Китайські студенти Вінницького національного технічного університету разом зі своїми земляками-волонтерами, які навчають однієї з найскладніших мов громаду вишу і охочих вінничан, зорганізували оригінальне частування цзяоцзи.
Свято зустрічі весни — китайський новий рік не уявити без червоного кольору і … пельменів. По тамтешньому цзяоцзи. Але ними не просто пригощають — їх треба разом готувати.
Тож в останній день святкування китайського нового року — у 15 день китайського місячного календаря у ВНТУ був майстер-клас із цзяоцзи.
«Під час святкування нового року обов’язково багато їдять і багато ходять в гості. Але якщо зізвали гостей, то їх не одразу запрошують до столу, — розповідає волонтерка і викладачка китайської Чжоу Бей Бей. — Спільне приготування їжі дуже важливе. Це для того, аби потім весь рік бути разом. Цзяоцзи — обов’язкова і головна страва новорічного столу на півночі Китаю. Вони відрізняються від звичних вам пельменів тим, що окрім м’яса обов’язково мають гострий перець і овочі».
Насамперед капуста. Великі поля засаджені капустою на північному сході Піднебесної. Але та, яку китайці додають у пельмені, аніскілечки не схожа ані на пекінську, ані на звичну нам будь-яку іншу. Оскільки традиційної для себе в Україні просто не знайшли, то вирішили для фаршу використати таки петсай — пекінську.
Студент ВНТУ Ван Цзянь розповів, що на новий рік неодмінно треба поїхати до батьків. Тому під час двотижневого свята весь Китай рушає з місця.
«І всі дарують подарунки. Особливо гроші дітям і старим. До того ж чим старіша людина, тим більшу суму слід їй дати».
Учені ВНТУ уже багато років мають жваву наукову співпрацю з Чанчунським інститутом точної механіки та оптики, Китайським технологічним парком високих технологій (м. Цзинань), плідно контактують із Шаньдунським транспортним університетом, Хенанським університетом (м. Кайфен), Quli Normal університетом.
Нещодавно студенти ВНТУ протягом місяця стажувались в компанії «SHANDONG VOTSEN NEW ENERGY TECHNOLOGY CO., LTD», де вивчали ефективний маркетинг, комерціалізацію та впровадження нових технологій в народне господарство.
«Загалом нині активізується співпраця України і Китаю. Врешті усі свідомі ролі Китаю в світі. — Говорить директорка Науково-освітнього ґендерного центру ВНТУ, кандидат філософських наук, доцент Ірина Головашенко. — Китай і його мова — це моє захоплення з юності. Навчають нас літературної китайської мови. Написання ієрогліфів дуже складне — є 24 риси, з яких складається ієрогліф. Але їх написання дивовижно релаксує! Окрім того ці писемні символи побудовані на глибинних речах. Філософія продукує сенси., а мова матеріалізує думки. В ієрогліфах дивовижно схоплена сутність буття!»