дуже важлива.

«Ми говоримо про активних людей, які хочуть щось корисне зробити для свого міста. Місто Вінниця формує свою роботу на підставі «Стратегії-2020», де є 5 пріоритетів. І перший із них – це саме формування сильної територіальної громади. І я думаю, що формування такої громади може бути завдяки спільній роботі активних вінничан і влади. Чиновники ще п’ять років тому досить обережно відносилися до будь-яких проявів громадської активності. Останнім часом поступово вдається налагоджувати діалог і впроваджувати ті чи інші ідеї у розвиток територіальної громади. Якщо порівнювати з 2010 роком, коли ми фактично прийняли Концепцію-2020, і до 2015 року нам вдавалося не все виконувати, бо у нас було недостатньо фінансового ресурсу. На сьогоднішній день завдяки децентралізації нам вдається це робити. Кожного року ми звітуємо перед громадою, що зробили у звітному році, і які плани маємо на наступний рік. Ми не стоїмо на місці і рухаємося далі. За підтримки Німецького бюро співробітництва і Швейцарського бюро співробітництва працюємо над написанням нової Концепції інтегрованого розвитку міста Вінниця до 2030 року. Тобто ми вже ставимо собі завдання, якою має бути Вінниця через 12 і більше років. Але я вважаю, що дійсно ще не достатньою є взаємодія між представниками громади і влади з точки зору єдиного бачення розвитку тих чи інших напрямків розвитку Інтегрованої концепції- 2030», - зазначив міський голова Сергій Моргунов.

 

Представники громадських організацій під час дискусії ставили різні питання керівнику міста. Зокрема їх цікавило, чому деякі петиції навіть після необхідних кількості забраних голосів не реалізовуються.

«Усі петиції я особисто читаю, і в рамках можливостей міського бюджету ми їх реалізовуємо. Але не можемо вирішити усе. Якщо, до прикладу, була петиція побудувати ще один міст через Південний Буг, я б сам підписався під такою петицією. Але варто розуміти, що побудова моста нині коштуватиме як мінімум 2,7 млрд. грн. Такого бюджету у міста немає. Для порівняння: весь бюджет розвитку на капітальні видатки 2018 року буде складати близько 750 млн. гривень в залежності від того, як депутати підтримають ту чи іншу пропозицію. Це все – освіта, охорона здоров’я, дороги, прибудинкові території, утеплення будинків, дитячі садочки, заміна мереж теплопостачання та інше. То виходить, що фактично нам 4 роки потрібно буде нічого не робити, а будувати один міст. Зрозуміло, що ми на це не підемо, і громада сама відмовиться від такої петиції. Є речі реальні, а є ті, які потребують ґрунтовного вивчення», - пояснив міський голова Сергій Моргунов.

 

Директор департаменту правової політики та якості міської ради Роман Бочевар додав, що система електронних петицій запрацювала у Вінниці з 2016 року. За цей час було подано 248 петицій, але лише 26 набрали відповідну кількість голосів підтримки. З них 3 були задоволені повністю, по 19-ти – надано роз’яснення, ще 3 знаходяться на розгляді.

Громадські активісти також цікавилися питаннями освіти, патріотичним вихованням молоді. Говорили про поглиблення співпраці у питаннях підтримки проектів для людей похилого віку. Представники Брацлавщини запропонували Вінниці і міській владі зробити виїзні майстер-класи з організації саме взаємодії влади і громади. А радник міського голови з питань культурної політики Ірина Френкель закликала представників громадських організацій активно залучати міжнародні гранти.

 

Довідка:

Організатори Форуму: Вінницька міська рада, КП «Інститут розвитку міст» за активної участі БФ «Подільська громада», ГО «Громадський центр «Форум», ГО «Подільська агенція регіонального розвитку», ГО «Центр Поділля-Соціум» та ГО «Інститут «Республіка». Захід проводиться за підтримки німецької урядової компанії «Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH».