Чи потрібен трамвай місту?

Транспорт - необхідна умова функціонування народного господарства і життя населення. Найбільшу питому вагу в пасажирообігу займають внутрішньоміські перевезення, здійснювані пасажирським міським транспортом. Роль різних видів пасажирського міського транспорту в загальній транспортній роботі міст різна, але підвищений інтерес у багатьох мешканців великих міст, де відсутнє метро, викликають особливості розвитку трамвайного транспорту. Питання доцільності експлуатації та розвитку мереж трамвайного руху в усьому світі не викликає сумнівів.

Переваги та недоліки трамвая як транспорту можна спостерігати нижче, де пояснюється, що трамвайний транспорт має суттєві відмінності від інших видів пасажирського транспорту, володіє певними перевагами і недоліками.

Переваги:

1. Експлуатація трамвая обходиться дешевше експлуатації автобуса та тролейбуса
2. Трамваї не забруднюють повітря продуктами згоряння.
3. Трамваї цілком задовольняють вимоги електробезпеки
4. Трамвайна лінія може відокремлюватися природним чином шляхом позбавлення її дорожнього покриття
5. Трамваї забезпечують більшу провізну спроможність, ніж автобуси та тролейбуси (до семи тисяч пасажирів на годину)
6. Трамваї відрізняються набагато більшим терміном служби (трамвай може експлуатуватися 30-40 років)

Недоліки:

1. Прокладка трамвайних ліній вимагає вправного розміщення шляхів і ускладнює організацію руху
2. Трамвайна лінія дорожча тролейбусної та автобусної
3. ДТП можуть зупинити рух на великій ділянці трамвайної лінії
4. Трамвайна мережа відрізняється порівняно низькою гнучкістю
5. Трамвайне господарство вимагає, хоч і недорогого, але постійного обслуговування і дуже чутливо до його відсутності
6. «При поганому утриманні колії зворотний тяговий струм може йти в землю»

Трамвайний транспорт в Україні

Однак, у нашій країні, з подачі деяких чиновників, останнім часом трамвайний транспорт розглядається як застарілий і стагнуючий вид транспорту. Однією з причин руйнування трамвайних господарств є нестача фінансових коштів, що тягне за собою "недоремонт" рухомого складу, відставання від розрахункових обсягів ремонту і робіт з утримання трамвайної колії, «старіння» трамвайного парку. Причому, з одного боку в багатьох містах триває процес ліквідації трамваїв, в інших - трамвай цілком конкурентноздатний вид транспорту.

Отже, існують приклади міст, де трамвайні господарства розвиваються. Такі підприємства йдуть по шляху не тільки лише збільшення і оновлення трамвайного парку, а по шляху відновлення обладнання інформаційно-обчислювальних центрів, покупки складної техніки та автоматики, створюють потужне ремонтне виробництво. Хоча при цьому і виникли нові складнощі, з\'явилися додаткові фінансові труднощі: рухомий склад, постачання якого раніше оплачувалися централізовано, міста повинні купувати самі.

Багато проблем існує також в колійному господарстві. Наприклад, проблема хвилеподібного зносу трамвайних рейок. На дільницях, де він значний, вагон, який рухається швидко, сильно трясе, він виробляє гуркіт, в ньому некомфортно перебувати. Викликані ж трамваєм вібрації грунту можуть створювати акустичний дискомфорт для мешканців навколишніх будинків та навіть пошкодити їх фундаменти. Розвиток хвилеподібного зносу припиняється регулярним шліфуванням рейок.

На жаль, у багатьох трамвайних господарствах ця процедура не виконується. Однак при регулярному обслуговуванні колії та рухомого складу (обточування колісних пар) вібрації можуть бути сильно зменшені, а при застосуванні вдосконалених технологій укладання шляхів - зведені до мінімуму. Звісно, вартість сучасних технологій укладання шляху значно вища традиційної. Тим не менш, технологія безшумного трамвая вже використовується в багатьох містах. Правда, це лише відрізки шляху, поки невеликі, але вагони по них рухаються майже безшумно. Фахівці з Чехії привезли сюди не тільки технологію, але і всі матеріали - бетонні плити, вироблені за останньою, вже шостою генерацією, гуму, яку кладуть в жолоби і на яку, як на подушку, укладають трамвайні рейки. Потім робочі шляху пресують рейки гумою з боків. Смолою заливаються щілини між бетонними плитами.

Максимальна швидкість руху трамвая до 75 км/год, проте розрахункова швидкість руху трамвая в більшості наших міст знаходиться в межах від 15 до 20 км/год. Чому ж трамваї не рухаються з більш високою швидкістю?

На жаль, у нас «поширена практика" тягнених "графіків, тобто, графіків, складених з песимістичними оцінками часу руху в припущенні можливих заторів. У результаті трамваї рухаються дуже повільно навіть тоді, коли заторів немає. Якщо забезпечити трамвайні господарства достатньою кількістю одиниць вагонів, то можна змінити розклад тактового графіка на користь більш коротких інтервалів, що підвищить привабливість трамвая для пасажирів і тим самим збільшить пасажиропотік. Якщо ж відбудуться збої в русі, на маршруті або ділянці, то диспетчери повинні оперативно коригувати графік, перерозподіляючи рухомий склад і забезпечувати випуск на лінію резервних трамваїв.

Отже, стає очевидним, що тільки лише екстенсивний розвиток, збільшення випуску вагонів або будівництво нових ліній можуть гарантувати трамваю колишній успіх, необхідно впроваджувати нові технологічні рішення і змінювати техніко-економічні показники роботи трамвайного транспорту.

Загальнодержаві проблеми розвитку трамвайного транспорту характерні і для Львова. Але, незважаючи на перераховані недоліки та проблеми трамвайного транспорту - трамвай у місті лева має неабияку популярність.

Львівський трамвай — система електричного трамваю Львова, єдина в Західній Україні трамвайна система, найбільша серед вузькоколійних трамвайних систем України.

Кількість пасажирів перевезених в різні роки

Станом на 1 січня 2011 року налічував 9 маршрутів і експлуатується комунальним підприємством «Львівелектротранс». У 2010 році на трамваї припадало 24,3% пасажирських перевезень у місті.
Станом на 1 січня 2012 року на балансі ЛКП «Львівелектротранс» перебувало 122 вагони (на лінію виходять близько 60, інші потребують ремонту) таких марок:

Tatra T4 - станом на 1 січня 2010 року налічувалося 25 вагонів.
Таtrа КТ4 - станом на 1 січня 2010 року налічувалося 11 вагонів KT4SU та 22 вагони KT4D.

Основною проблемою львівського трамвая сьогодні є його збитковість, спровокована тим, що міською владою відшкодовується лише 60 % вартості перевезення пільгових категорій пасажирів. Збитковість експлуатуючого підприємства призводить до ситуації, коли не вистачає грошей на якісний капітальний ремонт вагонів, і замість нього проводиться лише косметичний ремонт. Це призводить до швидшого зношення рухомого складу. Якщо додати до цього той факт, що востаннє нові трамваї купувалися більше 20 років тому, дуже гостро постає потреба в оновленні рухомого складу. На території колишнього СРСР сьогодні не виготовляють трамвайні вагони для систем з шириною колії 1000 мм, натомість, вагони, що виготовляються на Заході, коштують від 2 млн євро, проте це надто великі кошти для міста.

У поганому стані перебувають і деякі трамвайні лінії. Проте, ця проблема вирішується: за останні 15 років у Львові реконструйовано більше 20 % трамвайного полотна. Великою вадою львівського трамвая є те, що після Другої світової війни мережа ліній практично не розвивалася — окрім невеликих ділянок, за цей період відкрито хіба що лінію по вулицях Сахарова та Княгині Ольги. Якщо не враховувати цю лінію, трамвайна мережа не виходить за межі міста станом 1939 року, а більшість нових спальних районів, збудованих за роки радянської влади, не мають трамвайного сполучення. Це призвело до того, що сьогодні річний обсяг пасажирських перевезень, порівняно з 1990 роком, скоротився більш, ніж удвічі і складав, станом на 2010 рік, 49.2 млн. осіб.

У 2008—2009 роках німецький консорціум «PTV AG — VCDB GmbH» на замовлення Львівської міської ради розробив Транспортну стратегію Львова, за якою передбачається збільшення частки електротранспорту, зокрема трамвая, в пасажирських перевезеннях у Львові.

У 2008 році було розпочато будівництво трамвайної лінії на Сихів, яке мало бути завершене до 2012 року. Планувалося також, що до чемпіонату Євро-2012 трамвайний маршрут № 3 буде продовжено до автовокзалу по майбутній вулиці Вернадського. Однак, через нестачу фінансування після 2008 року будівництво не проводилося.

У 2009 році Львівська міська рада взяла у Європейського банку реконструкції та розвику кредит на суму 38 млн. євро на розвиток та модернізацію львівського трамвая. На ці кошти передбачено капітальний ремонт трамвайних шляхів за маршрутами № 2 та 6, модернізацію трамвайних депо, впровадження програми енергозбереження та сучасної системи управління рухом транспорту, модернізацію рухомого складу шляхом купівлі користованих вагонів. Раніше також розглядався варіант розробки та будівництва трамвайних вагонів безпосередньо у Львові, зокрема, на базі Львівського автобусного заводу.

Планувалося, що в майбутньому трамвай стане пріоритетним видом транспорту у Львові.

За словами начальника архітектурно-планувальної майстерні ДІ «Містопроект» Віталія Дубини, пріоритетом розвитку транспортної системи у Львові буде трамвай. Про це він заявив ще під час представлення генерального плану розвитку Львова, 20 жовтня 2008 року.

«Трамвайний вид транспорту має високу проїзну здатність - близько 12 тис. пасажирів в годину. Такої кількості не забезпечать ні тролейбуси, ні автобуси. Тому у генплані передбачено широкий розвиток трамвайної мережі, а тролейбуси та автобуси доставлятимуть людей до трамвайних зупинок. Проїзд пасажирів між кінцевими зупинками трамваю має займати не більше 45 хвилин», - зазначив Віталій Дубина.

При розбудові транспортної системи планується з’єднання трамвайною колією Сихова та району Євро 2012 по вул. Стрийській-Кільцевій, продовження трамваю №3 до вул. Стрийської, продовження трамвайної колії по вул. Шевченка до Рясного, а також проведення колії до Лисиничів.

Для створення у Львові системи внутрішньоміських потягів «В генплані передбачена реконструкція залізничного вокзалу та введення до Львову колії європейського стандарту», - додав Віталій Дубина.

Генпланом передбачається, що у 2025 році у Львові проживатиме 750-760 тис. осіб.

Аналізуючи вище перераховані особливості, виділяються такі проблеми, характерні для розвитку трамвайного транспорту:
- Значення трамвайного транспорту має зростати, оскільки саме трамвай має низку переваг перед іншими видами міського транспорту і до того ж є найбільш екологічно чистим видом транспорту, тому що трамваї не забруднюють повітря продуктами згоряння.

- Трамвай є цілком конкурентноздатним видом транспорту. Проте, багато трамвайних господарств нашої країни стагнують, так як трамвайне господарство вимагає, хоч і недорогого, але постійного обслуговування. Відновлення запущеного господарства обходиться дуже дорого.

- Основний шлях вирішення означених проблем не тільки в активізації роботи по створенню нової сучасної техніки, оновлення устаткування, серйозного удосконалення конструкції трамваїв, розвитку потужного ремонтного виробництва, поліпшення техніко-економічних показників роботи трамвайного транспорту.

Таким чином, в результаті інтенсивного розвитку трамвайного транспорту - значення його в сучасній системі пасажирського міського транспорту істотно зросте. Причому, потрібно відзначити, що місто Львів - одне з дуже небагатьох міст України, де всерйоз розглядаються проекти розвитку трамвайної мережі, і йде, хоча і поступовий, процес оновлення устаткування і заміни застарілих трамваїв новими.

Так чи інакше, всі проблеми розвитку трамвайного транспорту пов’язані з вирішенням проблеми рухомого складу, яку через високу вартість нових вагонів підприємствам України самотужки не вирішити. Важливий крок у цьому напрямку зробило комунальне підприємство “Вінницьке трамвайно-тролейбусне управління”. Маючи потужну ремонтну базу та досвідчених фахівців, керівництво підприємства поставило мету налагодження капітально-відновлювальних ремонтів трамвайних вагонів чеського виробництва KT-4, оскільки вони складають основну частину рухомого складу трамвайних парків майже всіх українських міст. Провівши велику роботу по освоєнню повного спектру робіт, починаючи з кузовного ремонту та закінчуючи встановленням сучасних інформаційних систем, підприємству вдалося продовжити гарантовано на 10 років термін експлуатації трамвайних вагонів, що давно мали суттєвий перепробіг, до того ж якісно підвищивши їх експлуатаційні характеристики. Відновлений кузов, новий зручний салон, нове опалення салону, зеркала заднього огляду з підігрівом, сучасний транслятор з електронними табло, оновлена електропроводка, це лише частина опцій, які може виконувати підприємство.

Також додатково може бути встановлена економна електронна система керування тяговими двигунами, яка до того ж робить маже безшумною систему приводу. Відпрацювавши такі види ремонту на кількох вагонах свого трамвайного депо, вінничани зуміли успішно провести перемовини зі Швецарським бюро співробітництва в Україні, отримавши в результаті можливість замінити повністю рухомий склад трамвайного депо за рахунок вагонів швейцарського виробництва, що були у використанні, експлуатуючись у м. Цюріху.

Переймаючись проблемами галузі, а не тільки рідного підприємства та маючи за плечима серйозний досвід з капітально-відновлювальних ремонтів чеських вагонів, було прийнято рішення провести такі ремонти для інших міст, які давно не здатні самотужки ремонтувати свій рухомий склад. Так було підготовлено 5 трамвайних вагонів для м. Житомир.

На сесії міської ради було прийнято рішення про проведення коштами комунального підприємства “Вінницьке трамвайно-тролейбусне управління” капітально-відновлювального ремонту та передачу в подарунок місту Львів двох трамвайних вагонів чеського виробництва KT-4, приурочивши до важливої події в житті країни – проведення футбольного чемпіонату Євро-2012.

Вже 11 червня близько восьмої вечора трамвай № 209 був завантажений на автоплатформу та відправлений у напрямку Львова. 12 червня вагон було благополучно розвантажено у Львівському комунальному підприємстві «Львівелектротранс».

Наступний трамвайний вагон № 213 був завантажений на автоплатформу та відправлений для подальшої експлуатації на маршрутах міста Львів 13 червня та розвантажений на місці доставки вже наступного дня.

Вартість капітально-відновлювального ремонту кожного вагону становить близько 250 тис. гривень.

Звичайно, це не просто благодійний жест зі сторони Вінницького трамвайно-тролейбусного управління. На жаль, цій події передувала ціла низка перемовин із керівництвом “Львівелектротранс”, і на рівні губернаторів областей із пропозиціями від КП “ВТТУ” в плані проведення капітально-відновлювальних ремонтів чеських вагонів, що належать “Львівелектротрансу”. Однак, чи понадіялись львів’яни на допомогу від уряду в оновленні рухомого складу у рамках проведення Європейського футбольного чемпіонату, чи все ще не покидають надію купити за кордоном потримані трамвайні вагони, хоча уже обпеклись на цьому – питання так і залишилось відкритим. Проте гості чемпіонату роз’їхались по домівках, а проблеми з рухомим складом у місті Львів все ж потрібно вирішувати.

Тому, надіючись на співпрацю вінничани підготували ще кілька пропозицій, окремо з капітально-відновлювальних ремонтів, з проведеними ТО-2 та просто з потриманих запчастин.