Позавчора 14 жовтня у Гайсині урочисто відкрили меморіальну дошку студенту Вінницького національного технічного університету, бійцеві батальйону «Айдар» Володимиру Мусі, який героїчно загинув під Луганськом
Бути вічно молодим — така доля випала герою, нашому студенту, який віддав життя за Україну
Позавчора на будівлі Гайсинської гімназії, яку закінчив Володя Муха, урочисто відкрили меморіальну дошку юному герою і патріоту.
Володя пішов на фронт добровольцем, воював в батальйоні «Айдар» на сході України в зоні АТО і загинув 21 липня 2014 року. Володимир Муха навчався на третьому курсі денного відділення Інституту електроенергетики та електромеханіки Вінницького національного технічного університету.
Викладач Інституту електроенергетики та електромеханіки ВНТУ і боєць батальйону «Айдар», кандидат технічних наук, доцент Світлана Бевз:
«Володя Муха був чудовою людиною, готовий пожертвувати собою заради своїх товаришів, завжди проходив на допомогу друзям.
Так в одному з боїв він, незважаючи на небезпеку власному життю, разом з іншими бійцями-айдарівцями відразу кинувся рятувати свого тяжко пораненого бойового друга, в якого влучила куля снайпера. Ця війна на сході країни підло нині ведеться нашим супротивником без будь-яких моральних правил та, тим паче, кодексу військової честі. Серед російських снайперів найпоширеніша підступна тактика ведення бою: вони спочатку ранять українського солдата, а потім убивають усіх, хто входить у пристріляний квадрат, щоб надати допомогу пораненому. Того разу, дякуючи Володі і іншим бійцям, той бій закінчився без втрат з нашого боку».
Бійці другої штурмової роти добровольчого батальйону «Айдар» Ярослав Станкевич та Світлана Бевз біля меморіальної дошки Володимира Мухи
На Луганщині різкоконтинентальний клімат: навіть влітку ночі дуже холодні, а дні – спекотні (до 30°С).
«На привалі, коли нічний холод огорнув стомлених боєм бійців, Володя зняв з себе теплого светра і віддав своєму бойовому побратиму, який незадовго до того приїхав добровольцем в батальйон і був зодягнений лише в футболку та шорти. У цьому вчинку весь Володя! Він завжди був готовий прийти на допомогу…», – ледь стримуючи безмірно пекучий біль і сльози, з невимовною тугою мовила в розмові зі мною біля меморіалу сина його мама Наталя Муха, — розповідає Світлана Бевз. — А той боєць зараз береже, подаровану Володею, кофтину, як талісман та згадку про людину, яка стала ближчою за брата для нього і для всіх нас, бійців-айдарівців другої штурмової роти, сформованої на базі вінницької 27 сотні Майдану».
Цього ж дня в Гайсині відкрили меморіальні дошки ще двом айдаріацям-добровольцям, які загинули в зоні АТО – 23-річному вихованцеві Гайсинського медичного училища Станіславу Менюку та підполковнику Сергію Ковризі. А також відкрили пам’ятник Небесній сотні.
Пам’ятник Небесній сотні у Гайсині
Світлана Бевз разом із своїм чоловіком Сергієм Бурбело, теж кандидатом технічних наук і теж, як і вона, випускником ВНТУ, понад два місяці воювали у добровольчому батальйоні «Айдар». Додому повернулися не самі, а з бойовим побратимом — дивовижно розумною вівчаркою Баді, господар якої став «двохсотим».
Цими вихідними Світлана знову їде у зону АТО — разом із вінницькими волонтерами везе нашим захисникам теплий одяг, медикаменти, інше необхідне спорядження.