За останні роки не вдалось досягти ефективних зрушень у лісогосподарській галузі, забезпечити виконання та досягнення результативних показників загальнодержавних програм у вказаній сфері, зокрема, належного розширення відтворення лісів та досягнення оптимальної лісистості територій Вінницької, Житомирської та Хмельницької областей. Такі висновки зробила Колегія Рахункової палати при розгляді Звіту про результати аудиту ефективності витрачання коштів державного бюджету на використання, збереження та відтворення лісового фонду.
Не дивлячись на те, що протягом 2009-2011 років на фінансування заходів у сфері використання, збереження та відтворення лісового фонду у Вінницькій, Житомирській та Хмельницькій областях спрямовано 102,9 млн. грн., що складає понад 6% всього фінансування по Україні, не забезпечено належного розширеного відтворення лісів у обсягах, визначених державною програмою, зокрема, із передбаченого у 2010-2011 роках створення 7 тис. га нових лісів, фактично висаджено 3 тис. га або 48%. Упродовж 2009-2011 років площа створених нових лісів по лісокористувачах системи Вінницького та Хмельницького обласних управлінь лісового та мисливського господарства зменшилась майже у 2 рази, Житомирського - у 10 разів. При цьому, створення нових лісів та догляд за ними у 2009-2011 роках, здійснювалися лісокористувачами за відсутності належним чином оформлених правовстановлюючих документів на земельні ділянки, з недотриманням порядку приймання виконаних робіт та без проведення належного контролю якості посадкового матеріалу.
За наявності значної площі деградованих та малопродуктивних земель, площа яких у Вінницькій області складає понад 733 тис. га, у Житомирській – 68 тис. га, не виділено земель для залісення. Як наслідок, обсяги площ, на яких воно здійснювалося, зменшуються і складають відповідно близько 1 та 3% від загальної.
Незначний обсяг фінансових ресурсів, спрямованих у 2009-2011 роках на боротьбу зі шкідниками і хвороби лісу, не сприяв зменшенню площі, де є осередки шкідників і хвороб лісу. Так, у перевірених регіонах відбулось збільшення таких площ майже у 2 рази та відповідно зростання ділянок лісу, на яких проведено суцільні санітарні рубки більш ніж на 300 гектарах.
Низький рівень забезпечення протипожежних обладнанням та засобами гасіння пожеж ставить під загрозу збереження державного лісового фонду. Лише третина лісокористувачів, підпорядкованих Держліагенству у Вінницькій області, мають у наявності цистерни для перевезення води та пожежні рукави протяжністю 80 погонних метрів, що у 28 разів менше встановленого державою нормативу. Протягом 2009-2011 років лісові пожежі у зазначених областях завдали збитків на суму понад 3 млн. гривень.
Відсутність належного контролю з боку місцевих державних адміністрацій та територіальних органів Держлісагенства за дотриманням законодавства щодо надання у довгострокове користування ділянок лісового фонду на термін до 49 років окремим юридичним і фізичним особам, призводить до їх безоплатного використання, без відшкодування державі збитків лісогосподарського виробництва. Викликає занепокоєння і те, що за період перевірки площа державного лісового фонду, передана у тимчасове, довгострокове користування (на 49 років), збільшилась у 4 рази і складає 114 гектарів. Також, на час перевірок рівень лісистості Вінницької, Житомирської та Хмельницької областей становив 13%, 34% та 13%, що відповідно на 2-4% менше оптимальної для цих регіонів. Для порівняння: лісистість у Румунії становить 26%, Польщі 28%, Німеччині – 30%, Білорусі 35%.
Загалом проведеним аудитом встановлено, що внаслідок неналежного контролю з боку Вінницького, Житомирського та Хмельницького ОУЛМГ за використання коштів державного бюджету лісокористувачами, що перебувають у їх підпорядкуванні, з недотриманням вимог законодавчих та нормативно-правових актів, профінансовано і використано 76 млн. грн. або 70% наданого фінансування.
Отож, прорахунки у створенні нових лісів внаслідок незначного залучення деградованих і малопродуктивних земель, неефективне використання коштів державного бюджету і власних коштів лісокористувачів на лісорозведення і збереження лісового фонду, ставить під загрозу проведення належного розширеного відтворення лісів для майбутніх поколінь.