Хворі з районів Вінниччини бояться літати літаком АН-2

Минулого тижня губернатор області 63-річний Микола Джига вручив медикам Центру медицини катастроф вертоліт. Ним вони літатимуть на термінові виклики до віддалених районів. Зараз користуються літаком АН-2. У народі його називають "кукурудзником". Було два вильоти до Бершадського та Тростянецького районів. Один виклик обходиться у 4 тис. грн. Раніше обласних лікарів доставляли у райони автомобілем.

27 липня о 7.30 чергуємо в Центрі медицини катастроф у обласній лікарні ім. Пирогова. Лунає телефонний дзвінок у кабінеті диспетчера Валентини Корж.

— Це Піщанська районна лікарня. Вишліть нам хірурга, — чути у слухавці жіночий голос. — У пацієнтки защемилася пупкова грижа великого розміру. Потрібна термінова операція.

Диспетчер приймає виклик і виписує телефонограму, відрядження, рапорт про дані пацієнта. За 5 хв. медики сідають у "швидку". З сиреною їдемо містом без зупинок і за чверть години дістаємося Гавришівського аеропорту.

— Швиденько сідайте. У нас лічені хвилини, щоб вилетіти,— підганяє працівник летовища. Пасажирів звіряє зі списком.

У літаку стає спекотно. Під час злету паморочиться голова, нудить. Від шуму двигуна глухнеш, сушить губи і печуть очі.

— Ви більше дивіться у вікно, то не так буде тошнити, — радить хірург 37-річний Сергій Вознюк. — І думайте, як скоріше прилетіти, я так завжди роблю. Помагає.

Поряд сідає старший фельдшер Центру медицини катастроф 54-річний Володимир Цимбал. Радить пристебнутися.

— Коли літали у Бершадь і Тростянець, то хворі відказувалися летіти у Вінницю літаком. Кажуть, бояться. Один почув, що полетить, то на очах аритмія сталася. У Тростянці родичі випросили не забирати з лікарні чоловіка. Він після операції йшов на поправку. В нього гнила підшкірна клітковина черева. Анестезіолог сказав, що він не переживе переліт, — намагається перекричати гудіння мотора Володимир Миколайович.

За 45 хв. сідаємо на поле. Старою "швидкою" везуть до Піщанської лікарні.

— Потрапила до нас із сильними болями в животі. У жінки грижа гігантська, розміром як 10-літрове відро. Перенесла шість операцій. Має бронхіальну астму, ожиріння третього ступеня, — каже головний лікар Людмила Березюк.

Сергій Вознюк обмацує живіт пацієнтки 52-річної Ганни Тонкогляд із селища Піщанка.

— Раніше вговарював вас робити операцію, а ви відказувалися. Вєчно до останнього тягнете. Треба везти на Вінницю і терміново оперувати, — каже лікар. — Там зробимо всі аналізи.

Ганна Тонкогляд погоджується на переліт.

— У нас відділення реанімації нема, на весь район один хірург і анестезіолог. Іноді приїжджають лікарі з сусіднього Крижопільського району, працюють у нас на півставки. Якщо вже робити операцію, то тільки у Вінниці, — говорить Ганна Дмитрівна.

Хвору перекладають на ноші й несуть до машини.

— Я 20 років медсестрою проробила, було що супроводжувала больних у "кукурудзнику", то зовсім не страшно, тільки трохи глохну, коли мотор працює, — загортає волосся на лобі Тонкогляд. — Більше он дочка переживає.

Пацієнтку перевозять до літака "швидкою". Кладуть на ноші у "кукурудзнику". Коли піднімаємося на 400 м над землею, у її доньки 23-річної Віталіни паморочиться голова. Нам обом дають ліки від нудоти. Після прильоту до Гавришівки Тонкогляд забирають до обласної лікарні ім. Пирогова. За годину їй роблять операцію.

До Піщанки автобусом треба їхати 2,5 год. Літаком — 45 хв. Медики літатимуть до хворих, якщо вони живуть за 100 км від обласного центру.