Срібний та бронзовий призер Чемпіонату Європи серед дівчат, срібний призер командного Чемпіонату світу, переможець Чемпіонату України серед жінок, Кубку України - це далеко не повний список досягнень вінничанки Тетяни Тучак. І хоча сьогодні дівчина майже не розлучається із києм та більярдним столом, сама вона зізнається, що у дитинстві навіть не була великим прихильником цієї гри.
"Більярд мені одразу сподобався"
Незважаючи на те, що у більярд у родині Тучак грав батько, нехай і аматорськи, у гру Тетяну привела мама. Тоді дівчині було 12 років.
- Все почалося із того, що вдома ми поставили невеличкий стіл, за який я вперше і стала. Одного разу мама побачила, що у Вінниці будуть проходити змагання серед дітей і рішуче сказала: "Все, будемо вчитися". Гра мені одразу сподобалася, але на тренування я ходила лише по вихідних, - розповідає Тетяна.
Любов до тренувань прокинулася пізніше, коли дівчина трохи набила руку і почала виїжджати на всеукраїнські змагання. Першим великим змаганням, на якому Тетяна здобула перемогу, став Чемпіонат України. Їй тоді було лише 16.
У більярді - всі свої
Тетяна каже, що ні тренера, ні спонсора немає. Але в усьому готові допомогти друзі, із якими вона щодня зустрічається за більярдним столом. Так, наприклад, Анатолій Менюк, багатократний чемпіон Вінницької області із більярду, не тільки переконав дівчину поїхати на міжнародні змагання, але і грішми допоміг.
- У нас у більярді всі один одного знають, - зауважує Тетяна. - На рівні українських змагань знайомі грають поміж собою. Наприклад, у турнірі "Київські каштани" мене перемогла подруга, але назад ми все одно поїхали разом, бо добре товаришуємо.
Як стверджує Тетяна, сьогодні своє життя без гри уже не уявляє.
- Майже увесь вільний час я проводжу у нашій вінницькій більярдній, де працюю, організовую тренування дітей до 18 років. Поки що мені до вподоби брати участь у змаганнях, у майбутньому це може перетворитися на бізнес. Більярд - це не просто спорт, а частина життя.
Але дівчина не відкидає і той варіант, у якому її може зацікавити щось інше, а більярд залишиться тільки як хобі.
Срібний призер
Найбільшим досягненням на сьогоднішні для себе Тетяна Тучак вважає отриманий титул срібного призеру командного Чемпіонату світу.
- Саме по собі змагання досить цікаве. У такому форматі його проводили вперше. Це був парний чемпіонат, ми грали два на два. Я грала зі спортсменкою із Кременчука Анастасією Ковальчук, своєю подругою.
Більярдистка вже встигла проаналізувати свої помилки і головною причиною того, що перше місце посіли інші, вважає неправильне психологічне налаштування на гру.
- У нас було завдання - мінімум увійти у трійку. Те, що планували, навіть перевиконали. Але після фіналу, ми зрозуміли, що суперники не грають професійніше, ми їм подарували перемогу. Треба було одразу налаштовувати себе на перше місце.
Нові горизонти
Зупинятися на досягнутому більярдистка не збирається. Більше того, має бажання навіть змінити профіль гри - із російського більярду перекваліфікуватися на снукер. І хоча сама Тетяна відмічає, що він важчий, на її думку, цей вид спорту може принести набагато більше досягнень.
- Снукер більш популярний у Європі. У нас на роботі поставили снукерний стіл, перший у області, тож я думаю почати тренуватися. І вже восени я окреслила собі мету - виграти Чемпіонат України зі снукеру.