Інтелектуально-пошукова гра «Синоніми до України» у Вінниці закінчилася поїданням 50-ти кілограмового торту

«Люби народ свій і свою Вітчизну!»- одинадцята заповідь Анатолія Бортняка

На передодні ювілею Анатолія Агафоновича Бортняка (27.04.1938 – 22.07.2009) місцевий осередок товариства «Просвіти» зорганізував для молоді гру по творчості ювіляра. Даний захід пройшов під патронатом депутата обласної ради Наталії Гетце.

Квест – це сучасний спосіб у цікавій, для учасників формі, познайомитись з тією чи іншою темою. Під час гри команди вирішують логічні завдання, здійснюють пошук на місцевості, будують оптимальні маршрути переміщення, шукають оригінальні рішення, - описує захід Наталія Гетце, - під час виконання завдань учні та студенти вчаться командній роботі, напрацьовують навики «мозкового штурму», опановують нестандартні підходи у вирішенні того чи іншого завдання. Тим паче, сучасна література набуває все більшої популярності, творчість Анатолія Бортняка гарний тому приклад.

Тож гори, і мучайся, і карайся!

В правоті своїй, в своїй вині

ти за спини інших не ховайся, -

слово «совість» завжди в однині.

У розгадуванні ігрових завдань взяли участь 16-ть команд, яким довелось і читати вірші Бортняка на вулицях міста для перехожих вінничан, і робити фото згідно тексту поезії Анатолія Агафоновича:

Двох дівчаток веду я за руки,

чи ведуть мене може вони.

Командам у певному місці треба було знайти татуся з двома доньками та цілий ряд інших завдань.

Після півтори годинного суперництва кращий результат показала команда «КіПіШ», друге місце в гравців колективу «КітПес», а на третій сходинці п’єдесталу «10 кілобайт».

Всі призери отримали пам’ятні подарунки від благодійного фонду ТалантІнвест, а на завершення для всіх без виключення учасників гри присвяченої пам’яті та творчості Анатолія Бортняка було пригощання 50-ти кілограмовим тортом.

Сподіваємось, що за солодким смакуванням молодь не забуде слова поета й дотримається їх у своєму житті.

Для світу тимчасових перехожих,

для піднебесних грішників земних

існує десять заповідей Божих.

Додаймо одинадцяту до них.

Її у фразу лаконічну втисну,

щоб простоти тієї ж досягти:

«Люби народ свій і свою Вітчизну!»

Хіба вона не варта десяти?