Вінничани звикли до комфортних трамваїв, чистоти на вулицях і в парках, швидкого ремонту доріг і теплотрас, утім, як і до того, що місто є прикладом для інших. Багато в чому Вінниця стала зразковим завдяки багаторічній злагодженій роботі однодумців, яку прийнято називати командою Гройсмана. Навіть перебуваючи на посаді голови Верховної Ради, колишній міський голова залишається вінничанином. Не тільки за місцем реєстрації... Роботу в столиці він називає відрядженням, а за ситуацією в рідному місті постійно стежить. Частина зібраної ним «команди реформаторів» в 2014 році перебралася до Києва, але спікер парламенту не вважає, що «тили оголені», оскільки на місці залишаються досвідчені і професійні фахівці на чолі з виконуючим обов’язки міського голови Вінниці Сергієм Моргуновим, які є співавторами «вінницьких реформ» і в компетенції яких він ніколи не сумнівався.
«Якщо нічого не змінювати, то в селі відносно добре житиметься двом людям. Якщо змінити, то покращення відчують півтори тисячі, а двоє залишаться ображеними»
- Володимир Борисович, завдяки Вам і Петру Порошенку Вінницька область стала певним «маркерним» регіоном. У тому числі в плані добровільного об'єднання громад. Будемо відверті, голови сільрад відкрито саботують цей процес. Багато з них, ставши старостами, позбудуться левової частки повноважень і ресурсів. Тому вони негативно налаштовують односельців. І в цілому далеко не всі села готові об'єднуватися...
- Я з цим не згоден. Можливо, хтось і не готовий... Перед громадами стоїть дилема: або село зникне через 3-5 або 10 років, або буде нормально жити. При іншому варіанті, люди на місцях, використовуючи можливості, які надає держава, проявлять ініціативу і створять якісну систему управління громадою. Саме вони мають формувати бюджет, покращувати систему охорони здоров'я, освіти і починати розвиватися за рахунок того, що замість, умовно кажучи, п'яти сільрад, де грошей вистачає тільки на зарплату апарату, створять одну спроможну раду, але з доходами, які дозволяють витрачати їх на об'єднану громаду.
Я не розумію, як можна бути до цього не готовим! Статистика показує, що за останні роки 700 сіл зникло. І боюся, що якщо нічого не змінювати, то процес зникнення буде наростати в геометричній прогресії.
- Голова сільради, який контролює депутатів, сьогодні окрім зарплати має практично необмежену владу і додаткові доходи. Як староста він буде отримувати лише оклад... Чим не мотив для саботажу?
- Тобто, вибір у наступному: або ти залишаєшся головою зникаючого села, в якому люди бідують, і, як капітан корабля, ти ведеш його в останній шлях, або стаєш лідером заможної громади. Сьогодні люди потребують влади, яка готова взяти на себе відповідальність. Якщо нічого не змінювати, то в селі відносно добре житиметься, умовно кажучи, двом людям. Якщо змінити, то покращення відчують півтори тисячі, а двоє залишаться ображеними.
Нас постійно намагаються звинуватити у «примушуванні до об'єднання». Повторюся, що цей процес добровільний. Ніхто нікого не змушує. До речі, нещодавно придумали новий «фейк» – нібито в новій редакції Конституції передбачено «особливий статус Донбасу». Та немає такого! Як у чинній Конституції, так і в новому варіанті зазначається, що Україна є унітарною державою, і тільки для Криму передбачена автономія.
- Попередніми результатами бюджетної децентралізації задоволені?
- Стартувавши з 1 січня 2015-го вона вже дала приріст надходжень у розмірі майже 40%. Таким чином, повертаючи на місця повноваження, ми змогли забезпечити їх фінансовими ресурсами. Очевидно, що ці кошти повинні інвестуватися у поліпшення якості життя, створення нових робочих місць та будівництво інфраструктурних об'єктів. В принципі, я вважаю, що у кожної громади повинна бути власна стратегія розвитку і розуміння того, куди направляти кошти. Це можуть бути сфери освіти, охорони здоров'я або громадського транспорту. Громадам вирішувати, на що витрачати кошти.
Я 8 років працював міським головою. Тоді дійсно було складно отримати фінансові інструменти, що дозволяють збільшити наповнення бюджету. Але хочу зазначити, що той відсоток приросту, про який я говорив, - це лише початок, перший крок для розвитку територіальних громад. Ми йдемо європейським шляхом зміни порядку і створення мотивацій для розвитку територій. Це означає, що поступово кількість коштів і повноважень місцевих громад буде зростати. Природно, що і відповідальність за розподіл коштів теж стануть нести органи місцевого самоврядування.
- Це вірно, що реформа дозволила багатьом населеним пунктам за перші півроку зібрати фактично річний обсяг бюджетних надходжень?
- Дійсно, факти подібного перевиконання бюджету не поодинокі. Але, підкреслю, що не можна розвивати країну і національну економіку, вирішувати соціальні питання, якщо не буде створена відповідна система місцевого самоврядування.
Вінничани чудово пам'ятають, що мене неодноразово запрошували до Києва на високі державні посади, і я завжди відмовлявся. Мені завжди хотілося в кращий бік змінювати саме Вінницю, і щоб робота нашої команди однодумців стала для всієї України прикладом того, як можна, об'єднавшись з громадою, спільно робити місто кращим і комфортнішим. Але без наведення порядку у системі управління країною і децентралізації, ми будемо топтатися на місці, тому навесні минулого року я прийняв рішення зайнятися зміною системи управління на рівні уряду і парламенту.
«Для мене важливо, що залишився згуртований колектив однодумців, який знає, як і куди потрібно рухатися за лідером»
- Відверто кажучи, у децентралізації є і зворотній бік медалі. Раніше чиновники місцевого рівня могли розводити руками і говорити, що безсилі, оскільки фінанси і повноваження сконцентровані у столиці. Тепер їх позбавляють «парасольки», залишивши «під проливним дощем» питань громадян...
- На жаль, погано, коли власну безвідповідальність і бездіяльність влада перекладає на «центр». Згоден, особливо з 2010-го централізація і, як наслідок, корупція досягли свого апогею. Отримати кошти з державного бюджету, навіть якщо вони були передбачені та затверджені, було вкрай складно. У мене, як міського голови Вінниці, теж іноді руки опускалися, однак я йшов далі.
А ось «парасольки» тепер точно не буде. Люди це розуміють, тому, перш за все, повинні обирати владу, яка не тільки гарно говорить, але і вміє працювати на благо громади. Вінничани можуть згадати, як ми із секретарем міської ради Сергієм Моргуновим та командою однодумців налагодили роботу у Вінниці. Нам вдалося викорінити зловживання у сфері продажу та оренди комунального майна. Ми провели оцінку землі та нерухомості, фактично позбавивши нечистих на руку ділків можливості заробляти.
Отримавши більші надходження до бюджету, ми стали максимально ефективно використовувати кожну бюджетну копійку. І сьогодні Вінниця закуповує товари та послуги за значно нижчими цінами, аніж інші міста країни.
Також ми налагодили співпрацю з міжнародними партнерами. У міський бюджет нам вдалося безповоротно залучити 700-800 мільйонів гривень. Є чим пишатися...
- У ході Вашого останнього візиту до Одеси, голова тамтешньої ОДА Міхеіл Саакашвілі зазначив, що на Вінницю слід рівнятися. З одного боку - це комплімент, а з іншого – натяк, що одеситам потрібно допомогти...
- Я можу тільки вітати, якщо позитивним досвідом вінничани зможуть поділитися з сусідами. Ми з Саакашвілі в багатьох питаннях є однодумцями. І пріоритети у нас часто збігаються. Коли однодумців стає більше – це добре. Маючи критичну масу близьких по духу людей, можна змінити країну.
Пам'ятаю, як навесні 2014-го в Кабміні мої слова про децентралізацію викликали подив. Причому, навіть у колег-міністрів. Тоді про це ніхто не говорив, а зараз не тільки всі зрозуміли, що вона потрібна, але й обговорюють, як її впроваджувати. Ділитися досвідом потрібно, але при цьому не можна зупинятися на досягнутому. Місто – це живий організм, де після вирішення одних проблем з'являються нові.
- Частина «команди», з якою Ви працювали у Вінниці, зараз працює у Києві. На Вашу думку, це послабило мерію?
- Ні, аніскільки не послабило. Команда залишається працювати та продовжувати перетворювати Вінницю на справжнє європейське місто. Із Сергієм Моргуновим ми спільно розробляли «Стратегію «Вінниця-2020». І мені дуже приємно, що цей документ став не просто декларацією про наміри, а це реальний план роботи. Причому, Вінниця – одне з небагатьох міст в Україні, де стратегія розвитку міста послідовно виконується. Навіть якщо деякі рішення з розряду непопулярних. Згадайте транспортну реформу. Спершу ми зіткнулися з масовими скаргами. І дійсно, на перших порах ситуація дещо погіршилась, але, взявши зобов'язання зробити сучасну систему транспортного забезпечення, ми зрештою добились мети. Нинішня команда на чолі із Сергієм Моргуновим вже займається наступним етапом – впровадженням системи електронних квитків.
Я неодноразово повторював, що Вінниця завжди буде у моєму серці. Якщо б я відчував, що перехід на іншу роботу негативно відіб'ється на системі управління містом, ніколи би в житті на це не пішов. Для мене важливо, що залишився згуртований колектив однодумців, який знає, як і куди потрібно рухатися за лідером.
- Маєте на увазі Сергія Моргунова?
- Звичайно. Я знаю, що він, як і я, переживає за місто.
- Будучи в Києві, постійно стежите за ситуацією у Вінниці?
- Обов'язково! І те, що інші люди прийшли на зміну тим вінничанам, які перейшли на роботу у столицю, тобто відбулося певне оновлення кадрів, я теж вважаю позитивом.
- Ви запевняєте, що тримаєте руку на пульсі вінницьких подій. З Сергієм Анатолійовичем часто спілкуєтесь з цього приводу?
- Ми постійно у контакті. Крім того, що ми багато років були партнерами по роботі, я пишаюсь нашими дружніми відносинами. Причому я би назвав їх результатом багатьох випробувань, через які нам довелось пройти пліч-о-пліч, проводячи зміни у Вінниці. Сьогодні я абсолютно спокійний, що розпочаті нами якісні перетворення у місті продовжаться.
- Скептики вважають, що Саакашвілі займається популізмом, оскільки не можна змінити ситуацію в рамках одного регіону. Хоча Вінниця довела, що зміни можливі в рамках одного міста. Ви розповіли «губернатору» Одещини, що саме стало запорукою вінницького успіху?
- Знаєте, він робить дуже важливу справу для України в цілому. Досвід у плані боротьби з корупцією, зміни системи управління та публічності влади слід переймати повсюди. Проблема в тому, що в багатьох місцях у чиновників збереглися «радянські» підходи. Помінялися тільки таблички на дверях і аксесуари на столах.
В умовах незалежної України чиновники стали вибудовувати систему незалежності від власного народу, що я вважаю неприпустимим. Представники влади і народ повинні працювати спільно. У Вінниці нам вдалося зламати цю систему і показати приклад єднання. Наші успіхи були в наступному – з одного боку, люди повірили владі, що вона може бути чесною і відкритою, люди самі хотіли змін, і були їхньою рушійною силою, а з іншого - вдалося налагодити діалог між владою та вінничанами.
Давайте згадаємо Вінницю зразка 2005 року. Розбиті дороги, темні вулиці, старий громадський транспорт, стихійна торгівля з землі... Коли ми з командою змінювали ситуацію, то відчували підтримку вінничан. Звичайно, паралельно наживали ворогів. Але більшість городян сприймали зміни позитивно і розуміли, що Вінниця перетворюється на цивілізоване європейське місто. Отримавши довіру городян, ми зробили те, що обіцяли.
«Нам доводиться фактично з нуля створювати практично всі державні інститути»
- Президент відмовився підписувати закон, який в народі прозвали «долар по 5,05». Чи має намір коаліція повернутися до теми виплат за валютними кредитами, і яким може бути вихід із ситуації?
- Очевидно, що це питання потребує врегулювання, але таким чином, щоб допомогти тим, хто потребує захисту, і не дати спекулювати на темі. Я маю на увазі людей, які взяли свого часу кредити на десятки квартир або десятки гектарів землі. Ми ж розуміємо, що зараз вони намагаються «прикритися» тими, хто брав позику, бо не мав, де жити.
Можу запевнити, що коаліція працює в цьому напрямку. У парламенті зареєстровано постанову про скасування результатів голосування. Це перший крок...
- Коли буде готовий новий варіант законопроекту?
- Думаю, що у вересні.
- Перші особи «ДНР»/«ЛНР» періодично через підконтрольні сайти передають різні звернення голові ВР для внесення поправок у Конституцію, де вказують свої пропозиції. Одного разу Ви вже публічно відповідали ватажкам «республік»... Ситуація не змінилася. Як Ви ставитеся до подібних закидів на Вашу адресу?
- Я не читаю сайти неофіційних організацій. Повторюся, кожен громадянин має право звернутися в конституційну комісію. Не бачу ніяких перешкод для цього у тих, хто знаходиться по інший бік лінії зіткнення. Що стосується мінського переговорного процесу, то український парламент прийняв необхідні рішення. Крім того, є тристороння контактна група, яка теж розглядає всі звернення...
- Останнім часом багатьма політологами мусуються чутки, що після місцевих виборів парламентська коаліція розпадеться. Як Ви оцінюєте ймовірність такого повороту подій?
- Від жодного члена коаліції я не чув про такі плани або бажання. Ніхто офіційно або неофіційно про це не заявляв. Навпаки, я чув від колег протилежне: «Ми хочемо працювати разом».
- Як вважаєте, що не встигли зробити на посаді мера, або в чомусь помилилися?
- Мені здається, що це городяни повинні дати оцінку. Незважаючи на те, що ми зробили, роботи у місті залишилося дуже багато. Кожен куточок вимагає турботи, а кожна сфера – пильної уваги.
Що стосується мене, я не думав, що достроково залишу посаду міського голови. Зараз важливо забезпечити зміни на рівні всієї країни. Ключова позиція – децентралізація і повернення влади людям. Це ключ до успіху України, і я буду робити все, щоб використовувати свою посаду в якості інструменту для прийняття необхідних для цього законів і впровадження реформ.
Як Україна жила останні 24 роки? Радянську систему управління зруйнували, а нову не створили. Держава постійно заохочувала чиновників до корумпованості, і це призвело до ослаблення країни, її саморуйнування. Нам доводиться фактично з нуля створювати практично всі державні інституції. Причому на тлі сильних економічних викликів і агресії Російської Федерації. Децентралізація – це шлях до виходу з цього піке.