Про це зазначив начальник Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Вінницькій області Володимир Крисько на прес-конференції щодо стану екологічної безпеки області, яка відбулась 19 листопада у прес-центрі управління у справах преси та інформації ОДА.
.jpg)
У засіданні також взяли участь начальник відділу охорони земель, біоресурсів, заповідної справи й екологічної експертизи Ірина Кононова та начальник відділу дозволів і природоохоронних програм Анатолій Іщенко.
Як повідомив Володимир Крисько, важливим чинником екологічної безпеки Вінниччини є державне регулювання і дозвільна діяльність у сфері охорони довкілля. Левову частку цієї роботи виконує Держуправління охорони навколишнього природного середовища.
Успіхом співпраці Держуправління та ряду владних інституцій стали суттєві зрушення у вирішенні питання утилізації непридатних хімічних засобів захисту рослин. Так, з Джуринського міжобласного пункту захоронення отрутохімікатів вивезено 1045 тонн непридатних пестицидів. По області, станом на 13 листопада з Немирівського району вивезено 30,652 тонн, Тульчинського – 35,896, Шаргородського – 8,706 тонн, триває перезатарення у Погребищенському та Іллінецькому районах.
За словами Володимира Крисько, стан атмосферного повітря області в цілому залишається задовільним. Найбільше забруднює повітря автомобільний транспорт. Контроль за станом атмосферного повітря в м. Вінниця щоденно проводить обласний центр з гідрометеорології. За показниками проведених досліджень, протягом року вміст важких металів не перевищував нормативів, проте повітря було забруднене пилом, оксидом вуглецю, оксидами азоту, діоксидом сірки та формальдегідом.
.jpg)
Одним із основних чинників екобезпеки є розвиток заповідної справи. На сьогодні в області під особливою охороною держави знаходиться понад 2% від площі області. Важливим кроком на шляху збереження природної рівноваги стало рішення сесії Вінницької обласної ради, яким затверджена Регіональна схема екологічної мережі області.
На думку Володимира Крисько, підтримання належного рівня екологічної безпеки потребує спільних зусиль та певного часу. Але злагоджена робота органів державної влади, місцевого самоврядування та громадських організацій є серйозним підґрунтям для розв’язання поставлених задач у даному напрямку.