Незвичним температурним контрастом здивувала всіх прийдешня зима. Льодові скульптури від міськради до Нового року швидко розтанули; відсутність снігу та морозу на початку зими наші мешканці почали виправдовувати просуванням глобального потепління…Чи то витягувати з шафи свої зимові черевики та шубу, чи то ні – вже якось занадто тепло було у грудні і січні. Аж ось природа заявила про себе. Щоденні довідки в новинах про замерзлих безхатченків по всій країні; незвично вкрилось кригою узбережжя солоного Чорного моря. Що вже казати про наші місцеві річки та озера. Здається, товщина криги за таких довготривалих морозів в стоячих водоймах може витримати автомобіль, без перебільшення. Вінниця та й область вкрита товстим шаром снігу. Та життя на цьому не стає. Дороги на всіх центральних вулицях міста розчищені від снігу до голого асфальту (коли таке було!?), біля автовокзалу діє наметовий будиночок обігріву для бомжів, батареї опалення добряче гарячі – міська влада ретельно підготувалась до зими, що тут і казати. Ось вже другий тиждень стоять сильні морози: температура то -20, то -25 градусів або й ще нижче. Оце так справжня зима. На гірках повно дітлахів з санчатами, та й дорослі від них не відстають – з задоволенням ліплять сніговиків, грають у сніжки, катаються на лижах або ж на тих самих санчатах. На озерах та на замерзлому Південному Бузі на льоду сидять рибалки – їм не заважає мороз отримати задоволення порибалити, хоча по правді що вони там піймають, на тому Вишенському озері. Але ж сидять! Життя не завмерло, навпаки – здається прокинулось. А ще як визирне сонечко, ну то взагалі – душа радіє. Життя прекрасне!, погодьтеся.
Фотофільм «Зимові рукавички», що я пропоную вам переглянути, був зроблений мною два роки тому назад, коли теж була схожа погода, хоч і не довго. Температура тоді в грудні була -14. А настрій був такий самий – зимовий, сонячний, морозний, бадьорий! Бажаю і вам, вінничанам такого ж настрою.
Приємного перегляду.
Олег Волощук, фотохудожник,
Голова Вінницького народного
клубу фотомистецтва «Обрій»