11 травня в селі Четвертинівка Тростянецького району відбулися громадські слухання з оцінки впливу на довкілля та затвердження проекту детального плану будівництва бригади з вирощування курчат-бройлерів № 22 на території Четвертинівської сільської ради.
Під час голосування із 162 присутніх на слуханнях одна людина проголосувала проти і одна утрималась. Результат очевидний, адже на попередніх зборах громади, які відбулись півроку тому, противників будівництва було 19.
Подія, без сумніву, — знакова. Адже в листопаді 2015 року, саме четвертинівська громада виступила категорично проти розширення потужностей птахофабрики на сільських землях. Тоді селяни перекрили дорогу, будували барикади та палили шини, виступаючи проти планів інвестора. Однак, нині люди підтримали ідею розширення співпраці з ТОВ «Вінницька птахофабрика», яка входить до Групи МХП.
Сільський голова Четвертинівки Олександр Макух зазначив, що за останні два роки відносини з інвестором, агроіндустріальним холдингом МХП, стали справді партнерськими, зрозумілими, прозорими і однозначно вигідними для громади. Тому вигода від розширення співпраці з птахофабрикою сьогодні всім зрозуміла.
Розпочала громадські слухання головуюча —- начальник відділу оцінки впливу на довкілля Міністерства екології і природних ресурсів Марина Шимкус. Вона надала слово виконавчому директору «Вінницької птахофабрики» Ігорю Лещенку, який на схемі продемонстрував місце розташування майбутнього будівництва та розповів про можливий вплив діяльності бригади на довкілля.
.jpg)
На початку виступу Ігор Лещенко зазначив, що ніхто не застрахований від помилок у своїй діяльності, не є винятком і керівництво птахофабрики, яке припустилося їх три роки тому. Однак головне — визнати ці помилки і вчасно виправити.
- Нашій команді знадобилось майже три роки, щоб повернути довіру четвертинівської громади. Ми раді, що завдяки відкритому діалогу нам вдалось це зробити. Зараз саме з громадою погоджено місце розташування нової бригади пташників. Це буде майже за 5 км від Четвертинівки, на землях так званої Дубини, і вплив на село буде мінімальним, адже санітарною зоною є 1,2 км. Також понад норму в 1 000 м відстані з існуючими бригадами. Ми врахували всі побажання громадськості і будуватимемо бригаду в тому місці, де хочуть люди, - зазначив директор підприємства.
Ігор Лещенко ознайомив присутніх з усіма технологічними процесами вирощування курчат-бройлерів, проілюстрував доповідь відповідними слайдами презентації та відповів на всі питання, що лунали із зали. Зокрема, людей цікавила кількість бригад пташників, яка ще будуватиметься в регіоні, утилізація курячого посліду та стан доріг, які використовують машини підприємства.
Виконавчий директор «Вінницької птахофабрики» запевнив, що на території Тростянецького району ця бригада — остання.
- Четвертинівська бригада — десята у загальній чисельності 12 бригад другої черги птахофабрики. Більше будівництва на Тростянеччині не планується. Інші бригади споруджуватимуться в Тульчинському та Немирівському районах. Стосовно утилізації курячого посліду, то він є цінним органічним добривом і вноситься на поля. Але Четвертинівки це не стосується. Таке добриво використовує виключно ПрАТ «Зернопродукт МХП», а місцеві землі обробляє ТОВ «Б. Хмельницького». Також цьогоріч почне діяти біогазовий завод поблизу Василівки Тульчинського району, який перероблятиме послід на теплову та електричну енергію. З початком роботи біогазового заводу на повну потужність буде цілком ліквідоване послідосховище, яке знаходиться біля Гордіївки, - розповів Ігор Лещенко.
Стосовно доріг, директор також запевнив, що підприємство використовує власні технологічні дороги. Якщо ж транспорт птахофабрики їздить дорогами загального користування, то і ремонти цих доріг проводяться коштом підприємства. Наразі тривають ремонти доріг сполученням Гордіївка – Ладижин та Ладижин – Тульчин. До кінця травня буде відновлено дорогу Гордіївка – Митківка, якою взимку їздили вантажівки птахофабрики.
Після слухань з оцінки впливу на довкілля було затверджено проект детального плану будівництва бригади з вирощування курчат-бройлерів № 22. Процедура завершилася голосуванням і погодженням зазначеного плану. Загалом збори пройшли в доброзичливій атмосфері з конструктивними обговореннями майбутнього будівництва. Слово для виступів отримали всі охочі.
.jpg)
У своїх виступах сільський голова Олександр Макух, директор місцевої школи Любов Заварська та фельдшер лікарської амбулаторії Олексій Ревнюк акцентували увагу на тому, що розширення співпраці з птахофабрикою — шлях до розвитку села. Адже близько двох сотень місцевих мешканців сьогодні працюють на підприємстві. Люди мають роботу, гідну зарплату, молодь залишається в селі. До Четвертинівки приїздять нові люди мешканці з інших міст та сіл. Зростає кількість дітей у школі та садочку. У 2012 році в місцевій школі навчалось 95 дітей, нині їх 126, а 1 вересня буде 137 вихованців. Втрачати таку перспективу було б нерозумно.
Лише за останні кілька місяців за сприяння МХП у Четвертинівці пробурено свердловину і збудовано водогін до дитячого садочка, встановлено нову автобусну зупинку, замінено вікна в амбулаторії та частково у школі, відремонтовано дорогу до села, проведено спільну толоку з прибирання території. Сільська рада подала два проекти на 15-й обласний конкурс розвитку територіальних громад, на заміну вікон у школі та на придбання нового піролізного котла в сільську котельню. У разі перемоги проектів МХП візьме участь у співфінансуванні проектів і надасть по 100 тис. грн на кожен з них.
Підтримка планів будівництва бригади пташників дає змогу громаді отримати від МХП майже 1 млн 800 тис. грн коштів на реалізацію місцевих соціальних ініціатив. Як вирішила громада ще восени, на суму близько 1 млн грн у центрі села буде збудовано сучасний парк з алеями, альтанками та дитячими майданчиками. Частину коштів буде використано на інші соціальні проекти, важливі для місцевої громади, зокрема на ремонт сільських доріг.
Отже громадські слухання за участі громади та інвестора — приклад конструктивного діалогу. Партнерство та взаємовигідна співпраця МХП з четвертинівською громадою є запорукою зростання потужності економіки регіону і покращення умов життя для самої громади.