Для 37-річного підприємця і комерційного директора «ТОВ Інтер-Трейд» Павла Яблонського це перша депутатська каденція. Сьогодні він згадує, що тільки-но отримав депутатський мандат, телефон був просто «червоним» від дзвінків, бо раптом з’явилося багато так званих «друзів», які просили посприяти в тому чи іншому питанні.
– Після кількох категоричних «ні» все стало на свої місця, – розповідає Павло Васильович. – А тепер у мене і справді побільшало друзів, і вони мешкають на нашому окрузі – це прості вінничани, пенсіонери і молоді люди, старші по будинках. Зі старшими ми навіть вітання один одному передаємо, в нас склалися дуже гарні стосунки.
Депутатом Вінницької міської ради Павла Васильовича обрали виборці на окрузі №12, де він балотувався як мажоритарник. На вибори пішов у команді вінницького міського голови. Каже, що пропозиція балотуватись у депутати міськради була і залишається для нього честю, бо розділяє принципи роботи мера Володимира Гройсмана і його бачення розвитку Вінниці як європейського міста. Та й працювати в команді однодумців завжди ефективніше і корисніше для міста.
– Це моя перша каденція. Але я не можу сказати, що тільки під час депутатства почав займатися вирішенням проблем округу, – розповідає Павло Васильович. – Я живу на цьому окрузі з 1998 року. Ще коли Володимир Борисович був депутатом міської ради, я був його помічником. Тоді я допомагав встановлювати дитячі майданчики, займатись освітленням (тоді було відновлено майже 11 кілометрів зрізаних дротів вуличного освітлення)… Тому робота на окрузі для мене не є чимось новим. А мої виборці – це мої сусіди. Мої діти ходять у школу № 35, яка також розташована на окрузі. Тому ми по-сусідськи живемо і працюємо.
.jpg)
– Якщо порівнювати 12-й округ початку 2000-х років і теперішній, чи змінилися проблеми?
– Проблеми, з якими сьогодні звертаються мешканці, в основному стосуються галузі ЖКГ, адже будинки на території округу переважно збудовані у 1986–1990 роки, і покрівлі, системи каналізації та опалення потребують ремонту й оновлення. Але змінилося за цей час, як мені здається, ставлення людей до проблем. Якщо раніше ми ще міркували якимись радянськими стереотипами і чекали, що хтось прийде і зробить щось за нас, то нині люди самі долучаються до вирішення проблем, розуміють, що вони є власниками квартир, домоволодінь і це їхня прибудинкова територія, і тільки спільними зусиллями можна поліпшити собі умови життя. Тож мешканці активно беруть участь у програмі співфінансування, за якою 70 % коштів на ремонт тієї ж покрівлі будинку дає міська рада, а 30 % збирають мешканці. Я безпосередньо беру участь у комунікації, щоб мешканці мали спільне бачення щодо вирішення їхньої конкретної проблеми.
До мене як до депутата багато людей звертаються за матеріальною допомогою: на лікування, оздоровлення, ремонт оселі. Дуже прикро, коли людина не має коштів на ліки або якісь найнеобхідніші речі, тому в міру своїх можливостей хочеться допомогти всім, не відмовляю нікому. Приходять люди і за консультацією та порадою з якихось особистих проблем, а іноді просто поспілкуватися. На прийоми до моєї громадської приймальні приходить багато людей. І це не може не радувати, адже це прояв довіри до мене як до депутата мешканців 12-го округу.
– Під час виборів ви обіцяли вирішити ряд проблем у мікрорайоні. Що з обіцяного виконали?
– На виборах я особисто обійшов кожен двір, зустрічався з людьми. І на цих зустрічах говорив, що депутат має бути невід’ємною складовою зв’язку між мешканцями та владою. Цю обіцянку – бути доступним до спілкування – я виконую. Не було пропущено жодного прийому; якщо немає мене – є мій помічник. З усіх питань ми намагаємося допомогти мешканцям. Крім забезпечення житлом і надання дозволів на встановлення гаражів. Також я обіцяв, що не займатимуся політикою, а працюватиму на користь округу і міста в цілому. Сподіваюся, що своєю роботою мені, та й усій команді Володимира Гройсмана, вдалося зруйнувати стереотип, що депутати обіцяють і роблять хороші справи тільки перед виборами.
Щодо запланованих справ на 2010–2012 роки, то вони виконані в максимально можливому обсязі: це і створення дорожнього переїзду та спеціальних місць для зупинок маршрутного таксі, ямковий ремонт асфальтного покриття по всьому округу, асфальтування наявних та створення нових пішохідних доріжок, ремонт та очищення криниць, ремонт стиків панелей на будинках, встановлення двох дитячих майданчиків на вул. Келецькій, 126 і Стельмаха, 9 (на майданчик, встановлений на вул. Стельмаха, 9, люди не змогли зібрати гроші, й частково допоміг особисто Павло Яблонський – авт.), ліквідація аварійних дерев та інше.
Також не можу не згадати про дуже значущу подію для нашого округу – відкриття реконструйованого стадіону шкіл № 34, 35. Оновлення стадіону – це ініціатива й заслуга міського голови та двох інвесторів (Тимофія Гіренка, керівника концерну «Поділля», і Василя Власенка, директора підприємства «Агропромшляхбудіндустрія»). Ці люди відгукнулися на пропозицію Володимира Гройсмана й погодилися інвестувати великі кошти в цей проект. Тож на реконструкцію не витрачено жодної копійки бюджетних грошей. Велика подяка їм за це!
– А у 2013-му що плануєте робити на окрузі?
– Обов’язково відремонтуємо асфальтне покриття, оскільки зима видалася дуже складною. Особливо постраждала вулиця Стельмаха. Потрібно встановити дитячий майданчик і у дворі біля будинків №№ 35, 49 на вул. Стельмаха. Є багато інших питань.
Сподіваюся, що до кінця 2013 року наших мешканців порадує довгоочікувана подія – завершення будівництва дороги Келецька – Барське шосе та відкриття трамвайної лінії, що з’єднуватиме ці вулиці. Мер Володимир Гройсман докладає усіх зусиль, щоб цей проект був реалізований.
– Із ЖЕКом співпрацюєте?
– Територію нашого округу обслуговує ЖЕК № 12. Із його директором Валерієм Дмитровичем Мальченком я знайомий уже багато років. Ми регулярно зустрічаємося, спільно обходимо території. Словом, тримаємо двосторонній зв’язок, адже звернення громадян можуть надходити як до депутата, так і до працівників ЖЕКу, тому наша співпраця прискорює і підвищує ефективність вирішення проблем. Часто з проханнями, пропозиціями, ідеями звертаються старші по будинках.
На моєму окрузі розташовані дві школи – № 34, № 35, дитячі садки № 4 та № 67, а також центр розвитку дитини «Диво-світ». Ніколи не оминаю увагою ці заклади та всіляко підтримую їхні колективи. Наприкінці 2011 року вихованці «Диво-світу» проводили звітний концерт у театрі ім. М. Садовського, на організацію якого я виділив матеріальну допомогу. Планую й надалі підтримувати подібні проекти.
– Павле Васильовичу, від депутата виборці очікують дуже багато. І неважливо, чи це депутат міської ради, чи парламенту…
– Справді, люди проводять аналогію – депутат місцевої ради і депутат Верховної Ради. Але це зовсім різні речі й повноваження. Ми, депутати місцевих рад, не отримуємо ні зарплатні, ні грошей на оздоровлення, у нас немає свого кабінету в раді. Але мене запитують: який у тебе кабінет, куди до тебе можна прийти? Мене можна знайти у приймальні – вона в дитсадочку № 4. Прийоми проводяться першої і третьої середи кожного місяця з 16 до 19 години.
Вирішення тих глобальних питань, на яке очікують виборці, справді великою мірою залежить від народних депутатів. А чому я пішов у депутати і працюю? Тому що я мешканець цього округу. Тому що я хочу, аби життя у місті було комфортнішим. Тому що я поділяю принципи і погляди міського голови і маю за честь працювати у його команді. Та й місцеві депутати, крім поточних буденних справ, можуть зробити багато. От міська рада прийняла концепцію «Вінниця-2020» – це стратегічний документ, який визначає план дій на десятиріччя. Ми визначили вектор розвитку міста і працюємо, щоб Вінниця стала сучасним регіональним центром, справді європейським містом, містом, дружнім для дітей, із сильною громадою, комфортним, цікавим, сучасним і красивим.
– До речі, про красиві місця. Яке місце у Вінниці найулюбленіше?
– Дуже люблю сквер Козицького, а з дітьми подобається прогулюватися і відпочивати у парку Горького. Втім, вважаю, що головне не те, де ти відпочиваєш, головне – вміти відпочивати. Адже відпочити можна й у себе на подвір’ї. Крім того, у нас біля Вінниці дуже багато чудових місць з прекрасними краєвидами.
– Ваша мрія як вінничанина?
– Щоб усі були здоровими. Чого б мені справді хотілося? Щоб разом з нашим містом змінювались і люди – ставали добрішими, усміхненими, привітнішими й доброзичливішими. Коли змінюється мислення – змінюється і світ навколо.
Довідка:
Межі виборчого округу № 12: Барське шосе (№1-21); вул. Квятека – непарний бік № 1-А, 1-Б, 9–11, парний бік № 2–18, 20-А; Келецька – парний бік № 122–136, Стельмаха – непарний бік № 1, 3, 9–53, 53-А, парний бік № 12-А, 12-Б.
Роботу депутата оцінюють:
Старша будинку № 3 на вул. Стельмаха, Лариса Левешко:
– Два роки тому на загальних зборах мешканці обрали мене старшою будинку. В моїй роботі виникає чимало запитань і проблем, для вирішення яких, мені необхідна допомога міської влади, зокрема депутата, відповідального за наш округ. Звертаючись до Павла Яблонського із заявами, проханнями завжди отримую підтримку та допомогу. Так, за сприяння депутата був відремонтована криниця, якою користуються мешканці нашого та інших будинків. Здійснений і ямковий ремонт асфальтного покриття на прибудинковій території. На умовах співфінансування з мешканцями замінено труби холодного та гарячого водопостачання в підвалах.
Мешканці мікрорайону вдячні депутату за допомогу й бажають йому подальших успіхів у вирішенні проблем нашого округу!
Начальник ЖЕКу № 12 Валерій Мальченко:
– Завдяки роботі депутата на окрузі зросли обсяги ремонту покрівель, каналізаційних мереж, асфальтування, встановлення дитячих майданчиків та ін. Ми постійно спілкуємося з приводу вирішення проблем, які з’являються на нашому окрузі. Жителі округу відзначають активну роботу депутата, вдячні йому й за надану матеріальну допомогу, і за сприяння у вирішенні інших нагальних проблем.