27 червня відбулося засідання першого круглого столу по обговоренню пріоритету «Економічний розвиток, спрямований на високий та якісний рівень зайнятості» Стратегії розвитку міста «Вінниця-2020». А у середу, 3 липня, настала черга пріоритету за номером два - «Формування сильної місцевої громади». Про те, яким чином можна заохотити громаду Вінниці брати участь у розвитку міста, за круглим столом обговорювали депутати Вінницької міської ради, представники громадських організацій та медіа.
Презентував пріоритет «Формування сильної місцевої громади» секретар Вінницької міської ради Сергій Моргунов. Він розповів, що системна робота щодо розробки стратегії розвитку міста триває досить тривалий час, а за останні 7 років у Вінниці було багато зроблено для того, щоб змінити місто: «Якщо говорити про формування та будівництво міст в пострадянський період , то ні для кого не секрет, що про комфортність на той час ніхто не думав. Як будувалися міста? З одного боку - житлові спальні райони, з другого – промислові, і між ними – транспортне сполучення. Фактично усе життя городян було зосереджено на маршруті: «квартира-робота-квартира». Ми ж, формуючи проект Стратегії спирались на європейський досвід, де існують зовсім інші підходи до розвитку як самих міст, так і місцевих громад. Адже у Європі, куди ми прагнемо, головною рисою громади є її активність та готовність брати безпосередню участь у змінах, які відбуваються всередині громади».
У цьому пріоритеті визначено декілька основних цілей:
- Вінниця має стати містом з розвиненим громадянським суспільством;
- місто повинно бути лідером у підвищенні ефективності та дієвості місцевого самоврядування;
- розвивати адміністративні та соціальні послуги, орієнтовані на громадян;
- розширювати зв’язки та співпрацю на міжрегіональному та міжнародному рівнях.
За словами директора департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Сергія Кудлаєнко, однією із проблем формування сильної громади є якраз питання низької активності людей та їх бажання включись у процеси. «Наведу приклад: у нашому департаменті уже декілька років діють різні програми, спрямовані, у тому числі, на створення середовища, сприятливого для всіх членів громади. В тому числі – для бізнесу. Цього року ми вийшли з ініціативою щодо підвищення якості сервісу для вінничан. Запропонували підприємцям долучитись до створення програми «Сервіс по-вінницьки». І ось під час її обговорення на Раді підприємців виникло нерозуміння людей і невпевненість їх у тому, що їхні пропозиції дійсно будуть враховані. – Зазначив Сергій Кудлаєнко. – Тобто виникає проблема зворотного зв’язку. Тому сьогодні обговорення Стратегії - це унікальна можливість для кожного жителя взяти участь у розвитку Вінниці, запропонувати, яким він хоче побачити свій двір, свою вулицю, своє місто».
З цією тезою погодились і інші учасники дискусії. «Дуже важливо, щоб у створенні остаточної редакції Стратегії розвитку Вінниці взяли участь якомога більше мешканців міста. Адже це реальний документ, спрямований на досягнення реальних цілей. Але є одна серйозна проблема. Адже за всю історію міста у нас не було фактично жодної серйозної ініціативи, згенерованої «знизу». Були лише збори громадян за місцем проживання, які стосувалися локальних питань: шлагбауму, який обмежує рух транспорту на прибудинковій території, дерева, яке потрібно знести тощо», - каже заступник начальника відділу департаменту правової політики та якості Андрій Мислінський. Тому, на його думку, у Стратегії потрібно чітко прописати механізми, які б дозволяли активним громадянам спрямовувати свою діяльність у конструктивне русло для вирішення не лише власних проблем.
Дещо іншої точки зору дотримуються лідери громадської думки, які переконані, що такі приклади є. «Не можу погодитись із твердженням, що немає ініціативи знизу. Ініціатива автоперевезень людей на візках – це ініціатива знизу, яку влада підтримала. Ця програма працює безперебійно вже сім років, і громадська організація «Гармонія» робить усе, щоб ця служба працювала. Для всієї України вона є зразком – адже подібні починання були у багатьох містах, але програми перестали працювати через брак фінансування та недостатню пріоритетність для влади. А ми починали з однієї машини, а зараз у нас три автомобіля, які обладнано за останнім словом техніки. Для людей на візках ці автомобілі стали вікном у світ», - зазначила керівник ГО «Гармонія» Раїса Панасюк.
«Будь-яке місто повинне засновуватися на двох засадах. Перша – це стандарти. Ми йдемо до Європи, тому що Європа – це певний стандарт. Барселона та Копенгаген несхожі між собою, але рівень життя в них однаковий. І до цього стандарту ми прагнемо. Друга складова – це бренд, або те, що молодь називає «фішкою». Бренди Вінниці – це не тільки фонтан «Рошен» та Микола Пирогов, а й трамвай, який ти сам відкриваєш, натискаючи кнопку, і «прозорі офіси». І формуючи Стратегію розвитку ми повинні розуміти, що вже маючи певний набір брендів та створюючи нові, ми можемо формувати унікальний образ нашого міста. Так, у нас немає моря, немає гір. Але у нас є свої особливості. І цю несхожість з іншими містами потрібно підкреслювати і, головне, давати мешканцям можливість жити за європейськими стандартами. Особисто мені це було б цікаво. І я хотів би жити у Вінниці-2020, де буде реалізована ця програма», - сказав представник Національної ради з питань телебачення і радіомовлення у Вінницькій області Вадим Мазурик.
Як повідомлялось раніше, наприкінці червня міський голова Вінниці Володимир Гройсман презентував представникам громади та медіа проект Стратегії розвитку «Вінниця – 2020». Цим документом визначено п’ять пріоритетів, котрі повинні забезпечити збалансований розвиток міста, яке і далі має намір йти шляхом формування комфортного та інноваційного європейського міста.
Проект стратегії доступний для ознайомлення на сайті міської ради. Власні коментарі та пропозиції можна надіслати на електронну адресу [email protected]. До розробки Стратегії запрошуються всі активні та небайдужі вінничани.