Микола Катеринчук взяв участь у патріотичному боді-арті на честь 140-річчя Козятина

Стримано відсвяткували 11 липня у Козятині День міста. Райцентру виповнилось 140 років. За словами міського голови Олександра Гвелесіані, напередодні у соцмережах навіть обговорювали доцільність проведення цього свята.

«Зараз в нашій державі надзвичайно складна ситуація. Тому ювілей нашого міста ми відзначаємо без розмаху», - зауважив Олександр Георгійович.

В обідню пору мешканці Козятина сходяться до центрального Будинку культури. У холі розглядають виставку місцевих художників та майстрів, творчі роботи дітей. Звертає на себе увагу стенд з фотографіями подій на Майдані у лютому. 

«Багато козятинців їздило на Майдан. У нас там свій намет стояв. Тепер допомагаємо нашим бійцям на Сході. Варто тільки кинути клич, за кілька днів збирають тонну провізії. Приносять все: від зубної пасти і шкарпеток до касок і камуфляжної форми. Продуктів також багато веземо. У нас живуть дуже щирі і відкриті люди», - зазначає місцева Наталія Печера.  

Зі сцени після урочистої промови мер по черзі представляє гостей. Найбільш гучні оплески зриває народний депутат України та лідер Європейської партії України Микола Катеринчук.

«Зразу видно, хто найбільше зробив для людей», - шепочуться в залі.

Перемовляються, що у Вінницькій області ніхто з нардепів не приїжджає так часто на свій округ, як їх Микола Дмитрович.

«Нам конче необхідна децентралізація. Щоб мер не був попрошайкою, а міг повноцінно розпоряджатись коштами, що надходять у місцевій бюджет. Тоді і дороги, і вся інфраструктура будуть в повному порядку. Подивіться на Польщу, яка зараз приймає наших дітей на оздоровлення. Поляки 9 років впроваджували децентралізацію, але у нас немає стільки часу. Тому потрібні негайні зміни до Конституції», - наголошує Микола Катеринчук.

Тільки-но народний депутат збирається зійти зі сцени, туди піднімається місцева Людмила Гадзіковська і дякує йому за звільненого з полону сепаратистів сина Олександра.

«Я була в розпачі, не знала, як врятувати сина. А він у мене кожному прийде на допомогу. Спочатку був на Майдані, потім поїхав на Схід. Дзвонив 2-3 рази на день. 17 червня вранці тільки був дзвінок,сказав, що все нормально, що звільнили місто Щастя. Коли ввечері не відповів телефон, я зрозуміла, що сталася біда. Не знала, куди звертатись. Спасибі, що в нас є такий депутат, який ніколи не відмахується від наших проблем. Через 6 днів подзвонила помічниця Катеринчука, повідомила, що мого Сашу знайшли і що скоро його звільнять. Так і сталося. Дякую вам за це!», - розчулена мати вклоняється Миколі Дмитровичу. Той тисне руку та обіймає жінку.

«За таких героїв ми будемо боротися. Коли Людмила Миколаївна звернулась до мене, я почав піднімати всіх, і СБУ, і ОБСЄ. Всі спрацювали добре. Тому Сашко і зміг повернутись. Але побув вдома тільки 4 дні. Тільки глянув мамі в очі і знову поїхав на передову. Історія кожного міста славетна людьми, які цю історію пишуть. Окрім видатних особистостей в минулому, ми маємо і сучасних героїв. Один з них - Сашко Гадзіковський, котрий в цю мить воює на Луганщині», - емоційно завершує промову Катеринчук. Просить усіх присутніх вшанувати пам’ять загиблих патріотів під час Майдану та Антитерористичної операції на Сході хвилиною мовчання.

Наступним номером виступає ансамбль «Струни серця» з композицією «Плине кача». Зал знову підіймається. В абсолютній тиші пісенне багатоголосся торкається кожного серця. Більшість витирає сльози з очей.

Після урочистої частини молодь влаштовує на площі патріотичний боді-арт. Учасники конкурсу на швидкість розмальовують обличчя усім бажаючим. В поле їх творчості попадає і Микола Катеринчук, який залюбки підставляє щоки і ніс юним художникам. Зрештою, нагороджує учасників конкурсу.