Вінничанка Олександра Сидоренко у ваговій категорії до 60 кілограмів представлятиме Україну на чемпіонаті світу з боксу, що відбудеться навесні в Пекіні. Путівку вона здобула на чемпіонаті України, що відбувся 7-11 лютого у Вінниці. Олександра отримала відзнаки за кращий бій турніру, окрім того її визнали кращою боксеркою чемпіонату. Дівчина мріє вибороти ліцензію на ХХХ Олімпійські ігри у Лондоні. Про свої спортивні щаблі та амбітні цілі 25-річна боксерка розповіла кореспонденту УКРІНФОРМу.
- Олександро, як розпочався Ваш шлях у бокс?
- Цілком випадково. Мій батько - військовослужбовець, часто переїжджали. І в тому середовищі, де я виховувалась, культивувався спорт. А в Калинівці (Калинівський район, Вінницька область - прим. авт.), де родина жила певний час, не було особливого вибору - лише два спортивні гуртки: волейбол і карате. Обрала карете. Мені на той час було 12 років. А коли переїхали до Вінниці, розпочала тренування з боксу в заслуженого тренера України Леоніда Лоївського.
- Суперниці на чемпіонаті України дісталися серйозні?
- Так, у моїй олімпійській ваговій категорії зібралося одразу чотири майстри спорту міжнародного класу. Відтак, у нашій вазі була найсерйозніша конкуренція. Змагання не поступалися за рівнем ні Європі, ні світу. Перша суперниця Наталія Бірюк з Києва виграла минулоріч чемпіонат Європи. Другий бій був із Яною Сидор з Івано-Франківська. Обидві суперниці дуже сильні.
- Чи є власні секрети, як налаштуватися на бій?
- Налаштовуюсь як на роботу. Звичайну роботу, яку потрібно виконати професіонально. Вивчаю стиль суперниці, подумки продумую тактику і намагаюся втілити свій план. Важливо чітко притримуватися програми, за якою ти працюєш, і бути впевненою в собі. На рингу твою невпевненність відчує суперниця і обов\\\'язково скористається цим. У кожного спортсмена своя психологія. Дехто намагається максимально сконцентруватися. Я ж прагну розслабитися і водночас "включити мізки", думати під час бою.
- Виграють фізично сильніші чи міцніші духом?
- У спорті високі досягнення можна отримати у гармонії фізичній і моральній. Все має значення. І навіть дрібничка на перший погляд може дати результат. Слід усе врахувати - і взуття, і розмір капи. Адже це все у комплексі впливає на класність бою.
- До дзеркала після поєдинку підходите?
- Звичайно, як і кожна жінка. Реагую на те, що бачу, по-різному. Все залежить від бою. І якщо відверто, найкращі мої фотографії - не одразу після поєдинку (сміється - прим. авт.). Відтак, фотографуватися в такі моменти я не дуже люблю.
- Який бокс, на Вашу думку, більш видовищний: чоловічий чи жіночий?
- Чоловіки фізично сильніші від жінок. Їхні бої більш "важкі" і в плані травматизму - серйозніші. А жіночі бої більш емоційні та яскраві. Глядачам подобається, коли на рингу вирують емоції.
- Коли залицяльники дізнаються про Ваше захоплення боксом, як реагують?
- По-різному. Але я вже звикла і не переймаюся з цього приводу. З дівчатами я товаришую на зборах, а взагалі-то більше з хлопцями спілкуюся. Вони теж спортсмени, отже, мене розуміють.
- У Вас є старша сестра. Вона також спортсменка?
- Ні, Ольга "гуманітарій". Вона закінчила Вінницький педуніверситет за фахом учитель іноземних мов. Так склалося, що вона пішла в науку, а я - у спорт.
- Окрім боксу, є захоплення? Можливо, хрестиком вишиваєте?
- Ні в якому разі. З дитинства не люблю ні вишивку, ані в\'язання. Подобається подорожувати, шопінг, інколи готую.
- Чого Ви вже досягли і чого прагнете?
- У 2009 році я стала бронзовим призером чемпіонату Європи, тепер виборола путівку на чемпіонат світу. Для боксерки 25 років - це пік кар\'єри. Є досвід, відпрацьована техніка... Вважаю, що настав мій час для досягнення високих результатів. Моя мета - виграти Олімпійські ігри.