BBC Україна: Керівник МВС Арсен Аваков заявив про рішення розформувати спецпідрозділ "Беркут". Чи правильне це рішення?
Микола Джига: Правильне. "Беркут" себе дуже скомпрометував, адже брав участь в кривавих подіях. У свідомості народу "Беркут" є злочинною організацією.
BBC Україна: Хто має виконувати його функції?
Микола Джига: Спецпідрозділ має бути, у всіх країнах вони існують для різних критичних ситуацій та захисту людей. В Німеччині, США, Австрії й інших країнах такі підрозділи є. Вони в них не чисельні, але дуже добре треновані та забезпечені амуніцією.
Важливо, щоб новий підрозділ виступав для захисту, а не нападу. Навіть сама назва "Беркут" дратує людей та викликає лють. Вона асоціюється з хижаком, так бути не має.
BBC Україна: Яку назву ви пропонуєте на взамін?
Микола Джига: Це точно не має бути хижак, а, наприклад, "Щит", "Захист" чи "Народний щит". Хтось може це сприймати не серйозно, але дійсно у назві не має бути нічого хижого.
BBC Україна: Що треба змінити по суті?
Микола Джига: Змінити структуру, безумовно, половину вигнати, бійців переатестувати. Співробітників треба серйозно навчати, проводити моральну роботу, навчання з психологами та педагогами. Треба навчити бійців спецпідрозділів людським якостям, яких у них зараз немає. І головне – використовувати спецпідрозділ виключно в крайніх випадках.
Візьмемо подію, з якої все почалося – 30 листопада, коли розігнали людей на Майдані вночі. Там "Беркут" був застосований неправомірно, тоді мали прийти два міліціонера з комунальниками та роз’яснювати людям.
В усіх цих подіях останніх місяців "Беркута" не мало бути в принципі, адже своєю появою та присутністю він провокував інциденти. Вони гриміли щитами, наступали, наводили жах на людей, яких це обурювало.
BBC Україна: Яка має бути чисельність нового спецпідрозділу?
Микола Джига: Важко говорити про штатну чисельність, але очевидно, що для області достатньо 30-50 бійців. В межах міста Києва має бути не більше 150 чоловік.
Проблема в тому, що у нас же є не тільки спецпідрозділ "Беркут", а й багато інших: "Сокіл", "Ягуар", "Грифон" й купа інших, які створювали в МВС у часи незалежності України.
Кожна структура й кожне відомство вважало за необхідне створити собі спецпідрозділ, треба з цим розібратися та оптимізувати. Структуру МВС треба серйозно оптимізувати.
BBC Україна: Є необхідність в існуванні кількох спецпідрозділів, чи вистачить одного?
Микола Джига: Візьмемо спецпідрозділ МВС "Сокіл". Коли Управління по боротьбі зі злочинністю проводяться серйозні операції, а вони відбуваються часто, має використовуватись "Сокіл". Я сам проводив такі операції, коли займалися зачисткою Севастополя від озброєних злочинців й там були масові вбивства. Коли треба брати озброєну банду, яка заховалась в якомусь приміщенні, там має працювати "Сокіл".
В інших операціях, тим більше на протестах, його використовувати не можна. Навіть "Беркут" можна було застосовувати тільки у збройних протистояннях.
Я не бачу доцільності існування спецпідрозділу внутрішніх військ "Ягуар". Треба розібратися з усіма цими підрозділами.
BBC Україна: Чи мають залишитись внутрішні війська, до яких існує призов?
Микола Джига: Внутрішні війська якраз існують для того, щоб зберігати громадський порядок. Вони виконують функції охорони судів, конвою арештованих та охорони місць відбування покарань.
BBC Україна: Під час протистоянь ми почули про спецпідрозділ "Омега", для чого він існує?
Микола Джига: Скажу чесно, навіть не знаю, що це, для мене це також стало новиною. Не впевнений, що він взагалі підпорядковується міліції.
BBC Україна: Якщо зараз масово звільняти бійців спецпідрозділів, чи можуть вони піти в кримінальні структури?
Микола Джига: Не думаю. Але до демобілізації бійців спецпідрозділів треба підходити дуже вибірково. Необхідно подивитися, кого вже можна на пенсію, когось в інші структури перевести, адже не всі себе скомпрометували.
Там дуже багато нормальних людей, яких можна задіяти в інших службах – у якості дільничних або оперативних працівників. Головна проблема, що їх треба вчити культурі поводження з людьми, як вести себе на дорозі, як чути і розмовляти з громадянами.
BBC Україна: Які запобіжники треба зробити, щоб при вуличних маніфестаціях і зіткненнях не гинули люди? Адже в ЄС також відбуваються сутички, але без таких жертв.
Микола Джига: Головне – не використовувати зброю на ураження. Такої необхідності при подіях в Києві не було. Так, громили і щось палили, але стріляти по людях на ураження недопустимо. Так можна було чинити тільки при зовнішніх агресії і вторгненні. Внутрішній конфлікт мав бути погашений політиками.
BBC Україна: Коли було протистояння на вулиці Грушевського, то бійцям міліції вмикали фільми про подвиги російських солдатів у Чечні. Навіщо міліцію спеціально накручували проти людей?
Микола Джига: Я подивився російський "Первый канал" й мені стало страшно. Малюють картину, що тут немає вже країни, лишились одні бойовики. Вихоплюють фрагменти, нарізають і показують. Так було і з інформуванням міліції.
Це була помилка міністра, від нього все залежало. Розумієте, міністр Віталій Захарченко був дуже молодим та недосвідченим. Він ніколи не працював на серйозних керівних посадах, навіть не керував обласним управлінням міліції. Заступники також були недосвідчені. Це загальна помилка керівництва держави – призначити аби кого, щоб тільки вони були "своїми та донецькими".
BBC Україна: Ви до останнього часу були депутатом парламенту від Партії регіонів. Що особисто робили, щоб залагодити конфлікт й запобігти жертвам?
Микола Джига: Я багато давав інтерв’ю з цього питання, давав оцінку діям силовиків. В Партії регіонів я був чисто символічно, пройшов у парламент по мажоритарці на Вінниччині.
BBC Україна: Все ж таки, намагались донести свою позицію керівництву держави, а не журналістам?
Микола Джига: Двічі на колегії МВС я виступав та казав, що треба робити, щоб зберегти країну. Там були присутні всі керівники міністерства. Але тоді навіть не міг уявити, що справа дійде до такої трагедії.