Майже два роки тому у Вінниці по-різному сприйняли новину, що туди переїде Донецький національний університет. Скептики побоювалися нещирості патріотичної позиції «донецьких», говорили навіть про сепаратизм, який вони начебто привезуть із собою. Незрозумілим було, де місто візьме стільки адміністративних приміщень для вишу-переселенця, а ще житло, гуртожитки... Хтось зрадів шансу і перспективі отримати освіту в одному з найкращих університетів України, а дехто в дусі сприйняття традиційною громадою чогось нового відказував: «Хай буде, як було».
Базуючись на даних, отриманих від вінницьких джерел, ми спробували розібратися, що ж здобула Вінниця через переїзд ДонНУ.
ПРИБУТКИ ДЛЯ ВІННИЦЬКОЇ ЕКОНОМІКИ
На початку жовтня 2014 року в ЗМІ поширювали різні дані щодо того, яким складом переїде університет. Повідомлялося про 50—70% викладачів і співробітників, що вже немало в абсолютному значенні. У передчутті такого зростання попиту вінницький ринок нерухомості вибухнув, відреагувавши, наче тісто на свіжі дріжджі. Ціни на житло у місті виросли удвічі, в окремих випадках зрівнялися зі столичними. Навіть якщо закрити очі на підвищення цін на операції з нерухомістю, викликане коливанням курсу долара, реакція місцевого ринку на приїзд «донецьких» була блискавичною, а встановлені ціни — несумірні з курсом валют та середньою заробітною платою викладача ВНЗ.
За останніми даними, у ДонНУ працюють майже 900 викладачів і співробітників. Близько 200 з них — представники вінницької громади. Приблизно 700 - переселенці. Сума коштів, сплачена ними за оренду житла, має складати на рік приблизно 1,8 млн грн (виходячи з середньої вартості оренди в 3000 грн). Враховуючи, що лише 2% орендодавців займаються цим бізнесом легально, неважко порахувати, скільки коштів недорахувався місцевий бюджет. А от тіньовий ринок отримав надприбутки.
Крім соціального житла університет винаймає три адміністративні корпуси загальною площею близько 20 тис. кв. м. У пересічного вінничанина ця цифра викликає подив, а подекуди й заздрість, коли незрозуміло, що оренда цих трьох корпусів обходиться вишу більш ніж у 600 тис. грн на місяць. Причому кошти за оренду головного корпусу ДонНУ, а це 250 тис. грн (у тому числі комунальні послуги), щомісячно надходять на рахунки Виконкому Вінницької міськради (два інші корпуси університет орендує у приватних осіб, які є платниками податків). При цьому ДонНУ є державною установою — сплата всіх рахунків відбувається виключно через Держказначейство, місто отримує всі перераховані кошти як за свої послуги, так і у вигляді податків.
Середня сума податків та зборів (єдиний соціальний внесок, військовий збір), що сплачується з фонду заробітної плати вишу-переселенця, становить 2,3 млн грн на місяць, із них — більше 600 тис. грн щомісячно надходить у міський бюджет. Середня зарплата у ДонНУ складає 4150 грн. Більшість із цих грошей, після оплати житла та «комуналки», йде на харчування та інші послуги. Тобто всі зароблені співробітниками ДонНУ гроші йдуть у скарбницю вінницької громади. Окрім того, її поповнюють 1480 тамтешніх студентів (410 з них — представники Вінниччини), які кожного місяця витрачають близько 1,2 млн грн своїх стипендій на харчування, товари, послуги, розваги тощо.
ІМІДЖЕВІ БОНУСИ ДЛЯ МІСТА
ДонНУ — наразі єдиний класичний університет у Вінниці. У 2014 році за результатами рейтингу «ТОП-200 Україна» від Центру міжнародних проектів «ЄвроОсвіта» він зайняв 25-те місце з 200 оцінених вишів. За версією рейтингу QS World University Rankings, який вважають одним із найвпливовіших міжнародних щорічних рейтингів, ДонНУ увійшов до ТОП-1000 кращих ВНЗ світу, зайнявши позицію 701+.
Виш-переселенець входить у ТОП-10 університетів України. Це єдиний ВНЗ України, який став членом Асоціації Guide (Глобальні університети дистанційної освіти), заснованої з метою просування інноваційних технологій у сфері освіти. У 2015 році за розвиток свободи ДонНУ отримав нагороду від Атлантичної ради Freedom Award — це був третій випадок в історії цієї премії, коли її отримала Україна (до цього «Премією Свободи» нагороджувалися Руслана Лижичко та Надія Савченко).
КЛАСИЧНИЙ ВИШ ДЛЯ МІСЦЕВИХ АБІТУРІЄНТІВ
У 2015 році майже 2500 представників Вінниччини були зараховані до студентських лав ДонНУ. Сьогодні керівництво вишу заявляє про здатність прийняти ще більше першокурсників під час вступної кампанії поточного року.
Університет підтримує зв’язки з провідними науково-дослідницькими закладами України, установами та організаціями інших країн, а також активно співпрацює з 33 університетами світу. ДонНУ є членом асоціації університетів Європи та двох міжнародних асоціацій (Євразійської та AIMOS). При цьому виш-переселенець — учасник численних європейських наукових і освітніх програм за лінією ТЕМРUS, Шостої та Сьомої Рамкових програм ЄС, Міжнародного фонду «Відродження», Британської ради.
У ДонНУ студенти можуть отримувати основні спеціальності, частина яких відсутня в інших ВНЗ Вінниччини («економіка», «менеджмент», «політологія», «хімія», «статистика», «комп’ютерні науки та інформаційні технології», «прикладна математика» тощо), і здійснювати навчання за додатковими освітніми програмами — такими як «Політична журналістика», «Комп’ютерна лінгвістика», «Туристичний бізнес» та інші.
Влаштувавшись на новому місці, університет створив розгалужену базу для проходження студентами практики: національні ВНЗ, комітети Верховної Ради України, Кабмін України, управління і департаменти органів місцевої влади, підприємства великого, середнього і малого бізнесу, загальноукраїнські та регіональні ЗМІ — загалом більше 60 установ і підприємств, які приймають студентів ДонНУ на практику.
НАУКОВИЙ ПОТЕНЦІАЛ ДЛЯ МІСТА І КРАЇНИ
У виші працюють спеціалізовані ради із захисту дисертацій по таких наукових спеціальностях, які не представлені в інших ВНЗ міста. А саме: «українська мова», «господарське право, господарсько-процесуальне право», «світове господарство і міжнародні економічні відносини», «демографія, соціальна економіка і політика» та інші. Таким чином, вінничани, зокрема молоді науковці та аспіранти, мають можливість не тільки вступити на бюджетні місця в аспірантуру, а й захистити дисертації зі спеціальностей, необхідних науковому та академічному товариствам як Вінниці, так і України загалом.
Окрім цього, варто зауважити, що представники наукової школи ДонНУ вже стали повноцінними членами експертного середовища, яке здійснює консультації та дає оцінки з питань економічного розвитку області, брендингу міста, стандартів журналістики, інформаційного розвитку місцевого медіа-ринку, проводить фахові експертизи продуктів тощо.
ЧИННИК СТУСА ДЛЯ ВІННИЦІ
ДонНУ підтримує співпрацю з вінницькою громадою у контексті соціальних проектів, грантових програм, додаткових освітніх послуг, що надаються університетом. Зокрема, центр безперервної освіти ДонНУ здійснює підготовку школярів до ЗНО, надає послуги перепідготовки та підвищення кваліфікації управлінців, засвоєння базових елементів дистанційної освіти для вчителів області. Нещодавно університет приєднався до Національної мережі вишів-партнерів проекту ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду», який реалізується в дев’яти районах Вінницької області.
10 червня цього року рішенням колективу ДонНУ вишу присвоєне ім’я українського поета Василя Стуса, який народився на Вінниччині та свого часу вчився у Донецькому університеті. На початку липня Міністерство освіти і науки погодило це рішення. Наразі вишу залишилося пройти деякі формальності, щоб офіційно оновити свою назву.
Для Вінниці це є поповненням місцевих культурно-історичних традицій (у місті вже є вулиця Стуса). До того ж деякі донорські організації, які представляють північноамериканську діаспору українців, оцінили, що колектив ДонНУ до кінця довів справу з перейменуванням на честь видатного дисидента. Для університету це може означати додаткову і необхідну фінансову підтримку. Що у свою чергу підсилить усі вищезазначені переваги, які отримала Вінниця з переїздом ДонНУ.1
Євген СЕРЕДА