Сьогодні депутати міської ради проголосували за найменування запроектованих вулиць, включених до меж Вінниці за рахунок земель Вінницько-Хутірської сільської ради. Зокрема, одна з вулиць і шість провулків носитимуть ім’я видатного земляка, військового розвідника Максима Шаповала, який трагічно загинув внаслідок теракту в червні 2017-го. Також у місті з’являться вулиці, названі на честь актора театру та кіно Миколи Яковченка, поета, культурного та політичного діяча Григорія Чупринки, етнолога Юрія Александровича та інші.
Для впорядкування існуючої забудови у місті Вінниці та майбутньої забудови на частині території, яка включена в межі міста за рахунок земель Вінницько-Хутірської сільської ради, було схвалене рішення «Про найменування вулиць в місті Вінниці». Новоутвореним вулицям надали назви Холодноярська, Канівська, Корсунська, Смілянська, Чигиринська, Хуторська, Максима Шаповала, Миколи Яковченка, Верлана, Бориса Гмирі, Григорія Чупринки, Юрія Александровича.
Також з’явились три провулки та проїзд Хутірські, ще провулки Бориса Гмирі (шість), Григорія Чупринки (сім), Максима Шаповала (шість), Чигиринський (чотири). Крім того, було прийняте рішення найменувати вулиці в існуючій житловій забудові Вінниці. Це тупик Святошинський, провулки Дніпровський та Юхима Сіцінського.
Нові назви вулиці отримали, враховуючи протокол засідання Ради з питань історії, культурної спадщини та топоніміки м.Вінниці та пропозиції департаменту архітектури та містобудування міської ради.
Вулиця і шість провулків названі на честь Максима Шаповала (1978 – 2017). Це військовий розвідник, генерал-майор (посмертно) Збройних сил України, командир 10-го окремого загону спеціального призначення Головного управління розвідки Міністерства оборони України. З початком російської збройної агресії проти України виконував завдання із захисту територіальної цілісності держави в зоні АТО. 26 травня 2014 року очолюваний ним підрозділ першим увійшов у звільнений від проросійських сепаратистів Донецький аеропорт. Загинув внаслідок терористичного акту в м. Київ. Герой України (посмертно). Народився і деякий час жив у Вінниці.
Одна з новостворених вулиць буде названа Верлан. Верлан – один з керівників національно-визвольного і соціального руху на Правобережній Україні в 30-х рр. XVIII ст., відомого як повстання Верлана 1734 – 1738 рр. До повстання – сотник надвірної міліції князів Любомирських у м. Шаргород. Під час масового виступу на Брацлавщині обраний наказним козацьким полковником. Загони, очолювані ним, активно діяли на теренах Поділля, Волині та Галичини. Опісля придушення повстання військами Російської імперії та Речі Посполитої відступив на терени Молдови. Подальша доля невідома.
Також вулиця і шість провулків отримають назву на честь видатного українського оперного і камерного співака Бориса Гмирі (1903 – 1969). Народний артист СРСР (1951), неодноразовий лауреат державних премій та нагород, виконавець більше 600 камерних творів, 44 оперних партій української, російської та західної класики. Перший співак, який підготував цілу концертну програму з музичних творів на вірші Тараса Шевченка.
Сім провулків та вулиця отримають назву на честь Григорія Чупринки (1879 – 1921) – поета, культурного та політичного діяча. Він – автор низки ліричних збірок, літературно-критичних статей та рецензій, співробітник журналу «Українська хата». Доброволець 1-го Українського полку імені Богдана Хмельницького (1917), один з очільників повстання проти радянської влади на Чернігівщині (1919). Влітку 1921 р. заарештований більшовиками та розстріляний разом з полковником Армії УНР Іваном Андрухом.
Одна з новостворених вулиць отримала назву на честь Юрія (Георгія) Александровича (1884 – після 1942) – етнолог, музеєзнавець, архівіст. У Вінниці проживав впродовж 1915-1924 років. Організатор Вінницької філії ВБУ при ВУАН (яку згодом очолив В.Д. Отамановський), Державного архіву Вінницької області, учасник створення Вінницького обласного краєзнавчого музею, голова Подільського товариства охорони культурно-історичних пам’яток (1917-1920). У Подільському губкописі очолював архівно-бібліотечно-бібліографічну секцію. 1924 року переїхав до Києва, де працював у 20-30-х роках у Музейному містечку. Автор більш ніж 40 наукових статей.
Також одна з вулиць отримала назву на честь Миколи Яковченко (1900 – 1974) – видатний актор театру та кіно, співробітник Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка. Народний артист УРСР (1970). Виконавець характерних ролей у фільмах «Максим Перепилиця», «Шельменко-денщик», «За двома зайцями», «Вечори на хуторі біля Диканьки» та ін. Учасник Другої світової війни.