Прийнята 31 травня сесією міської ради програма передбачає колективну відповідальність влади і громади за долю бродячих собак. Вона базується на досвіді і підходах до розв’язання цієї проблеми у країнах Європи.
Сьогодні у Вінниці за різними підрахунками на вулицях мешкає від 9 до 10 тисяч бродячих собак. Щороку санепідемстанцією фіксується в середньому тисяча покусів людей безпритульними тваринами. В 30 % цих випадків – тварини кусають дітей. Водночас постійно зростає кількість звернень від вінничан щодо покусів або агресивної поведінки безпритульних собак. За даними «Цілодобової варти» у 2011 було 299 таких звернень, у 2012 – 455, за перший квартал цього року вже зафіксовано 175 звернень.
В середині 2000-х років міська влада підтримала створення і розвиток приватного притулку, яким опікуються волонтери благодійного фонду «Планета». Щороку на діяльність притулку спрямовуються кошти міського бюджету (2011 – 120 тис. грн., 2012 – 206 тисяч, на цей рік в бюджеті заплановано170 тис. грн.). Дотепер питання регулювання чисельності безпритульних тварин вирішувалось через проведення стерилізації собак у притулку з подальшим поверненням їх на вулиці міста. Однак чисельність бродячих собак у місті не зменшується, що свідчить про те, що існуюча форма поводження із безпритульними тваринами не ефективна.
З аналогічною проблемою зустрічались міста і в інших країнах світу, особливо в Європі. В більшості з них на сьогоднішній день діє модель вирішення цієї проблеми, де поєднується гуманність, практичність і ефективність, причому, закріплена вона відповідними директивами Європейського Союзу і законодавчими актами на національному рівні.
В Україні діюче законодавство не передбачає чіткого регулювання цього складного питання, тому Вінниця власними силами та на місцевому рівні визначає модель поводження з безпритульними тваринами, яка формується в рамках національного законодавства.
Заступник директора департаменту комунального господарства та благоустрою міської ради Юрій Павлінчук проінформував депутатів, що програма, винесена на розгляд сесії 31 травня, передбачає комплексні заходи для вирішення цього питання. Йдеться про будівництво у місті сучасного муніципального притулку для бездомних тварин. Він буде складатись із двох блоків загалом на 90 вольєрів, ветеринарної клініки та адміністративної будівлі. Притулок зможе прийняти близько 400 тварин. Там їх оглядатимуть та лікуватимуть ветеринарні лікарі. Собак вноситимуть в єдиний реєстр і через різні інформаційні ресурси розповсюджуватимуть про них інформацію для пошуку господарів. До цього процесу зможуть долучатись усі небайдужі. Якщо протягом 45 днів бажаючих забрати собаку додому не знайдеться – її присиплятимуть. А тих тварин, які знайдуть собі хазяїв, вноситимуть до єдиного реєстру домашніх тварин. В реєстрі буде інформація як про саму собаку, так і про її власника. При реєстрації господарю видаватиметься реєстраційне посвідчення, а тварині – жетон з унікальним індивідуальним номером. І якщо собаку з таким жетоном буде знову знайдено на вулиці – буде легко ідентифікувати її господаря та притягнути його до адміністративної відповідальності як факт жорстокого поводження з тваринами. Реєструвати тварин також матимуть можливість інші притулки (в тому числі приватні), кінологічні клуби, ветеринарні клініки та ветеринарні лікарі.
Інше бачення вирішення питання безпритульних тварин у зоозахисників, які сьогодні пікетували засідання сесії. За словами їх представниці Людмили Сидорук, яка звернулась до депутатів, неефективність методу стерилізації волонтери притулку пов’язують із тим, що притулок недостатньо фінансувався з бюджету громади. На запитання депутата Віктора Крівіцького, хто несе відповідальність за дитину, покусану собакою, що пройшла стерилізацію і знову опинилась на вулиці, зоозахисниця відповіла, що за це зона відповідальності всієї громади.
Іншої думки був депутат Володимир Шамрай, який пропонував залишити діючий механізм – біостерилізацію. Більше того, проводити її за рахунок бюджету громади і не тільки для бездомних тварин, але й для домашніх. Зокрема, робити її безкоштовно для тварин, власники яких належать до малозабезпечених категорій громадян.
Але більшість депутатів, які брали слово, підтримали колегу Крівіцького – у цій непростій дилемі потрібно розставити пріоритети, і однозначно перевагу потрібно віддати безпеці і здоров’ю людей. А депутат Тамара Кривов’яз, як лікар, звернула увагу на іще одну проблему – перебої з вакцинами: «Сьогодні держава фактично зняла з себе відповідальність за забезпечення централізованого фінансування на придбання вакцин і сироваток на лікування покусаних. Треба зважити, що це лікування надзвичайно болісне і затратне. І особливо діти його переносять вкрай важко».
Присутній на сесії головний державний санітарний лікар міста Олександр Сорочан підтвердив існуючу проблему з поставками вакцини і зазначив, що вирішення питання безпритульних тварин лежить не тільки в етичній площині: «Вигляд самого миловидного цуценяти не може стояти поруч із покусаним обличчям дитини. Треба пам’ятати і про небезпечні та паразитарні хвороби, якими можуть захворіти люди від контактів з безпритульними тваринами. Вінниця оточена лісовими масивами. Безпритульні собаки та коти можуть контактувати з дикими тваринами, хворими на сказ, якого в області дуже багато. Сказ не лікується – це смерть для людини в будь-якому разі. І випадки заносу сказу у місто були – в позаминулому році ми щепили домашніх тварин всього мікрорайону П’ятничани».
В результаті голосування 33 з 40 присутніх на сесії депутатів підтримали нову програму. По завершенню сесії міський голова Володимир Гройсман так прокоментував прийняте депутатським корпусом рішення: «Є різні точки зору, і я їх поважаю. Але є проблема: тисячі укусів, і 30% - це покусані діти. Не звертати на це увагу неможливо. Ідеальний варіант – це збудувати притулок на 10 тисяч безпритульних тварин і зробити там для них якісні умови утримання та харчування. Але будемо відвертими – на превеликий жаль, нам це не по кишені. Тому потрібно знаходити рішення по пріоритетності. А в даному випадку це здоров’я людини і дитини. Ми сьогодні прийняли відповідальне рішення для людей, а від нас вимагали прийняти рішення, яке нехтує людьми, їх безпекою і здоров’ям, натомість прийняти рішення на бік тварин. Притулок буде створено не за рік-два. Ще є час. Тому всі, кому небайдужа доля безпритульних тварин, зараз можуть чітко сформулювати своє відношення до цієї проблеми і рівень своєї відповідальності та бажання долучитись».
Для інформації:
У Європі через систему штрафів жорстко регулюється відповідальність власників собак, якщо вони викидають їх на вулицю (наприклад, у Німеччині – це 25 тис. євро). Щоб це питання контролювати, передбачено облік тварин. Якщо ж на вулиці все-таки з’являються безпритульні собаки, то вони потрапляють у муніципальний притулок. З цього моменту за долю собаки відповідає громада. Притулок дає оголошення про те, що бажаючі можуть забрати собаку. Якщо протягом місяця таких не знаходиться, тварину присипляють. Щоб цього не допускати, до пошуків хазяїв долучаються благодійні організації, волонтери та захисники тварин. Вони також можуть забирати тварин у приватні притулки. Але ні в якому разі собаки не повинні опинятись знову на вулицях. В багатьох країнах Європи з власників собак стягується податок, кошти якого йдуть на утримання притулків. Європейські держави суворо контролюють та квотують розведення тварин, «безхатченки» стерилізуються та чіпуються. У Великобританії регулювання чисельності бездомних тварин має майже двохсотлітню історію. Для виявлення таких тварин у цій країні міські парки і вулиці патрулюються співробітниками служби громадського здоров\'я. Якщо встановити господаря тварини неможливо, тварина передається в притулок. Через сім днів вона стає власністю Королівського товариства захисту тварин, яке приймає рішення про його евтаназію або передачу новому власнику. Також у Великобританії діє адміністративна відповідальність у вигляді 2000 фунтів за годування безпритульних тварин. Основним напрямком програм нагляду за тваринами у США є безповоротний вилов і розміщення тварин у притулках. Притулки також діють як центри збору "зайвих" тварин у власників і як центри передачі тварин новим господарям, незатребуваних же тварин присипляють.