Депутат Вінницької обласної Ради Наталія Гетце заохочує вінничан до вивчення свого роду

Організатор конкурсу, депутат Вінницької обласної Ради Наталія Гетце, бажає залучити людей всіх поколінь до шанування історії та традицій свого роду, відродити у вінничан відчуття необхідності історичної пам’яті свого походження.

З плином часу традиції предків зникли. Але не зникло відчуття необхідності історичної пам’яті. Тому у всьому світі зараз набуває популярності генеалогічна наука.

Щоб взяти участь у конкурсі необхідно зареєструватись на сайті ngettse.com.ua, провести генеалогічне дослідження свого роду та придумати ідею для висвітлення свого родового дерева.

Це може бути цікавий малюнок, вишивка, бісер, різьба по дереву… Фантазія учасників не обмежується. На початковому етапі дослідження історії сім\'ї рекомендується приділити час вивченню домашнього архіву - сімейних документів, листів, щоденників, старих фотографій. Учасники мають можливість створити скриню знайдених матеріалів, в яку можна буде складати всі раритети, що будуть знайдені в процесі дослідження: листи, щоденники, трофеї, особисті речі або вирізки з газет і журналів. Ця скриня може стати в підсумку справжнім скарбом для кожної з сімей, скринею скарбів усього роду.

Учасникам необхідно описати свої напрацювання та бачення свого «дерева» і розмістити матеріали на конкурсній сторінці сайту Наталії Гетце.

Організатор переконана, що бажаючих взяти участь у конкурсі буде чимало та гарантує подарунок для кожної команди-учасника. Найцікавіші проекти будуть відзняті на відео для створення документального фільму. А за результатами он-лайн голосування та за висновком журі буде обрано фіналістів конкурсу, які отримають цінні призи. Крім того, заплановано у Вінниці висадити Родинну алею з іменними деревами кращих учасників конкурсу.

Пані Наталіє, що стало поштовхом для організації конкурсу,?

Ідея створення конкурсу «Дерево роду» прийшла до мене недавно. Але я вже давно і серйозно замислююсь над значенням роду і родоводу, над тим, наскільки родинні цінності міцні в Україні сьогодні. Доводиться приходити до сумних висновків.

Не можу не згадати, що в Україні приблизно 34 тис. дітей знаходяться в інтернатах і дитячих будинках, в той час, коли є такі країни, наприклад, Вірменія, Ізраїль, де взагалі немає подібних закладів, де немає уявлення про можливість покинути дитину напризволяще, в таких країнах обов’язково існують потужні традиції родини, роду. Тобто, якщо дитина втратила батьків, це не означає, що вона втратила родину, за неї відповідальний її великий рід. Це родини дядьків, тіток, інших родичів. У нас діти, що опинилися в інтернаті, як правило мають живих батьків. А практика показує, що часто, ті, хто виріс в інтернаті, самі згодом відправляють туди власних дітей. Це ще одна велика проблема нашого суспільства, в наших інтернатах сьогодні виростає уже третє покоління дітей-сиріт від тих самих дітей-сиріт.

Ми всі маємо думати, як розірвати це хибне коло, кожен з нас.

Тому в мене й виникла ідея організувати масштабний обласний захід: конкурс «Дерево роду», місія якого нагадати всім нам про найважливіші в житті цінності. До речі я й сама і моя сім’я так захопилися цією ідеєю, що теж наразі активно збираємо всю інформацію про наш рід, створюємо дерево нашого роду, і цілком можливо, що я теж візьму участь у власному конкурсі, але обіцяю, що за призові місця боротися не буду.

У чому Ви бачите важливість конкурсу?

Зараз у всьому світі, поряд з проблемами економічними, постають проблеми духовні. Такі родинні цінності, які одночасно є цінностями суспільства, як подружня вірність, жіночність і мужність, батьківство і материнство, повага до старших, пам’ять про предків - вони сьогодні потребують нашої уваги і нашого захисту заради нас ярсвіті має залишатись щось стійке, фундаментальне, справжнє. І такими цінностями, на моє глибоке переконання, є родина, рід, родовід, а відтак – народ. В основі цих понять – сакральна сутність. Не дарма наші предки слов’яни багато тисяч років тому усі ці слова створили від імені головного бога Рода – Батька всього, що є на Землі.

Так, у США оцифровано багато архівів, у бібліотеках працюють відділи літератури з родознавства. За підрахунками фахівців, у Британії активно діють 800 генеалогічних бюро. Активізувався цей рух у наших сусідів – у Росії. У багатьох бібліотеках Росії діють школи з генеалогії, де проводяться заняття з методики складання родового дерева, генеалогічні конкурси. І абсолютно зрозуміло, чому.

Ви маєте на увазі, що у нас є, на жаль,  своє «особливе минуле»?

Так, ми в нашій історії мали страшні зиґзаґи. Впродовж майже усього 20 століття в СРСР планомірно витравлювалась ідея пам’яті роду. Установкою радянської ідеології було виховувати «іванів безродних», перекотиполе. Такими людьми легше управляти. Вивчати своє коріння хоча б на кілька поколінь вглиб, було не прийнято, а часто це було просто небезпечно. Тому що хто його знає, що там в глибині можна відкопати: наприклад, дворянське походження – така інформацію радянські люди взагалі приховували за сімома замками. Мене в свій час потрясла історія Любові Орлової, зірки радянського кіно, вона так майстерно перевтілювалася на екрані в робітниць і селянок, що жодному глядачу й в голову не могло прийти, що вона родом з відомого дворянського роду Орлових, чиї імена вписані в історію Російської імперії, а по материнській лінії вона родичка Льва Толстого. Все життя Орловій це доводилося приховувати. Тим, хто міг бачити в її домі книгу з написом «Любочке Орловой – Лев Толстой», вона вигадувала якусь історію.

В наслідок такої ідеології багато сучасних українців не знають свого родоводу. А як раз це і виховує у людині моральні якості, любов до батьківщини, до рідної мови, до батьків.

Ось такими міркуваннями я керувалася започатковуючи обласний конкурс «Дерево роду».
Вивчати свій родовід – це захоплюючий процес. Тож запрошуємо всіх вінничан долучитися до нього. Не відкладайте цю важливу справу на потім.

Приєднуйтесь до нас вже зараз!