В усьому цивілізованому світі права людини є вищою цінністю порівняно із правами держави в особі її слідчих, контролюючих, регулюючих та усіляких каральних органів.
В Україні, як одній з пострадянських держав на просторі СНД донині діяв Кримінально-процесуальний кодекс 1960 року, який мав відверто звинувачувальний ухил. У результаті, кількість виправдувальних вироків в Україні не перевищує 1 %, тоді як у багатьох державах цей показник складає 20–30 %.
Проте 9 лютого Верховною Радою України прийнято нову редакцію Кримінально-процесуального кодексу України.
Про зміни, які принесе таке рішення для України та її правоохоронної та судочинної системи, ми запитали у голови Вінницької обласної державної адміністрації Миколи Джиги.
Миколо Васильовичу, на вашу думку, що стало ключовим у прийнятті нової редакції КПК – позиція Президента, міжнародні зобов’язання?
- Старий кодекс просто вичерпав себе, він не відповідав стандартам сучасної, європейської, демократичної країни у царині прав та свобод людини. Не кажучи вже про те, що реформування КПК є важливою складовою виконання Україною взятих на себе міжнародних зобов’язань. У тому числі перед ПАРЄ. Саме тому Президент України своїм Указом створив робочу групу із розробки нового КПК, який у свій час пройшов ретельну, у тому числі міжнародну, експертизу.
Прийняття нового КПК – це величезний крок на шляху розвитку в Україні демократії, однак наскільки він актуальний?
- Новий КПК – це основа побудови правової держави, гуманізації судочинства та повернення всієї державної системи обличчям по відношенню до громадян. Зокрема, новий КПК фактично забезпечує презумпцію невинуватості. Тобто ставлення до будь-якої людини, що бере участь у судочинстві, як до особи, вина якої у скоєнні злочину ще не доведена.
Відтепер кримінальний процес має за пріоритет не покарання, як було дотепер, а дотримання прав людини, її повне виправдання, якщо вина не доведена. Він також гарантує реальну, а не лише декларативну рівність можливостей держави та окремої особи та забезпечує змагальність процесу кримінального провадження.
Тобто нова редакція кодексу надає людям значні можливості для захисту своїх прав, свобод та інтересів?
- Не просто можливості, а системний комплексний підхід. Слідчі та судові процедури суттєво вдосконалені, терміни їх реалізації значно скорочені, що сприятиме підвищенню оперативності розгляду всіх справ. Як у всіх цивілізованих країнах в Україні тепер діятимуть запобіжні заходи у вигляді домашнього арешту, внесення грошової застави та інші заходи, не пов’язані із позбавленням волі.
А яка ситуація із бюджетними коштами для доставки осіб до суду?
- Новий кодекс дозволить заощадити на рік понад 100 мільйонів гривень бюджетних коштів, які витрачалися раніше на доставку осіб до судів (20 мільйонів грн.), та їх утримання у слідчих ізоляторах (85 мільйонів грн.) тощо.
Яким чином, на вашу думку, нова редакція Кримінально-процесуального кодексу ще вплине на правоохоронну та судову систему України?
- Насамперед, нова редакція КПК передбачає скасування 18 статей кодексу, які провокували корупцію у правоохоронних органах. Будуть скасовані ті статті, які використовувалися деякими несумлінними працівниками правоохоронних органів для тиску на бізнес-середовище і на підприємців. Або, простіше кажучи, для своєрідного рекету підприємців під прикриттям державної посади. Тепер грунт для подібних зловживань знищено. В цілому розробка і прийняття нового КПК є невід’ємною і вкрай важливою складовою курсу на модернізацію України, проголошеного Президентом Віктором Януковичем.
Адже, як підсумував Микола Джига основна мета модернізації – добробут, комфорт та безпека громадян, а в їх основі і лежить гуманізація відносин між людиною та державою, яку й забезпечує новий КПК.