Обов’язок сучасних політиків перед теперішнім і прийдешніми поколіннями - засвоїти уроки історії і не допустити повторення трагедій, подібних Голокосту і Другій світовій війні, наголосив Президент України Петро Порошенко у коментарі з нагоди 70-ї річниці визволення концтабору Аушвіц-Біркенау.
"Своєю участю у сьогоднішніх заходах хочу віддати глибоку шану і тим, хто трагічно загинув у таборі смерті Аушвіц; і тим, хто поклав край жахливим злочинам проти людства, які коїлися нацистами тут і повсюдно в Європі.
З шести мільйонів євреїв, які були знищені нацистами та їхніми союзниками, чверть – євреї родом з України. Трагедія Бабиного яру і досі болить нам незагоєною раною.
З шести мільйонів мирних мешканців України, що стали жертвами Другої світової війни, знов-таки чверть склали євреї. А з урахуванням загиблих на фронті ми втратили близько 60% від довоєнного єврейського населення українських земель.
Мільйони українців у складі союзницьких армій, українського визвольного руху та радянських партизанських з\'єднань зі зброєю в руках протистояли нацистській навалі, а відтак і Голокосту. Тисячі й тисячі українців на окупованих територіях, ризикуючи власним життям, рятували євреїв. Лише офіційне звання «Праведників народів світу» отримали близько двох з половиною тисяч українців, що становить одну десяту від загальної кількості тих, хто має таку честь.
У боях за визволення Освенцима та навколишніх населених пунктів поклали голови 231 радянський солдат, із яких кожен п\'ятий – українець. Підрозділами командували полковник Василь Петренко, українець з Полтавщини, полковник Анатолій Ковалевський з Чернігівщини. Майор Анатолій Шапіро – український єврей з Полтавщини. Саме солдати його батальйону першими пройшли під сумновідомою брамою з написом "Праця звільняє" (Arbeit macht frei). І першим танком, який розбив браму, керував українець Ігор Побірченко. Про це днями дуже яскраво нагадав міністр закордонних справ Польщі Гжегош Схетина.
З урахуванням всіх цих фактів просто не маю права не повернутися до ідеї створення постійної експозиції України в музеї Аушвіц-Біркенау. Нам треба зібрати документи та речові реліквії, пов’язані з перебуванням мешканців українських земель у цьому таборі. Цей план, сподіваюсь, реалізуємо за кілька років, щойно почнемо виходити із поглибленої війною економічної кризи. Але вже вчора в Києві зусиллями Українського інституту національної пам\'яті відкрита виставка про вихідців з України – і в\'язнів, і визволителів табору Аушвіц.
Вічна пам\'ять загиблим. Слава тим, хто звільняв континент від нацизму!
Зібравшись тут сьогодні, ми нагадуємо Європі та світу про наймасштабнішу трагедію, апокаліпсис ХХ століття - про Голокост, про всі його жертви. Так само і про всі десятки мільйонів жертв Другої світової, спричиненої імперським божевіллям, агресивним націоналізмом та ксенофобією.
На жаль, в сімдесятий рік перемоги над нацизмом, в яку українці зробили колосальний внесок; в рік сорокаліття Гельсінського заключного акту, моя країна вступила в умовах російської агресії і грубого порушення норм міжнародного права.
Російська Федерація, будучи не просто підписантом Акту, а одним з його ініціаторів, грубо порушила зафіксовані у цьому документі принципи непорушності кордонів та територіальної цілісності, прав і свобод людей.
І сьогодні вже онуки та правнуки тих, хто боронив Україну понад сім десятиліть тому, полишили свої домівки, щоб захистити рідних та близьких і всю Вітчизну від дій агресора.
Більше того: на тимчасово окупованих територіях, в районах, тимчасово підконтрольних проросійським бойовикам, крім терору, націленого на все місцеве населення, крім порушення прав і свобод всіх громадян – здійснюється ще й окремий етноцид україномовного населення. Там небезпечно говорити українською. Нашу мову, як й історію України, виключають із шкільних програм. А в Криму, до того ж, грубо утискаються права кримських татар, пропагуються антитатарські ксенофобські стереотипи. Всесвітньо визнаним лідерам цього народу навіть заборонено в\'їзд на територію півострова.
Не стану проводити очевидні й явні паралелі між тим, що відбувалося в Європі в тридцятих роках минулого століття, і тим, що коїться тепер. Загроза континентальної війни тепер велика, як ніколи. Хай ніхто навіть і не сумнівається: амбіції та апетити агресора перевершують розміри України.
Трагічних помилок минулого – не виправити. Вбитих – не воскресити. Але засвоїти уроки історії - обов’язок сучасних політиків перед теперішнім і прийдешніми поколіннями.
Отож, закликаю весь світ не допустити повторення трагічних подій. Маємо не лише пам\'ятати про безневинні жертви минулого, але й думати, як не допустити повторення трагедій, подібних Голокосту і всій Другій світовій війні. Єдиним фронтом протистояти новому імперському божевіллю, новим претензіям на панування в Європі.
Ми вдячні світу за підтримку, яку він надає Україні, але щоб зупинити агресора, потрібні ще більші зусилля, ще більша солідарність", - заявив Глава держави після участі у заходах з нагоди вшанування 70-ї річниці звільнення концтабору Аушвіц-Біркенау в Освенцимі.