Ярмарковий рух на Поділлі відродили завдяки Оксані Калетник

22 вересня славнозвісне ямпільське село Клембівка ярмаркувало. Там за сприяння Благодійного фонду «Батьківська земля» та кандидата у народні депутати України Оксани Калетник відбувся перший «Подільський ярмарок», куди з’їхалися представники десятків підприємств, приватні підприємці та майстри народної творчості з усієї Вінниччини.

Такої кількості продавців та покупців Ринкова площа села Клембівка не бачила, мабуть, ніколи. Ковбасну продукцію пропонували Тульчинський, Літинський та Вінницько-хуторянський м’ясокомбінати, плодово-овочеву – Могилів-Подільський консервний завод, мінеральну воду – ТОВ «Альтаїр», городину – фермерське господарство «Сафарі» зТиврова, хлібобулочні вироби – пекарі з Могилева-Подільського та Томашполя.

Саджанці винограду привезли на ярмарок Валерій Прилипка, Анатолій Шиндера, Володимир Пилипчик із села Біла Ямпільського району, а саджанці яблук та груш – Сергій Полесі з Клембівки. Кілька сортів вина привезла винороб Валентина Прушинська, продукцію бджолярства – Михайло Грабарський з Піщанського району.

«Подільський ярмарок» - хороша можливість презентувати свій товар

Великий асортимент виробів представили художники, вишивальниці, різьбярі,майстри народної творчості. Незрівнянні вишиванки, рушники, серветки виготовили Віра Скрупська, Алла Мруг та Людмила Підгурська, Тамара Щецинська з Ямполя, Марія Савчинська та Галина Слободян з Клембівки, Таїсія Громада з міста Хмільник. Свої картини представили художники Віктор Наконечний, Віктор Крижанівський та Віктор Ткач із Клембівки, Тетяна Гаджикаєва із Ямполя, Ірина Кравченко із Вінниці.

Біля столика Інни Суверток із Тиврова зібралася велика юрба. Жінки роздивлялися різьблені свічки ручної роботи. Вони - різнокольорові, вирізьблені у формі квітів, птахів, з різними орнаментами.

- Над свічками працює вся родина, - розповідає жінка. – Наші хлопці - тато і сини, роблять заготовки. Я мокаю їх у гарячий парафін по певній технології. Дочка Наталя вирізає узори, це - найважче. Потім ми їх лакуємо і свічка готова.

Подружжя Тамари та Олексія Маєчки з Томашпільського району придбали на ярмарку олію, ковбасу та сало, а також невеличку ікону.

- Ми багато чого побачили, а дещо й купили – саджанці двох сортів винограду, підвазонник і пляшку домашнього вина, - поділився враженнями Андрій Малюта з Піщанки.

Садівник Сергій Полеся розпродав не лише усі саджанці яблунь та груш, але й отримав з десяток замовлень. А клембівська вишивальниця Марія Савчинська похвалилася, що на ярмарку продала одну вишиванку та отримала замовлення на ще одну.

- Зараз є попит на ручну роботу, - розповідає майстриня-вишивальнця у третьому поколінні. - Мої сорочки коштують по півтори тисячі, бо це дуже кропітка справа. Я одну сорочку вишиваю до місяця. Узори беру зі старих сорочок. Для таких майстринь, як я, подібний ярмарок хороша можливість презентувати свій товар. Його потрібно проводити кожного року. Може, колись переплюнемо і «Сорочинську ярмарку».

Подоляни у силі наздогнати «Сорочинський ярмарок»

Організатор «Подільської ярмарки» Оксана Калетник зазначила, що будучи у свій час головою правління фонду «Батьківська земля» ініціювала проведення не одного фестивалю, покликаного розвивати економічний та творчий потенціал рідного Поділля.

- Фонд проводив чимало заходів, покликаних відродити культуру нашого народу. Це і "Мальована хата", і "Мамину сорочку пригорну до серця". Але прийшов час і у фонді задумались про щорічні свята, завдяки яким можна було б зміцнювати традиції, продовжувати економічно-торгові стосунки між людьми, - зазначила Оксана Миколаївна. - Якщо взяти за приклад «Сорочинський ярмарок» – це близько мільйона людей, які приїжджають з усієї України, щоб поспілкуватися. Там започатковується власна справа, підписуються контракти, поглиблюються ділові стосунки. У фонді зрозуміли, у яке практичне русло могли б направити організовані фестивалі. Відкриття «Подільського ярмарку» – це лише початок, перший крок. Думаю, наступного року тут збереться значно більше людей. І я вірю, що подоляни в силі наздогнати «Сорочинський ярмарок». Адже насправді ми дуже конкурентоспроможні. Маємо такі переваги, як сусідство нашого району з іншими країнами і, звичайно, відома колись на ввесь радянський союз і за його межами клембівська вишивка. Вона і стане візитівкою нашого ярмарку.

До проведення «Подільського ярмарку», як повідомила Оксана Калетник, готувалися вісім місяців. Його мета – відродження ярмаркового руху, розвиток ремесел. «Подільський ярмарок» - це перший крок до того, що життя на Поділлі справді покращиться.

«Для нас це свято – як весілля!»

Глядачі, яких зібрався майже повний майдан у Клембівці, аплодували організатору ярмарку. Після промови Оксани Миколаївни розпочався концерт. Глядачі розважалися під виступи місцевих аматорських пісенних колективів, а також танцювальних і співочих гуртів з області.

Для нас це свято, як весілля! - розповідає 74-річна Олена Бодян. - Колись лиш весілля такі багатолюдні були, як зараз цей базар. Хотілося б, щоб такі празники були кожного року, а ще більше - щоб доживати до них. Подивилися із сестрою усі вишивки. Хочемо, щоб вишивка у нас відродилася. Оксана Миколаївна зараз у селі відбудовує швейну фабрику, яка працювала колись. Ми дуже цим раді. Хочемо, щоб наші онуки-правнуки на ній працювали.

Через майдан на автобус поспішав 75-річний дідусь.

- Я на таких святах ніколи не був, - розповідає Дмитро Блоха із села Дзигівка Ямпільського району. - Тільки чув про «Сорочинський ярмарок». А це, виявилось «Сорочинський ярмарок» перенесли на подільський, край, до нас на Ямпільщину. Дуже приємно, бо це вперше на нашій території таке свято. Я думаю, це хороший почин, бо тут зустрічаються люди з усіх кінців Ямпільського району.