Медична реформа, проблеми фінансування медичних закладів та необхідність розробки міської чи регіональної програми по профілактиці і лікуванню гіпертонії були виділені як головні проблеми розвитку медицини міста на сьогоднішній розширеній колегії департаменту охорони здоров’я міської ради. Основною темою засідання стало підбиття підсумків роботи галузі за минулий рік та плани розвитку медицини Вінниці на 2015 рік.
Як відомо, декілька років тому Вінницька область стала одним з трьох пілотних регіонів, які потрапили під медичну реформу. І наразі, після призупинення реформи, одним з питань, яке хвилює вінницьких медиків, є те, що ж чекає на медицину міста в подальшому і які плани у цьому відношенні у Міністерства охорони здоров’я. Це питання спробував роз’яснити заступник міського голови, який курує в тому числі і галузь охорони здоров’я, Андрій Рева.
«Передусім якщо говорити про відокремлення первинного рівня від вторинного, то зворотного шляху не буде. Тому створені центри первинної медико-санітарної допомоги розвиватимуться і надалі, мережа сімейної медицини буде також розвиватися і вдосконалюватися. На первинному рівні стратегічним напрямком є перехід на засади сімейної медицини, бо повернення до попередньої системи роботи також не буде. Ще одна позиція – перехід від бюджетного утримання закладів до оплати за виконану роботу, тобто перехід на замовлення медичних послуг. Стаття Конституції, яка визначає, що в закладах охорони здоров’я медична допомога надається безоплатно не поширюється на медичне підприємство. Тобто той, хто надає послуги, в юридичному плані є підприємством, і якщо є замовник, то той, хто виконує замовлення – отримує оплату за виконану роботу. Приклади роботи таких закладів у Вінниці вже є: міський стоматцентр та діагностично-лікувальний центр. Тарифи за послуги у них затверджені міською радою і лікувально-діагностична робота проводиться відповідно до цих тарифів. В подальшому лікувальний заклад сам вирішує, куди направляти кошти, які він заробляє. Платити за ці послуги пацієнт зі своєї кишені не повинен, а за виконану роботу, згідно затверджених тарифів має сплатити страхова компанія, у якій він застрахований, або спеціальний державний фонд загальнообов’язкового медичного страхування. Головний принцип – «гроші ходять за пацієнтом», тобто пацієнт сам обирає заклад, який надає йому медичні послуги найкращої якості. Судячи по ідеях, які висловлює міністр охорони здоров’я Олександр Квіташвілі, мають розвиватися платні послуги, і медицина повинна мати різні можливості щодо фінансування. Як буде це корелюватися загальнодержавною політикою – поки важко сказати, але деякі ідеї вже озвучуються», - зазначає Андрій Рева.
Залишається і дискусійним питання фінансування вторинної ланки. Попередньою реформою передбачалося, що заклади вторинного рівня (лікарні) повинні фінансуватися з обласного бюджету. Сьогодні Вінниця має певну економію, наприклад, що за рахунок первинної медицини зменшилась кількість викликів швидкої допомоги. Допоки швидка допомога була на балансі міста – це відображалося на бюджеті галузі, але зараз ця економія не відображається ніяк, бо екстрена медична допомога тепер є централізованою і, відповідно, фінансування йде з держбюджету. Відтак оптимізація ніяк не відображається на фінансуванні галузі медицини міста. «З точки зору того, як під час подальших реформ буде враховано регіональний аспект, наша позиція залишається незмінною – замовником послуг первинного і вторинного рівня в містах обласного значення повинна бути територіальна громада. Найближчим часом в Адміністрації Президента буде проведено нараду, присвячену реформуванню медичної галузі, і там буде розглядатися і регіональний аспект. Які будуть прийняті рішення на державному рівні, я думаю, ми швидко дізнаємося, але сподіваюся, що ті пропозиції, які ми надали в Міністерство охорони здоров’я, Кабміну та Верховній Раді щодо реформування ще у 2011 році, - цього разу все-таки будуть почуті», - зауважив заступник міського голови.
.jpg)
Під час колегії було піднято і питання щодо необхідності проведення комплексних заходів профілактики та лікування гіпертонії, якою на сьогодні у місті офіційно хворіють 42 тис. вінничан. «З різних виступів ми чуємо слова «смертність, інсульт, гіпертонія», але скільки б ми не виявляли пацієнтів, не займалися диспансеризацією, якщо ми їм не дамо можливість лікуватися, то смертність буде рости. Держава відмовилась від своєї програми. Тому я прошу розглянути можливість створення муніципальної чи регіональної програми «Гіпертонія». Бо якщо ми залишимо наших пацієнтів без дешевих або безкоштовних ліків, то смертність від цієї хвороби зростатиме. Цих пацієнтів потрібно забезпечити хоча б мінімумом ліків», - каже завідувач кафедри пропедевтики внутрішньої медицини ВНМУ, професор Юрій Мостовий.
В свою чергу Андрій Рева зауважив, що першочергово необхідно визначити тих, хто саме потребує допомоги у купівлі медикаментів, тобто з загальної кількості хворих необхідно виділити категорії людей, котрі реально не можуть купити ліки і яким можна допомогти їх купити через систему адресної допомоги. «Якщо говорити про програму тільки в частині виділення коштів, то це відсотків десять від вирішення проблеми. Сама програма має в собі містити комплекс заходів – і підготовку, і супровід, і в тому числі виділення коштів на ліки для профілактики тим людям, які цього потребують», - вважає в. о. міського голови Сергій Моргунов. Під час колегії він дав доручення створити робочу групу, яка має зайнятися розробкою програми.
Серед нагальних проблем медики також виділили недосконалість ведення документообігу на первинному рівні, коли на пацієнтів лікар тратить менше часу, ніж на заповнення різного роду медичної документації. Найближчим часом для Вінниці може стати виходом перехід усіх медзакладів на електронну картку пацієнта. Проте Вінниця буде звертатися до Міністерства охорони здоров’я із клопотанням щодо перегляду необхідності ведення тих чи інших звітів.