У березні поточного року прокуратурою м. Вінниці до Вінницького міського суду скеровано позовну заяву до Донецького національного університету м. Вінниці в інтересах студента, який перебуває на обліку як особа, переміщена з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції.
Однак, з моменту вступу на навчання юнак отримував щомісячну стипендію у розмірі мінімальної ординарної (звичайної) академічної стипендії, тоді як у відповідності до законодавства дітям, батьки яких мають стаж підземної роботи не менш як 15 років гарантується виплата стипендій за рахунок коштів державного бюджету в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб. Таким чином, усупереч вимогам Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» адміністрацією навчального закладу стипендія юнаку нараховувалась на загальних підставах та була нижчою за рівень прожиткового мінімуму, чим порушено його право на належний соціальний захист та спричинило виникнення заборгованості з виплати стипендії.
Рішенням Вінницького міського суду задоволено позов прокуратури міста Вінниці. Стягнуто з навчального закладу не донараховану та невиплачену йому стипендію у сумі майже 2 400 грн. та зобов’язано університет призначити юнаку стипендію в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого статтею 5 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». Представник навчального закладу не погодився з рішенням Вінницького міського суду та подав скаргу до апеляційного суду Вінницької області.
Завдяки принциповій позиції прокуратури області судом апеляційної інстанції відхилено апеляційну скаргу навчального закладу, а рішення суду І інстанції залишено без змін.