Згідно законодавства кожен українець має право на земельну ділянку для будівництва. Проблема, що немає вільних площ. У Вінниці протягом 2010-2011 рр. безкоштовні земельні ділянки для будівництва приватного житла по вулицях Івана Федорова ( поблизу Луки Мелешківської) і Луговій отримали 40 багатодітних сімей. Це вкрай мало, адже в цій черзі лише багатодітних сімей — 240, а всього — шість тисяч бажаючих. Тих, кому пощастило, лише на рентгені хіба що не просвічували, розповідає Максим Мартинюк, директор департаменту архітектури, містобудування та кадастру Вінницької міської ради.
- У цих сімей попередньо комісії обстежували житлові умови. Депутати міської ради вислуховували пропозиції різних департаментів і визначали ці сім’ї. Це було колегіальне рішення і ми намагались максимально зважено відібрати сім’ї. Наприклад, сім’ю, де п’ятеро школярів проживають з батьками в однокімнатній квартирі.
А окрім багатодітних сімей є ще близько шести тисяч бажаючих. Окремо список із багатодітними сім’ями, чорнобильцями, афганцями.
- Так багато людей готові й мають можливості будуватися?
- Ні, звичайно. Переважна більшість не мають планів будуватись. Просто розцінюють це, як додатковий ресурс, який можна отримати безкоштовно.
- Чому так мало сімей отримують землю під будівництво?
- Земельний кодекс України передбачає, що кожен громадянин має право на безоплатну приватизацію земельної ділянки цільового призначення граничним розміром до 10 соток у місті і 25 соток у сільській місцевості. Але насправді просто неможливо задовольнити бажання усіх отримати ділянки у Вінниці. Якщо помножимо чисельність мешканців міста на 10 соток, то вийде 37 тисяч гектарів, тоді як територія всієї Вінниці 6,8 тисяч гектарів. Шість тисяч з нинішньої черги – це 600 гектарів вільної землі, яку треба десь знайти. З одного боку земельний Кодекс зафіксував право громадян на безоплатну приватизацію земельних ділянок. З іншого боку - у місті їх немає.
Тому на практиці все це трансформувалось у ситуацію, що коли немає земельної ділянки, то треба її знайти самостійно і попросити передати у приватну власність.
- І де ж можна шукати таку вільну землю?
- Є такий міф, що існує карта міста, на якій позначені вільні місця-ділянки. Залишається лише вибрати, де сподобалось))). Насправді єдиний шлях отримати земельну ділянку — знайти її самостійно. Для прикладу візьмемо вулицю Лєрмонтова на Кореї, яка тягнеться від Лесі Українки до ендокринологічного диспансеру. Це все зона приватної забудови, де між будинками є земля, яка нікому не була виділена чи на якій з часом утворилось стихійне звалище. Це насправді вільна земля, на якій теоретично може розташуватись ще одна садиба. І якщо громадянин натрапить на таку землю і звернеться до міської ради з проханням надати йому її, то, звичайно, отримає її. Саме тому, до речі, номер у списку цієї черговості додаткових прав першочерговості не дає.
Протягом року на сесії депутати міськради голосують по 5-6 таких ситуаціях.
- І все ж , є на увазі ділянки, які будуть виділятись людям таким чином?
- Поки що немає. Є лише невеликий масив над Вишенським озером – „Став “Поділля”. Це, якщо спускатись по проспекту Юності від Келецької, то він розміщується праворуч мосту, що веде до садиби Миколи Пирогова. Цей масив готуємо для продажу на аукціоні. Розміри ділянок там від 6 до 10 соток. Поки стартова ціна однієї сотки землі там приблизно 2-3 тисячі доларів.
- А як же тоді з новими мікрорайонами багатоповерхової забудови? Під них теж землі немає?
- Такий мікрорайон, Східний, згідно із генпланом заплановано між Немирівським шосе і залізничним вокзалом. Там 37 гектарів. Але наразі туди не підведені системи водопостачання, каналізації, електроенергії...А навсе це треба мільйони й мільйони.