Реформування преси – одна із ключових медіа реформ в Україні, яка має забезпечити незалежність місцевих газет від органів влади. Адже наразі місцеві медіа підвладні не лише фінансово, а й змістовно. Виведення державних і комунальних підприємств з числа засновників друкованих видань припинить вплив чиновників на редакційні політики видань. Газети не мають бути адмінресурсом для агітації та піару. Для того, щоб реформуватися, усі видання повинні виключити з числа засновників органи влади та здійснити перереєстрацію.
На втілення цієї реформи відведено 3 роки і до кінця цього періоду залишилося тільки 10 місяців. Однак, заданими Дежкомтелерадіо, станом на 1 березня 2018 року незалежними стали лише 26% комунальних видань. Ці цифри насторожують, бо процес реформування тривалий і багатоетапний. Ті видання, які не встигнуть завершити передбачені законом процедури до 31 грудня 2018 року, можуть втратити свої свідоцтва про державну реєстрацію. Практично, це означатиме позбавлення права надалі видавати газету.
Вінницька область є одним із лідерів за швидкістю роздержавлення. Проте навіть тут із 35 видань, що підпадають під роздержавлення, реформувалися 16, тобто менше половини. Усі інші видання або знаходяться у процесі перетворення, або ще не розпочали реформування, ризикуючи після завершення реформи зникнути через бездіяльність своїх засновників.
Серед нереформованих комунальних видань області газети “Барчани” (Бар), “Вінницький край” (Вінниця), “Вісник Козятинщини” (Козятин), “Жмеринська газета” (Жмеринка), “Жмеринський меридіан” (Жмеринка), “Краяни” (Могилів-Подільський), “Липовецькі вісті” (Липовець), “Маяк” (Тиврів), “Нове місто” (Ладижин), “Обрії Оратівщини” (Оратів), “Піщанські вісті” (Піщанка), “Подільська зоря” (Вінниця), “Подільська зоря (плюс)” (Вінниця), “Подільський край” (Бар), “Сільські новини” (Крижопіль), “Томашпільський вісник” (Томашпіль), “Тульчинський край” (Тульчин), “Чечельницький вісник” (Чечельник), “Ямпільські вісті” (Ямпіль).
Варто підкреслити, що відповідальними за перереєстрацію видань є саме органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Рекомендації державним органам щодо реформування друкованих ЗМІ та редакцій доступні за посиланням: http://bit.ly/2GsV29K.
Для того, щоб відстежувати зміни українського медіаландшафту внаслідок роздержавлення, Центр демократії та верховенства права у партнерстві з Музеєм-архівом преси створили “Залу комунальної преси”– інтерактивний онлайн-ресурс, на якому зібрані дані про усі комунальні друковані ЗМІ, що підлягають реформуванню. За допомогою карти можна дізнатись про засновників, сферу поширення та стан реформування видань, які підпадають під роздержавлення, а також погортати відсканований примірник.
У базі Зали комунальної преси бракує відсканованих примірників частини комунальних газет. Засновники порталу закликають редакції та читачів надсилати наявні у них примірники, аби Зала комунальної преси стала найповнішим ресурсом реформованих друкованих ЗМІ в Україні. Відскановані копії газет можна надсилати на пошту [email protected] або паперові примірники на адресу вул. М. Заньковецької, 3/1, оф. 12, м. Київ, 01001.
З Вінничини у Залі комунальної преси немає примірників газет “Жмеринська газета” (Жмеринка), “Піщанські вісті” (Піщанка), “Подільська зоря (плюс)” (Вінниця), “Томашпільський вісник” (Томашпіль) та журналу “Вінницький край” (Вінниця).