Леонід Лоївський готуватиме "молодіжку" до чемпіонату Європи
Cтаршому тренеру збірної Вінниччини з боксу Леоніду Лоївському нещодавно вручили посвідчення заслуженого працівника фізичної культури України. Таким чином авторитетний фахівець став двічі заслуженим. Адже заслуженим тренером України він є вже давно. Одразу після цього Леонід Лоївський повернувся й на добре знайому йому посаду старшого тренера молодіжної збірної України з боксу, яку він очолював із 1997 по 2007 роки.
Заслуженим мав стати ще 1998 року
- Я мав отримувати звання заслуженого працівника фізичної культури України ще в 1998 році - як старший тренер молодіжної збірної України, яка в Аргентині стала першою в світі. Після цього мене викликав прем'єр-міністр, а спортивні чиновники почали оформлювати відповідні документи. Але через певний час мені заявили, що папери "загубилися". Згодом я дізнався, що заслуженим працівником фізичної культури замість мене стала інша людина, - каже Леонід Лоївський.
- Леоніду Миколайовичу, Ви досить несподівано повернулися на посаду керманича української "молодіжки". Як це сталося?
- Помер колишній старший тренер молодіжної збірної України Віктор Звєрев. Мене викликав президент Федерації боксу України Володимир Продивус і запропонував вакантну посаду. Виконком федерації проголосував за мою кандидатуру. На посаді тренера збірної готуватиму команду до чемпіонату Європи, який почнеться через два місяці.
- Скільки вінницьких боксерів нині входить до молодіжної збірної України?
- На сьогодні - жодного. Це питання до наших молодих тренерів, які мають готувати гідну зміну майстрам.
Виховував чемпіонів світу і олімпійців
- Виділіть свої найбільші досягнення на тренерській ниві.
- Коли я очолював молодіжну збірну України, ми кілька разів у командному заліку були фіналістами і призерами чемпіонатів світу. Я виховав сім майстрів спорту міжнародного класу. Перші серед них - володар Кубка Європи і неодноразовий чемпіон України Ігор Яцков і Роман Манченко. Потім у мене з'явився Максим Третяк - чемпіон України і Європи серед молоді, призер Кубка світу серед чоловіків, який зайняв п'яте місце на Олімпійських іграх. Олександра Сидоренко була неодноразовою чемпіонкою України і призеркою чемпіонату Європи. Олег Неклюдов під моїм керівництвом двічі став чемпіоном світу. Чотири роки я тренував Миколу Буценка - фіналіста Європи і призера чемпіонату світу.
- Микола Буценко вважався найперспективнішим вінницьким боксером, кандидатом на участь в Олімпіаді. Але останнім часом про нього взагалі не чути…
- Микола Буценко змінив тренера. Він зараз тренується в Одесі. Це сталося через невирішене житлове питання. Але спортивні результати Миколи останнім часом, дійсно, впали.
"Українських отаманів" довів до фіналу ВСБ
- Хто з Ваших вихованців сьогодні демонструє найкращі результати?
- Тарас Головащенко - він є чемпіоном України серед чоловіків. Зараз у мене почав тренуватися Влад Михайлов, який переїхав із Луганська. Він - чемпіон Європи серед молоді, чемпіон світу серед 16-річних.
- До останнього часу Ви тренували команду Всесвітньої серії боксу "Українські отамани". Готуватимете цю команду і в новому сезоні?
- Це поки невідомо, адже нині я в першу чергу є тренером молодіжної збірної України. З "Українськими отаманами" тимчасово не працюю. Але сезон Всесвітньої серії боксу почнеться лише в грудні, і все ще може бути. Нагадаю, "Українські отамани" під моїм керівництвом у стартовому сезоні дійшли до фіналу ВСБ.
Коментар
Сергій Краєвський, голова спорткомітету Вінницької міської ради, заслужений тренер України з боксу:
- Старший тренер збірної Вінницької області Леонід Лоївській десятиріччями очолював збірні України - і олімпійську, і молодіжну. Він, як ніхто, заслуговує на звання заслуженого працівника фізичної культури і спорту України. Адже Леонід Лоївський виховав цілу плеяду видатних спортсменів, призерів міжнародних змагань.
Мені дуже приємно, що друг і соратник по боксерському цеху отримав високі визнання. На звання заслуженого працівника фізичної культури і спорту України документи Леоніда подавали вже не вперше, але кожен раз виникали якісь перешкоди. Наприклад, після Помаранчевої революції папери на Лоївського десь загубили.