26 березня 2006 року вінничани зважилися довірити своє місто 28-річному Володимиру Гройсману. А через 4 роки він був обраний градоначальником на другий термін, отримавши рекордну для України підтримку 77,81% виборців.
За вісім років на посаді мера Володимиру Гройсману вдалося перетворити Вінницю з провінційного обласного центру, в найкраще місто України для життя (за рейтингом журналу “Фокус” № 30 від 26.07.2013). Сьогодні Вінниця може похвалитися суттєвим приростом населення (за рахунок перевищення народжуваності над смертністю), високим рівнем ділової активності і, як наслідок, низьким рівнем безробіття і мінімальною трудовою міграцією. За останні п’ять років у місті було відремонтовано дороги, в 15 разів збільшено площу освітлення (з 1,2 тис. до 18 тис. ліхтарів), трамваї обладнані безкоштовним Wi-Fi, а на річці Південний Буг побудований головний магніт для туристів – відомий танцюючий фонтан. Саме за Гройсмана місто було переведено на “електронне управління”.
Після кривавих подій на Майдані і втечі Віктора Януковича, призначений прем’єр-міністром Арсеній Яценюк прийняв рішення екстраполювати досвід Вінниці на всю Україну. 27 лютого 2014 року Володимир Гройсман був призначений віце-прем’єр міністром з регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунальному господарства.
Delo.UA проаналізувало рішення, прийняті Володимиром Гройсманом за перші 100 днів його роботи в уряді.
Дерегуляція
“Вступивши на посаду віце-прем’єр-міністра, Володимир Гройсман керувався лікарським принципом “не нашкодь” і не вжив радикальних дій, які могли б негативно відбитися на галузі в майбутньому”, – вважає Олександр Попов, директор проектної групи “Архиматика”.
Найважливішим і одночасно радикальним рішенням, прийнятим Володимиром Гройсманом на посту керівника міністерства, опитані Delo.UA експерти називають прийняття низки нормативно-правових актів, які полегшують прийняття в експлуатацію новозбудованого житла. Кожен, хто хоч раз стикався з необхідністю отримати дозвільні документи на будівництво знає, що без хабарів це зробити майже неможливо. Для мінімізації корупційної і бюрократичної складової, 27 травня Мінрегіонбуд вніс зміни до Держстандарту в частині визначення категорії складності і класу об’єктів будівництва, якими скасував необхідність отримання дозволів на будівництво та проведення експертизи нескладних об’єктів.
До цього (зміни набрирають чинності 1 липня 2014 року) навіть для незначних будівельних робіт в існуючому об’єкті застосовувалася категорія складності, притаманна об’єкту в цілому, що спричиняло подорожчання проекту капремонту або реконструкції, значне збільшення термінів реалізації, збільшення документообігу, а в деяких випадках – мало на увазі необхідність проходження нової експертизи.
“Існуюча ситуація створювала певні проблеми для бізнесу, приносила зайві клопоти і витрати, що, зрозуміло, справедливо викликало обурення, – визнає сам Володимир Гройсман. – Адже якщо ви, наприклад, власник мийки і хочете провести всього лише заміну обладнання, а вам висувають вимоги як ніби ви будуєте нову мийку, то подальші коментарі тут зайві”. Тепер же під час будівництва або перебудови нескладних об’єктів отримувати дозвіл на будівництво та проводити експертизу не потрібно.
Крім того, за останні три місяці оформлення понад 50-ти видів різних дозвільних та реєстраційних процедур було переведено до центрів надання адміністративних послуг (“прозорі офіси”), а громадськість отримала доступ до генеральних планів населених пунктів, що вивело з тіні сферу земельних відносин.
Енергоефективність
Ще однією ініціативою Володимира Гройсмана, яка може значно поліпшити умови ведення бізнесу в сфері будівництва, стала робота Мінрегіонбуду над законом “Про енергетичну ефективність будівель”.
“У цій області Україна значно відстає від світової практики, а законодавчі норми, що регулюють будівництво енергоефективних будівель в Україні, і зовсім відсутні. Мінрегіонбуд зараз розробляє законопроект і нормативно-правові акти, направлені на збільшення кількості будівель з нульовим споживанням енергії”, – зазначає Ігор Гур’єв, генеральний директор SOLID Group.
Зокрема, закон має встановити мінімальні вимоги до енергоефективності будівель і ввести відповідальність за їх недотримання. Для цього буде створено обов’язковий паспорт енергетичної ефективності об’єкта, який буде оформлятися строком на 10 років у разі будівництва нового, а також реконструкції, капітального ремонту та термомодернізації вже існуючої окремо розташованої будівлі. Недотримання об’єктом мінімальних норм енергоефективності будівель спричинить штраф розміром від 100 до 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
“Введення паспортів енергоефективності – актуальне питання для України. Зростання цін на енергоресурси вимагає перегляду підходів до будівництва та проектування. Багато власників комерційних об’єктів нерухомості розуміють, що подорожчання будівництва за рахунок енергоефективних рішень у майбутньому допомагатиме суттєво економити на експлуатаційних витратах. Зазначений законопроект, в разі його прийняття, прискорить процес впровадження принципів енергоефективності. Але його дієздатність залежатиме від того, як будуть контролювати дотримання норм закону”, – говорить Олександр Попов.
Крім цього, Мінрегіонбуд за підтримки міжнародних фінансових організацій розпочав реалізацію низки “зелених” інфраструктурних проектів. Так, USAID виділив $13,5 млн на скорочення споживання енергоресурсів у 17 містах України, а Світовий банк – $382 млн на проект “Підвищення енергоефективності в секторі централізованого теплопостачання України” (беруть участь 10 міст). Ще $350 млн Світового банку буде направлено на модернізацію водопостачання та водовідведення, а також поліпшення якості питної води в 10 українських містах. Крім цього, були відновлені переговори з урядом Японії про залучення пільгового кредиту розміром $1,1 млрд на реконструкцію Бортницької станції аерації.
Децентралізація
Але все ж головним викликом для Володимира Гройсмана стала децентралізація влади. Почав віце-прем’єр із знайомої сфери будівництва. 14 березня 2014 року був зареєстрований закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань регулювання містобудівної діяльності та державного архітектурно-будівельного контролю”, завдяки яким повноваження реєстраційної служби та державної архітектурно-будівельної інспекції переходять до органів місцевого самоврядування. “Якщо закон буде прийнятий, це значно вдосконалить містобудівне законодавство і дозволить викорінити тотальну корупцію. А органи місцевого самоврядування ретельніше контролюватимуть дотримання законів і видачу дозвільної документації при будівництві”, – вважає партнер адвокатської фірми Goro Legal Ігор Корнєв. Очікується, що закон буде прийнятий до кінця червня.
Саме питання децентралізації влади, визнають експерти, стане головним для міністерства після нормалізації ситуації на сході країни. У рамках прийнятої Кабміном 1 квітня 2014 року Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні, планується не лише розширити повноваження місцевого самоврядування, але і наділити регіони фінансовими інструментами для їхньої реалізації. Так, на місцях пропонується залишати до 25% податку на доходи фізичних осіб та 10-25% податку на прибуток підприємств, а також частково екологічний, єдиний і земельний податки. “Необхідно надати більше повноважень місцевим бюджетам – брак грошей не дає містам правильно розвиватися, – міркує голова комунальної організації “Інституту Генерального плану міста Києва” Сергій Броневицький. – Зрозуміло, що це все неможливо реалізувати за 100 днів, але ця ініціатива була озвучена Володимиром Гройсманом і це вже хороший початок”.