Спостерігачі ОПОРИ були присутні на пунктах тестування та спостерігали за роботою екпертних груп при Вінницькому регіональному центрі оцінювання якості освіти (ВРЦОЯО), що визначали пороговий бал «склав/не склав». Серйозних порушень, які б впливали на результати тестувань учасників, спостерігачами зафіксовано не було.
ЗНО-2015 розпочалось 24 квітня тестуванням з української мови та літератури, яке цього року було обов’язковим для усіх випускників загальноосвітніх навчальних закладів та пройшло більш дисципліновано в порівнянні з попередніми роками. Оскільки його результати зараховуються як державна підсумкова атестація, а також є обов’язковими для вступу до вищих навчальних закладів, явка учасників збільшилася.
Ще однією новацією цьогорічного ЗНО була наявність двох рівнів завдань з української мови та літератури – базового та поглибленого.
Спостерігачі ОПОРИ на Вінниччині відзначають, що цьогорічні особливості зовнішнього незалежного оцінювання загалом не вплинули на підготовку та проведення тестування, а в окремих випадках – фіксують їхню ефективність.
За словами обласного координатора спостереження ОПОРИ за ЗНО у Вінницькій області Галини Сегеди, факт централізованого довезення учнів шкіл до пунктів тестування сприяв зменшенню запізнення абітурієнтів - особливо це стосується учасників із сіл, які проходили ЗНО у районних центрах та невеликих селищах. Також спостерігачі відзначають зменшення кількості абітурієнтів, які прийшли на пункт тестування без обов’язкових документів: сертифіката, паспорта чи запрошення-перепустки. ОПОРА пояснює цю особливість тим, що реєстрація учасників на ЗНО відбувалась у загальноосвітніх навчальних закладах, представники яких пізніше відповідали і за явку учнів у пункти тестування.
Розширення мережі пунктів тестування потребувало залучення одночасно до проведення ЗНО великої кількості педагогічних працівників. «Спостерігачі ОПОРИ відзначають, що всі педагоги були досить підготовленими до проведення ЗНО. Також варто зазначити, що на досить високому рівні працювали уповноважені особи від Вінницького регіонального центру оцінювання якості освіти», - зазначає Галина Сегеда.
За словами спостерігачів ОПОРИ, на Вінниччині усі пункти тестування були відповідно підготовлені – приміщення, які не використовувалися, були опечатані, наочні матеріали, які могли слугувати підказками - прибрані.
Наявність поглибленого рівня передбачала дещо складнішу процедуру (додаткова технологічна перерва), проте на Вінниччині у зв’язку з цим спостерігачі ОПОРИ не фіксували якихось проблем.
Серед основних порушень процедури стандартизованого тестування, як і в попередні роки, залишається наявність в учасників мобільних телефонів та інших технічних приладів.
Так, під час ЗНО з української мови та літератури спостерігачі ОПОРИ зафіксували виявлення мобільних телефонів.
У Вінницькій ЗОШ І-ІІІ ступенів №22 у двох учасників ЗНО було виявлено мобільні телефони. За словами спостерігача ОПОРИ, старший інструктор кілька разів наголошувала на тому, щоб учасники ще раз перевірили кишені і виклали мобільні пристрої. Обох абітурієнтів було позбавлено права подальшого проходження ЗНО.
В місті Іллінці у ЗОШ I-III ступенів - гімназії №2 було знайдено мобільний телефон в одного абітурієнта, який був позбавлений права подальшого проходження ЗНО.
У Ладижинській ЗОШ І-ІІІ ступенів №3 Вінницької області під час технологічної перерви в одного з учасників були виявлені навушники (без телефона чи плеєра). Йому дали зауваження і дозволили продовжити роботу над тестом.
Спостерігачі ОПОРИ були присутні на зовнішньому незалежному оцінюванні з англійської мови та з математики. Порівняно з тестуванням з української мови та літератури, яке проходило 24 квітня, спостерігачі ОПОРИ фіксують зниження явки учасників фактично на 10%. Однією із причин низької явки на тестування є той факт, що учасники, які не склали ЗНО з української мови та літератури, втратили шанс вступати до вищих навчальних закладів, а тому не бачать сенсу проходити перевірку знань з інших предметів.
Спостерігачі ОПОРИ у Вінницькій області, як і загалом по Україні, зазначають, що під час ЗНО з англійської мови та математики зменшилась кількість вилучень абітурієнтів через наявність у них заборонених технічних засобів зв\'язку, накопичення та перенесення інформації. Проте, як і раніше, трапляються випадки появи на пунктах тестування осіб без необхідних документів, а саме без паспорта, але таких випадків зафіксовано лише два: один на тестуванні з англійської мови (ЗОШ І-ІІІ ступенів – гімназії міста Гайсин) та один на тестуванні з математики (ЗОШ І-ІІІ ступенів-ліцей міста Гайсин).
На жодному з пунктів тестування на Вінниччині, де були присутні спостерігачі ОПОРИ, не зафіксовано розкриття контейнерів з тестовими матеріалами чи розголошення змісту завдань до початку оцінювання.
Як відомо, цього року для ЗНО вперше встановлено пороговий бал (так званий бар’єр «склав/не склав»), який визначається регіональними групами експертів окремо з кожного предмету. За словами директора Вінницького регіонального центру оцінювання якості освіти Геннадія Кузьменка, така система є більш виправданою з наукової точки зору, ніж встановлений у попередні роки однаковий для всіх років і предметів прохідний бал 124.
«Україна застосувала в цьому році світовий досвід, коли пороговий бал тестування визначається за певними критеріями. І саме поняття порога визначають фахові експертні групи, які працюють в 9 регіональних центрах оцінювання якості освіти. Це кращі з кращих викладачів, добір яких відбувався з дотриманням певних вимог – серед них є представники вищих навчальних закладів, міської школи, сільської школи, навчальних закладів нового типу. Вони визначають пороговий бал, потім матеріали регіональних експертних груп надходять до Києва, де діє аналогічна експертна група на базі УЦОЯО. Вона вивчає і об’єднує всі матеріали, здійснює математичний аналіз виконання тестового зошита і приймає остаточне рішення. Тобто узагальнює думку експертів, маючи на той момент і статистику виконання кожного тестового завдання, тобто маючи можливість оцінити рівень складності завдань.
Також Геннадій Кузьменко вважає безпідставними твердження, нібито з введенням поняття «склав/не склав» тепер для більшого відсотка абітурієнтів буде закритий шлях до навчання у вузах.
«Процедурно нічого не змінилося. Як залучені працівники на пунктах тестування проводили тестування, так і проводять. Для абітурієнтів теж нічого не змінилося – вони так само мають на парті тестові зошити і бланки відповідей. І їх так само хвилює, як показати кращий результат, а не який буде пороговий бал. До того ж, є певна статистика, маємо з чим порівнювати. Вже бачимо, що відсоток дітей, які у 2015 році не змогли подолати поріг і отримали запис «не склав», менший того відсотка абітурієнтів, які в 2014 році не отримали 124 бали. Ми це бачимо і по Вінницькій області, і по всій Україні… Сказати, що введення порогового балу зменшило можливість абітурієнтам вступити до вищих навчальних закладів… Десь на півтора відсотки з української мови цей результат нижчий, ніж у 2014 році…».
Також у Вінницькому РЦОЯО твердять, що цьогорічні новації не спричинили серед абітурієнтів якогось сплеску порушень - кількість користувань недозволеними засобами не збільшилась.
«Обов’язковим елементом ЗНО є проведення технологічної перерви для контролю дотримання абітурієнтами заборони на використання технічних пристроїв, - розповідає Геннадій Кузьменко. - В УЦОЯО приймається рішення, чи проводиться загальний контроль. Ми зранку в день тестування отримуємо такий наказ (під час усіх попередніх тестувань у нас загальний контроль здійснювався). Охоронець ДСО за допомогою металошукача перевіряє наявність сторонніх предметів. Під час ЗНО з української (а це було масове тестування, велика кількість учасників) по Вінницькій області було зафіксовано 14 випадків. На тестуванні з англійської у Вінницькій області було 3 випадки вилучення абітурієнтів з пункту тестування за наявність або використання сторонніх предметів (телефонів, шпаргалок, посібників), по Житомирській та по Хмельницькій жодного такого випадку не було.
Якщо взяти загальну кількість учасників ЗНО з української - майже 289 тисяч, то порушень серед них було лише 326, тобто одна тисячна відсотка».
Також Геннадій Кузьменко, зауважує що результати в цьому році по ЗНО кращі, ніж минулого року.