Студент ВНТУ увійшов до складу Національної збірної України зі стендової стрільби

Третьокурсник факультету машинобудування і транспорту Вінницького національного технічного університету Ігор Василенко цьогоріч, як і минулого 2016 року, увійшов до складу Національної збірної України зі стендової стрільби і є кандидатом в олімпійську збірну нашої держави.

А тренуватися неодноразовий чемпіон України, студент ВНТУ Ігор Василенко почав усього 4 роки тому. І ніби цілком випадково відкрив у себе такий незвичайний талант — потрапляти в ціль.

Батько купив рушницю. Тож, треба спробувати стріляти з неї. І перший постріл був ідеально точним! Для самого Ігоря то було неабияким сюрпризом, що він має такі задатки. А нині свій спорт називає своєю роботою.

На перші змагання Кубку України поїхав через півроку з того часу, як взяв до рук рушницю. Зайняв чи не останнє місце. І сам же собі висловив претензію — а чого не перше?

«Поразка – це наука, ніяка перемога так не вчить». Таки так. Отож, потому самовіддані тренування.

Щоб влучно стріляти, нині складова життя для Ігоря — біг і плавання. Й того, й того — тричі на тиждень. А тричі на день власне стрільба.

Тож, яким би не був талант, а до нього треба труду і труду.

Хоча біг для Ігоря не навантаження — задоволення. «Бігаючи, накопичую витривалість», — каже хлопець. А плавання дивовижно розслабляє, знімає напруження м’язів.

«Для спортсмена надважлива навичка тримати себе в руках, контролювати свої емоції. Перед тим, як виходиш на серію пострілів, маєш бути впевнений, що ти уже переможець. Аби налаштуватись на такий переможний лад і заспокоїтись, слід просто… знову ж таки побігати 5-7 хвилин. Так входиш у буденний робочий режим», — ділиться секретами Ігор.

Зараз хлопець займається у центрі олімпійської підготовки. Тренер — заслужений тренер України Віталій Грибовський.

«Геніальний тренер! Дуже йому вдячний. У нас з ним попереду ще багато перемог!», — небезпідставно упевнений Ігор.

Талановитого юного спортсмена активно фінансово підтримує Львівська спортивна школа товариства «Колос» (директор — Лілія Білінська).

Першопричина Ігоревого спортивного успіху — батько, задоволений його вибором. Усіляко сприяє — і фінансово, і морально. Хоча сам не стріляє.

Цьогоріч Ігор востаннє стріляє серед юніорів. Надалі основна ціль — олімпіада Токіо 2020. До речі, головний тренер олімпійської збірної зі стендової стрільби — Микола Мільчев, був прапороносцем на олімпіаді в Ріо-де-Женейро.

У Львові Ігореві подарували мисливського пса. Назвав його Ріо. На честь торішньої олімпійської столиці.

Але хобі Ігоря не лише мисливство. Хлопець зовсім не випадково, зовсім не лише задля диплому навчається на інженера.

«Інженерна творчість — то захоплення з дитинства. Принцип дії механізму — невже є щось цікавіше?», — риторично запитує Ігор.

Ігор Василенко навіть має патент на винахід. І його розробка уже достатньо затребувана, уже бізнесово розкручена. Це насіннєва нитка, яка допомагає комфортно, якісно і швидко висівати насіння у ґрунт. Насінинки слухняно лягають у землю через ідеально однакову відстань, а потому рослинки не потребуватимуть прополювання. Виріб офіційно має назву — «Насіннєва стрічка». Хоча б йому пасувало б не менше й інше ймення — «Мрія дачника»! І зараз цей виріб успішно продається в магазинах України.

«Щось створювати, конструювати — ось від цього отримую радість, — каже Ігор. — Сидіти весь день в офісі або щось продавати — то геть не по мені!»

20-літній юнак уже має 4 золотих медалей України, 5 срібних і 6 бронзових. Він срібний призер відкритого Кубку Білорусі 2015.

В університеті до Ігоря ставляться з пієтетом.

Не так багато третьокурсників уже мають одноосібні патенти на винахід.

І чи є в університеті ще хтось, хто має підстави мріяти про перемогу на олімпіаді Токіо 2020? А якщо у мрію вірити, то вона обов’язково здійсниться.

Тож, хай і в Ігоревій долі буде саме так!