Місяць патрульній поліції Вінниці: інтерв'ю з головним поліцейським міста Редваном Усейновим

 22 березня минув рівно місяць з моменту запуску у Вінниці нової патрульної поліції. За цей час до “копів” виникло чимало запитань, тому редакція сайту Vinbazar.com домовилася про зустріч із керівником патрульної поліції Вінниці Редваном Усеіновим, аби їх задати. Ми спробували дізнатися більше про роботу нових поліцейських у місті, а також про їхнього молодого начальника, який обіймає цю посаду у 25-роки.

Зустрічаємося з Редваном в управлінні патрульної поліції міста Вінниці, яке розташувалося в приміщені колишнього обласного ДАІ, на Кореї.

- Ви вже освоїлися у Вінниці? Де облаштувалися?

- Так уже освоївся. До цього жив на Юності, зараз мешкаю на Тарнагородського. Не знаю, як у вас цей район називається. Далеко звідси. Місто мені подобається, тому що воно невеличке. Я сам родом з Сімферополя, і Сімферополь десь такий же за розмірами і населення приблизно стільки ж. Тут я комфортно себе почуваю, як у дома.

- Ви сказали, що родом із Сімферополя, а ваша родина також переїхала на материкову Україну чи залишається в Криму?

- Ні, моя родина проживає у Криму. Після депортації у 44-році, коли мої бабуся і дідусь були депортовані з Республіки Крим, то повернулися назад в 1991 році. У цьому році я народився, уже в Криму. Ми переїхали в Сімферополь і десь в 2007-2008 році ми лише закінчили будувати будинок. І, буквально, пройшло 6 років і знову все залишати? Самі розумієте.

Ще тому залишаються, що це наша Батьківщина. І мій дідусь казав, що: “Я вже нікуди звідси не поїду, я повернувся на Батьківщину і буду тут”. На жаль, територія окупована, але доводиться там жити.

У Криму залишилися всі: дідусь, бабуся, батьки, молодший брат, я один тут. До мого призначення родина ставляться позитивно. Батько дуже зрадів і мати. Думаю, вони скоро приїдуть до мене, тому що я їх бачив востаннє ще в серпні.

- Як дізналися про призначення начальником поліції Вінниці?

- Дізнався в телефонному режимі, як і всі. Я знаходився на посаді командира батальйону в Дніпропетровську. Туди я був відряджений у грудні місяці. До цього працював у Києві командиром роти і 17 грудня був відряджений до Дніпропетровська командиром батальйону. Працював там 2 місяці. В телефонному режимі запропонували посаду начальника патрульної поліції міста Вінниці. Я погодився. Мені повідомили про це близько 16:00, а вже через п’ять годин після цього, я сидів у потязі до Києва, а на наступний день поїхав у Вінницю.

- Жалкували покидати посаду в столиці?

Про переведення не жалкую. Я дуже радий цьому і набагато комфортніше та зручніше себе почуваю у Вінниці, ніж там, у Дніпропетровську чи Києві. Ну, в столиці мені сподобалося жити, тому що там багато місць таких, як Софіївський собор, дуже гарний Шевченківський район, де я працював. Ще не жалкую, тому що за фахом я географ і мені дуже приємно бачити у Вінниці парки, ліса, дерева. Мені цього дуже не вистачало в Дніпропетровську. Також є річка, тому я дуже себе комфортно відчуваю.

У просторому кабінеті Усеінова немає портрету Президента України. Натомість висить вишивка з емблемою вінницької поліції, подарована під час відкриття вихованцями дитячого садочку, а ще два дипломи, один - з футболу, а інший - від Міністерства внутрішніх справ.

Редван особливо показує календар із світлинами нової поліції, який також висить на почесному місці. Нещодавно надіслали. Каже, на одному з фото його керівники та викладачі.

- У Вінниці поліцейські активно взялися "розчищати" Соборну. Як успіхи, і коли вона вже стане вільною від припаркованих автомобілів?

- Думаю, цілком вона звільниться, коли пройдуть роки і в людей зміниться ментальність. Тому що сьогодні, на жаль, є таке: “Мені потрібно - я поставив автомобіль”. Вінниця, звичайно, європейське місто: тут є велодоріжки, тротуари, і по парковці великих питань немає. Якщо порівнювати з Києвом, то тут рай (посміхається - авт.).

Під час "розчищення" Соборної кожного дня трапляються конфлікти, але основна наша зброя - це знання. Нам викладали такий предмет, як “Толерантність”, тому в конфлікт ми не вступаємо. Є конфлікти, але ми їх вирішуємо на місці. Останнє було, що патрульні Вінниці склали постанову на народного депутата, який порушив правила паркування на своєму білому Мерседесі (Мова йде про нардепа Анатолія Матвієнка, який запаркувався на "зебрі". Обранець виправдовувався, що розмовляє по телефону з Президентом - авт.)

Була винесена постанова громадянину України. Постанова є. Все згідно закону. До речі, якщо автомобіль суттєво заважає руху, то ми маємо право вантажити його на евакуатор. На жаль, коли я приїхав, і для мене це було дивно, тому що у Вінниці немає маніпуляторів і ніколи їх не було. Ми вирішуємо це питання, і думаю, скоро у нас буде маніпулятор хоча б один.

- Деякі вінницькі ЗМІ писали, що «копи» оштрафували Бориса Гройсмана, батька спікера українського Парламенту Володимира Гройсмана. Це правда?

- Ні, це не правда. На його ім’я не була складена постанова. Він там був присутнім, але не керував транспортним засобом. Він перебував там, як звичайний громадянин, а не водій. Був якийсь його знайомий (йдеться про радника міського голови Семена Ханука - авт.). Постанову винесли за неправильну парковку.

- Чому патрульні їздять із увімкненими маячками? Деякі водії скаржаться, що за день в очах темніє від синіх «мигалок»?

- Це превентивний вид, ми працюємо на випередження вчинення злочинів. По-перше, щоб люди бачили, що патрульна поліція є. По-друге, коли злодій бачить увімкненні проблискові маячки, а вночі їх дуже далеко видно, то він уже не буде красти ту сумку чи щось ще. Тому ми так працюємо.

- Наскільки мені відомо, у Вінниці поліцейські вже встигли пошкодити 3 патрульних авто. Тому в мене запитання, чи всі ваші підлеглі мають водійські посвідчення?

- Поліцейські авто курсують не швидко, чому ж стаються ці аварії? Не всі мають водійські права. Десь чоловік 5-6 не мають, але вони не керують транспортним засобом. Вони або треті в автомобілі на задньому сидінні, або працюють в пішому режимі, і ще є третій вид - вони заступають на службу в управлінні патрульної поліції.

У цих інцидентах винен людський фактор. Тому що люди, які ніколи не працювали вночі, змушені це робити. Є період адаптації і він ще не пройшов. Ці випадки були 2-3 тижні назад, як ми лише почали працювати. Тепер таких випадків нема, тому що організм адаптувався до нічних чергувань. Немає в Україні жодного міста, де не було б ДТП з вини патрульного, тому що цей період потрібно прожити. По-друге, ніхто не застрахований попасти в ДТП. Який би ти не був професійний водій, 12 годин витримати за кермом - це важко, самі розумієте. Вночі тим паче. Наскільки я знаю, навіть Міхаель Шумахер також потрапляв у ДТП, а він професійний водій. Це людський фактор.

Патрульних я не захищаю. Наскільки мені відомо, вже пройшов перший суд по ДТП з вини поліцейського. Винесли громадську постанову. Патрульний має такі ж права, як і інші і ніхто цих фактів не приховує.

- Скільки всього патрульних авто у вінницьких «копів»?

- Усього у вінницької поліції є 28 патрульних автомобілів: 25 патрулюють місто, 26-й - це екіпаж заступника командира роти, 27-й - командир роти, 28-й - це служба моніторингу, яка контролює роботу в місті. Ще є 29-й автомобіль, це командир батальйону. Він також виїжджає на лінію.

На столі головного "копа" Вінниці окрім іншого стоїть збірник правил дорожнього руху та Конституція України. А ще поряд лялька, подарована дітьми під час урочистостей з нагоди відкриття патрульної поліції у Вінниці.

- Чи можете похвалитися вже якимись успіхами підлеглих?

Так, багато вже було приємного. Ось останній випадок ми затримали автомобіль у розшуку. Хлопці гарно відпрацювали, пробили машину по базах, вона була у розшуку, затримали її. Дуже багато випадків, коли ми по гарячих слідах ловимо крадіїв. Є випадки, коли люди перебували у розшуку всеукраїнському, а ми їх затримуємо.

Ще згадую, коли ми разом із ГУ НПУ затримали їх співробітника, якого ми зупинили, відпрацювали і розкрили махінації з автомобілями. Ми небезкорисні. Щоб не думали громадяни, що ми лише їздимо. Роботи проводиться насправді дуже багато.

- 26 лютого прокуратура звітувала, що затримали старшого інспектора одного з відділів поліції ГУ НПУ у Вінницькій області на півторатисячному хабарі за не складення та не направлення до суду протоколу. Розкажіть про цю ситуацію.

Це не був співробітник патрульної поліції. Це був співробітник державтоінспекції. Все трапилося в районі, в Жмеринці, наскільки я пам’ятаю. Ми не працюємо в районі, ми працюємо лише у Вінниці. І коли написали, що це новий вінницький поліцейський, який пропрацював всього 4 дня, було неприємно. Шкода, що ті, хто подібне писав не перевіряли інформацію.

- Активісти «Дорожнього контролю» останнім часом публікували кілька відео, де патрульні виглядають не у найкращому світлі. Чи є конфлікт між поліцейськими і ДК?

- Ні, такого конфлікту, як, наприклад, у Харкові, немає. Ми співпрацюємо. Вони роблять також гарну роботу, повідомляють про водіїв, які знаходяться в нетверезому стані. Ми виїжджаємо і перевіряємо цю інформацію. Вони роблять громадянську роботу, може десь перевіряють знання патрульних, а ми робимо свою роботу.

- Чи є вже звільнені?

- Всі далі працюють, звільнень не було.

- А негативні відгуки є?

- Звичайно. Комусь не подобається, що ми виносимо постанову. Комусь, чому не винесли попередження. Моменти різні. Скарги приходять, але їх дуже мало, тому, думаю, я і мої колеги правильно поставили службу.

- Чи були курйозні ситуації?

- Таких, щоб то ні, але ось приходять скарги: “Патрульні їздять з проблисковими маячками і заважають вночі ”, “Патрульні порушили правила дорожнього руху, вони запаркувалися під знаком,” я це розумію, але коли вони виконують невідкладне службове завдання і в них ввімкнені сині проблискові маячки, то патрульні мають право відступати від правил дорожнього руху.

- Ви одружені чи вас можна назвати "завидним женихом"?

- Ні, я не одружений. У мене є кохання, але вона в Києві. У Вінниці немає часу навіть придивлятися до дівчат. Насамперед, тому що я знаходжуся з 9 ранку до 21:00 на роботі, а в неділю кілька разів виїжджаю вночі на патрулювання в службовому автомобілі. Дивлюся, як працюють патрульні, контролюємо разом із заступником, начальником батальйону. Також виїжджаємо, щоб підлеглі відчували, що ми не якісь кабінетні миші, які лише сидять і нічого не роблять.

Після розмови прошу Редвана спуститися на перший поверх та зробити кілька кадрів біля нового банеру. Він погоджується. Йдемо сходами. Дивує, що підлеглі, яких ми зустрічаємо, звертаються до свого начальника та “ти”.

На першому поверсі, де за столами працюють кілька людей, головного поліцейського Вінниці зустрічають посмішками, лише двоє чергових встають. Коли ми фотографуємося, хтось жартує, всі сміються, незважаючи на керівника. Редван пояснює: “У нас всі рівні. Сфотографуйте і їх”. Я роблю знімок та прощаюсь. “Можете фотографувати, що завгодно, це не режимний об’єкт, ми відкриті і приховувати нам нічого,” - вже навздогін кидає Усеінов та підіймається до себе в кабінет.

Покидаючи управління, залишилося відчуття, немов щойно переглянув мультфільм "Дядя Стьопа міліціонер", де правоохоронець - це людина, яка приходить на допомогу, а не суворий представник держоргану в пагонах, якого потрібно остерігатися.

Але побоювання, що це все лише перше враження, а система діє й досі "по-старому", не покидало. Воно зникло, коли вже повертаючись після інтерв'ю, у місті помітив, як новий патрульний підходить до автомобіля із "синіми номерами" та починає писати протокол за неправильну парковку

Система таки змінилася - рівні всі.

Фото з сайту Вінницький бізнес-портал