Завершується 2014 рік. Рік, який, безумовно, є карколомним, найбільш складним за останні 70 років після 1945 року. Найбільш складним для моєї країни, для України. Найбільш складним і для Європи, і світу в цілому. Світ став менш безпечним, менш передбачуваним. Була зруйнована глобальна повоєнна система безпеки, вона більше не працює.
Я не згоден з тим, що мир став біполярним. Мир залишається цивілізованим, і той факт, що весь світ об’єднався навколо України, весь світ продемонстрував дуже тверду єдність і солідарність з Україною, свідчить про те, що у нас є дуже серйозні підстави для оптимізму.
Але ті виклики і ризики, які нависли над Україною, починаючи з самого початку 2014 року, дійсно вражали. Це як в іншому житті. Країна, яка була миттєво перетворена в диктатуру, в тоталітарну державу 16 січня 2014 року. Країна, для якої незалежність у 1991 році безкровно впала з неба і яка була змушена платити надзвичайно високу ціну за друге народження своєї незалежності в лютому 2014 року. Коли сотня найкращих українських хлопців і дівчат незалежно від того, якої вони були національності і громадянами якої країни вони були, віддали своє життя для того, щоб народилася нова країна і новий народ. Країна, над якою нависла загроза суверенітету втягуванням в Митний союз, і це здавалося декому вже невідворотнім. Країна, над якою у березні нависла реальна загроза територіальній цілісності після анексії Криму. Країна, де в середині року почалася пряма збройна агресія сусідньої держави проти нашої держави. Країна, у якої внаслідок безглуздої та безвідповідальної фінансової політики була знищена економічна база ще на початку року.
Це дуже великий перелік ризиків і загроз, з якими Україна зіткнулася, можливо, вперше. Де-факто працювала ліквідаційна комісія з ліквідації українських Збройних сил, підрозділів безпеки, Міністерства внутрішніх справ, Внутрішніх військ. Хтось дуже сподівався на те, що ми не здатні себе захистити.
Проте я пишаюся тим, як Україна прожила цей рік. Ми не просто вистояли, ми знайшли гідну відповідь на всі ці виклики.
Ніхто не очікував, що в умовах війни Український народ буде настільки організований, настільки відповідальний, щоб провести найкращі президентські вибори в історії України. Одразу же після них була запущена підготовка до підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, що й було зроблено 27 червня в Брюсселі.
З перших днів були задіяні безпрецедентні заходи зі зміцнення обороноздатності нашої держави. З самого початку організаційна структура була не готова до цього. Грошей не було. Але бойовий дух, унікальний волонтерський рух спростував традиційне прислів’я, з яким асоціювалися українці: «моя хата скраю». Так, хата скраю, але цей «край» попереду, на передній лінії захисту держави. Більше 80 відсотків українців у тій чи іншій формі взяли участь у волонтерському русі. І це в країні, в якій ще декілька років тому лише 13 відсотків українців готові були зі зброєю в руках захищати свою державу, свою Батьківщину.
На перших порах внесок волонтерів в захист України, її суверенітету, незалежності та територіальної цілісності був визначальним. На складах Збройних сил не було продовольства, речового забезпечення, на балансі було «нуль» бронежилетів, кевларових шоломів, «розгрузок».
Перший удар ворога українські Збройні сили зустріли стрілецькою зброєю в руках на «голому» ентузіазмі кількістю 6 тисяч військовослужбовців, які були розпорошені по всьому фронту. Але вже за декілька місяців Україна створила одну з найбільш боєздатних армій на континенті. І вже зараз до нас приїжджають вивчати наш досвід, операції, технологію боротьби з гібридною війною.
За ці 7-8 місяців нам удалося мобілізувати нечувану міжнародну підтримку України. Вперше в історії 16 вересня синхронно була ратифікована Угода про асоціацію в Європарламенті у Страсбурзі і у Верховній Раді України. І там, і там була конституційна більшість, що яскраво продемонструвала той рівень підтримки, який Україна має зараз. Це було видно на всіх міжнародних форумах, включаючи Генеральну Асамблею Організації Об’єднаних Націй, де 100 держав підтримали позицію України, надавши нам значну моральну підтримку.
26 жовтня в дуже непростих умовах, за величезних ризиків були проведені парламентські вибори. Багато хто засуджував мене за рішення розпустити Парламент і проголосити дострокові парламентські вибори. Практика і життя продемонстрували, що це був абсолютно правильний і виважений крок. Ми не маємо тепер в Парламенті п’ятої колони агресора, ми не маємо комуністичних зрадників, ми не маємо Партії регіонів, і я сподіваюся, що ми маємо тверду проєвропейську коаліцію, яка здатна взяти на себе відповідальність в ці дуже непрості часи.
Окремо хотів би зупинитися на Законі про люстрацію, який також став певним рубіконом, що демонструє кардинальні зміни, які мають відбуватися в країні.
Позитивний фінал року — це звільнення 150 заручників. Звертаю вашу увагу, що це було не просто звільнення заручників, яке відбувалося поступово. Цих заручників півроку відмовлялися звільняти. Багато з них отримали вирок на розстріл. Це були бійці добровольчих батальйонів, Національної гвардії, яких довгі місяці бойовики відмовлялися звільняти. І лише надзвичайно активні зусилля і добре скоординовані кроки дозволили 150 українським воїнам зустріти Новий рік у родинах удома. Я дуже радію цьому.
Звільнений і Чонгар, де українські прикордонники просунулися вперед і зайняли позицію, разом з Арабатською стрілкою, повністю звільнивши територію Херсонської області.
Але попереду стоять не менш складні завдання. Ми можемо реалізувати їх, лише якщо ми будемо демонструвати єдність і відповідальність. Мега-завдання — це проведення реформ і створення всіх умов для економічного зростання в 2016 році. Зараз нам треба стабілізувати економіку, запустити нові реформи, які забезпечать абсолютно іншу позицію щодо інвестиційного клімату, рішучі кроки в забезпеченні верховенства права, судову реформу, ефективні дії щодо боротьби з корупцією. Це все допоможе нам зробити дуже просту річ — конвертувати високий міжнародний авторитет, який сьогодні має Україна, в прямі іноземні інвестиції. Це те, що, як повітря, сьогодні потрібно Україні.
Дуже важливо буде добитися на Ризькому саміті в травні 2015 року прийняти рішення про безвізовий режим. Усі необхідні складові для цього є. Ми маємо це забезпечити. Українці, нарешті, мають їздити без віз по всій Європі.
І головне — на базі мого Мирного плану, Мінських домовленостей необхідно перетворити крихке перемир’я, яке сьогодні є на Сході, в стійкий, забезпечений і тривалий мир. Повернути тимчасово окуповані території під контроль української влади. Відновити на цих територіях український суверенітет. Ще раз підкреслю: зробити це можна лише на підставі Мінського протоколу, де враховані всі необхідні умови, щоб це було здійснено. Режим припинення вогню, негайне звільнення всіх заручників, наголошую, всіх, бо ці 150 — це не всі. І на сьогоднішній день група, яка створена, в тому числі за участі Служби безпеки України, буде продовжувати активну роботу з пошуку заручників на окупованій території. Перші четверо були привезені. І це буде здійснюватися не в режимі обміну, а в режимі повернення наших хлопців додому.
Ключова умова Мінського протоколу, яка дуже швидко принесе мир в нашу країну, дуже проста — перекриття кордонів і вивід іноземних військ з нашої території. Тільки-но війська будуть виведені, ніякого конфлікту не буде. Його не існує. Він — надуманий. І перші кроки на звільнених територіях є яскравим тому підтвердженням. Хай поїдуть у Слов’янськ, Краматорськ, Лисичанськ, Сєвєродонецьк, Маріуполь, і побачать, яким чином відновлюється українська влада на звільнених територіях. Це буде ще одне підтвердження того, що цей конфлікт принесений в нашу країну ззовні і ті, хто його приніс, окупанти і агресори, мають піти з нашої держави.
Безумовно, це потребує дуже серйозної міжнародної координації. І та активність, яку українська влада, українське Міністерство закордонних справ і український Президент демонстрували нинішнього року, буде продовжуватись і в 2015-му. Мій дипломатичний рік почнеться 15 січня в Астані, де вже домовлено про проведення зустрічі в «Нормандському форматі». Зараз дано доручення міністрам закордонних справ країн «Нормандського формату» щодо підготовки порядку денного і проектів рішень на цей саміт.
Крім того, дуже серйозним викликом залишається боротьба з корупцією. Найближчим часом, одразу після свят, попередньо 8-10 січня, відбудеться моя зустріч з новопризначеними трьома трійками від Президента, Уряду та Парламенту для формування керівництва Антикорупційного бюро. Декілька потенційних кандидатів дають мені дуже серйозні підстави для оптимізму. Всі корупційні справи негайно будуть переведені до Антикорупційного бюро. З чистого листа, використовуючи найкращих міжнародний досвід, будуть зроблені кроки, які продемонструють, що людей, які матимуть імунітет від антикорупційних розслідувань, в країні не буде. Думаю, ми зможемо нарешті продемонструвати дуже високу ефективність цих кроків.
Дорогі друзі!
Попереду велика робота. Зроблено вже багато. Ключове, що нам треба, — зберегти єдність і відповідальність. Я впевнений, що це у нас вийде.